Ящук О.О.

Науковий керівник Пентелейчук О.В.

Буковинська державна фінансова академія

Фактори впливу на розвиток інноваційного підприємства

Тема діяльності інноваційного підприємства завжди привертала до себе увагу, особливо в складні часи економічної кризи. Підвищення конкурентоспроможності і якості продукції завжди входили до складу головних завдань діяльності підприємства, тим паче у період певного зниження рівня НТП в Україні, що мав би бути визначальним фактором підвищення інноваційної активності підприємств.

У науковій літературі питання інноваційного розвитку знаходять своє відображення у роботах багатьох вчених, серед яких Завгородня О.[2], Янковська О.І.[7], Петрина Н.[6], Москаленко О.М.[4] та інші вчені.

Метою дослідження є визначення поняття інноваційна діяльність підприємства, а також визначення основних детермінантів, які безпосередньо впливають на розвиток інноваційної діяльності. Мета роботи вимагає також виокремлення найбільш загальних факторів і пояснення їх впливу. Ознайомлення із працями науковців та позицією керівників підприємств дозволяє стверджувати, що загальноприйнятого визначення поняття "інноваційний розвиток підприємства" не існує. У більшості випадків його ототожнюють із техніко-технологічним станом підприємства, рідко – з інноваційним потенціалом інновації тощо. Існують багато питань, пов'язаних з дослідженням саме факторів інноваційного розвитку підприємств, які потребують поглибленого дослідження.

Наукова література не дає єдиного визначення «інноваційного розвитку підприємства». Часто його порівнюють з безупинним пошуком і використанням нових сфер реалізації потенціалу підприємства в змінних умовах зовнішнього середовища у рамках обраної місії і прийнятої мотивації діяльності, пов'язаний з модифікацією існуючих і формуванням нових ринків збуту.

Згідно законодавства, то інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [1].

Криза зумовила зміни уже в нестійкій економіці України. Але не варто розглядати поняття «криза» лише з суто негативної точки зору, потрібно також враховувати напрям «можливість». Отже, стратегічним моментом кожного управління є не лише утримання ділової діяльністі "на плаву", а й дивитися у майбутнє, розглядаючи потенціал підприємства.

Саме тому зараз дуже актуально проаналізувати діючі чинники інноваційних підприємств, які в час "кризи" мають більше можливості "вижити" та розвинутися, ніж ті, які вибрали напрям «просто діяльність».

Вивчення теоретичних джерел інформації дає змогу виділити групи факторів інноваційного, а також проаналізувати вплив кожного з них.

Виходячи з фінансового аналізу сьогодення можна говорити про фінансовий фактор, як такий, що набуває особливого значення. Інноваційні підприємства, поряд з удосконаленням виробничої програми повинні звертати увагу на пошук шляхів мінімізації витрат та ресурсозбереження.

Фінансовий фактор передбачає рух грошових коштів у формі інвестицій. Так ключовим принципом інвестиційної політики стає поєднання інвестицій з інноваціями (інвестиції ефективно реалізуються лише за умов впровадження науково-технічних досягнень, водночас інноваційний розвиток вимагає масштабної інвестиційної підтримки) [1, с. 24]

Вплив інформаційного чинника є очевидним, оскільки він є основою як для підвищення потенціалу підприємства, а й є базою для інших детермінантів, таких як техніка та технологія, менеджмент та екологія

Головним завданням техніко-технологічного детермінанту є використання та впровадження технології, критеріями яких є економічність та

низка матеріалоємності, що призводить до підвищення конкурентоспроможності та зниження витратності власного виробництва.

Не слід забувати про менеджмент, тобто власне організацію діяльності підприємства, вибір його місії, виробничої програми та головних завдань, виходячи з умов ресурсообмеженості та кадрового питання персоналу підприємства, що визначається кадровою політикою і кваліфікацією робітників.

Щодо ресурсообмеженості, то це вже є сферою впливу екологічного фактора, що обумовлює вибір раціональної програми ресурсокористування, а також окреслення впливів технічних нововведень на навколишнє довкілля.

Питому вагу в інноваційній діяльності підприємства відіграє законодавчий чинник, що являє собою сукупність нормативних актів, що регламентують діяльність кожного підприємства.

Отже, підприємство, що здійснює інноваційну діяльність, значно відрізняється від інших підприємств за якістю та меншою витратністю власної продукції, цим самим здійснюючи вплив на технологічні та ринкові умови і вищий рівень конкурентоспроможності. Саме тому необхідно чітко визначити фактори, які впливають на інноваційний розвиток підприємства. За умов нестабільної економічної ситуації в Україні ітаким підприємствам необхідно приділяти увагу саме тим чинникам, які можуть надати додаткові переваги для розвитку їх бізнесу.

Підводячи підсумок, можна виділити основні важелі розвитку інноваційного підприємства: менеджмент підприємства, фінансовий стан підприємства, інформаційна забезпеченість діяльності, техніка та технологічне оснащення самого підприємства, кваліфіковані кадри, законодавче забезпечення та навколишнє середовище.

Розвиток інноваційного підприємства може забезпечити лише ефективне функціонування усіх факторів. Таке можливе лише за умови вибору правильної комбінації цих факторів та найбільш ефективних методів та інструментів управління такими чинниками.

Основні чинники розвитку інновації, а саме: високі технології, нова техніка, нова організація праці і виробництва, можливість забезпечити високі показники економічного росту, забезпечують стійкість мікро-, а отже і макросистеми, дають змогу вирішити важливі економічні, екологічні та соціальні проблеми.

Література:

1. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 36, ст.266.

2. Завгородня О. Структурна динаміка як фактор інноваційного розвитку національної економіки / О. Завгородня // Економіка України. – 2004. – №11. – С.34-42.

3. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навч. посіб. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2003. – 278 с.

4. Москаленко О.М. Інституціональні чинники формування інноваційної економіки : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.01 "Екон. теорія та історія екон. думки" / Москаленко Олександра Миколаївна ; Держ. вищ. навч. заклад "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". - К., 2009. - 20 с., іл., табл. — Бібліогр.: с. 17—18.

5. Осецький В.Л. Інвестиції та інновації: проблеми теорії і практики.

- К.: ІАЕ НАНУ, 2003. - 412 с.

6. Петрина Н. Базові умови створення інноваційної моделі розвитку економіки України/ Н. Петрина // Економіка України. – 2006. - №8. – С. 35-40.

7. Янковська О.І. Економічна сутність інновацій/ О.І. Янковська// Економіка. Управління. Інновації. Електронне наукове фахове видання. – 2009. – №1.