Мартиненко П.Ю.
Науковий керівник: Гордієнко Є.С., асистент
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла
Туган-Барановського
ВПЛИВ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ РИНКОВИХ СТРУКТУР В
УКРАЇНІ
Розвиток конкурентного
середовища в національній економіці значною мірою пов'язаний із державною
політикою у сфері формування системи заходів, що спричиняє трансформацію
монополізованих ринкових структур у висококонкурентні. Держава як суб’єкт
ринкових відносин, з одного боку, може підтримувати економічно виправданий
рівень інтенсивності конкуренції через систему відповідних інститутів, а з
другого – створювати певні перешкоди у вигляді адміністративних бар’єрів для
діяльності окремих суб’єктів ринку.
Сьогодні
існує значна кількість наукових досліджень із проблем бюджетно-податкової
політики України (В. Андрущенка, З. Варналія, В. Вишневського, В. Гейця, С.
Дриги, Ю. Іванова, І. Луніної, В. Тропіної, І. Чугунова, С. Юрія та інших), а
також із проблем державного регулювання трансформації ринкових структур в
умовах постіндустріальної економіки, зокрема З. Борисенко, Б. Кваснюка, О.
Костусєва, С. Черненка, О. Шнипка, але вітчизняна економічна наука певним чином
ухиляється від дослідження питань впливу бюджетно-податкової політики на внутрішньому
ринку.
Метою даної
статті є аналіз впливу основних інструментів бюджетно-податкової політики на
трансформацію ринкових структур з метою забезпечення оптимальних конкурентних
тенденцій у національній економіці.
Бюджетно-податкова
політика є важливою складовою економічної політики держави, яка пливає на
трансформацію ринкових структур у межах національної економіки. Під
трансформацією ринкових структур ми розуміємо форму розвитку останніх,
пов’язану з постійним перетворенням з одного їх типу на інший під впливом
об’єктивних (глобалізація, розвиток виробничих та інформаційних технологій,
зміна форм і методів ведення конкурентної боротьби) та суб’єктивних
(опортуністична поведінка окремих господарюючих суб’єктів, дії органів влади й
управління, вплив неформальних інститутів та інституцій) чинників.
Загальновідомо,
що розвиток конкуренції залежить від створених у суспільстві умов для розвитку
підприємництва. Однією з таких умов є ефективність податкової системи й
податкової політики. [1, c.26]
Податкова
система України визначається не так величиною податкових ставок, як складністю
і нестабільністю вітчизняної ситеми податкового законодавства. [5]
Хоча за
даними українських дослідників станом на 01.01.2008 р. в Україні діяло 26
загальнодержавних та 14 місцевих податків і зборів, згідно із соціологічним
дослідженням суб’єкти господарювання в середньому сплачують 9-12 податків і
обов’язкових зборів.
Слід
зазначити, що податковий тягар посилюється стосовно підприємств, які працюють в
офіційному секторі економіки, внаслідок того, що близько 50%підприємств
перебувають в «тіні». Крім тог, близько третини підприємств офіційного сектору
економіки протягом 2006-2008 р.р. були збитковими. За січень-лютий 2009 р. їх
частка збільшилася до 43,2 %. Таким чином, увесь тягар податку на прибуток
лягає на менш ніж третину функціонуючих вітчизняних підприємств, що знижує їх
конкурентоспроможність порівняно з іноземними компаніями й вітчизняними
підприємствами, які працюють у тіньовому секторі.
Негативний
вплив на трансформацію ринкових структур мають також фактичні відмінності в
режимі оподаткування українських кампаній (у тому числі можливість
реструктуризувати заборгованість на різних умовах), що сприяє посиленню
ринкової влади тих учасників, які користуються податковими преференціями, та,
навпаки, обмежує конкурентоспроможність інших. Свідченням цього є, зокрема, той
факт, що різні податкові пільги здебільшого надавалися збитковим підприємствам,
із застарілим і спрацьованим обладнанням.
Дестимулюючим
чинником розвитку конкуренції є також нераціональна структура пільг. Так, у
галузі машинобудування частка пільг у загальній сумі сплаченого податку у
2007р. дорівнювала 0,7%. Для прикладу, у фінансовому секторі цей показник
становив 126,3 %, в торгівлі – 8,2 %. Наслідком такої практики стали консервація,
техніко-економічного базису й неможливість у стислі строки ініціювати перехід
до постіндустріальної виробничої формації. [4]
Проблема
посилюється також нестабільністю податкового законодавства, зумовленою
численними змінами і доповненнями до чинних нормативно-правових актів, зокрема,
щодо порядку сплати податків, зборів і обов’язкових платежів. Це, в свою чергу,
ускладнює здійснення розрахунків зі сплати податкових платежів, веде до
порушення податкового законодавства.
І справді,
через складність і заплутаність податкового поля країни виникла ситуація, коли
майже всі підприємства стали порушниками законів. Так, за 2007 р. органами
державної податкової служби було виявлено порушення податкового законодавства у
95,2 % юридичних осіб від загальної кількості перевірених. Значний негативний
вплив створюється також унаслідок безсистемного втручання органів державної
влади у процес формування податкової системи. [2, c. 55-58]
Таким чином,
на сучасному етапі податкова політика повинна ґрунтуватися на ретельному
аналізі економічної ситуації, орієнтуватися на довгострокові цілі стимулювання
конкурентоспроможності вітчизняних виробників, інноваційного розвитку
економіки, що сприятиме збільшенню кількості вітчизняних підприємств, готових
на рівних конкурувати з іноземними компаніями. З цієї точки зору, в Україні
доцільно реалізувати ліберально-обмежену модель (характерна для країн,
економічна політика яких спрямована на нарощування виробництва товарів, вихід
та експансію на нові зовнішні ринки, зростання доходів населення за рахунок
розвитку його підприємницької активності) податкової політики.
Разом із тим,
для забезпечення стимулюючого впливу податкової політики на ефективність
трансформації ринкових структур в українській економіці необхідно уніфікувати вітчизняну систему
оподаткування, зменшити кількість різновидів податків, забезпечити стабільність
податкового законодавства на перспективу та, що найважливіше, усунути
необґрунтовану диференціацію суб’єктів господарювання, оптимізувавши систему
надання різного роду податкових преференцій. [3, c. 149]
Література
1. Варналій З. Підвищення ефективності податкової
політики як чинник конкурентоспроможності підприємництва України // Теоретичні
та прикладні питання економіки: Зб. Наук пр. – К.: Вид.-поліграф. Центр
«Київський університет», 2009. – Вип.. 19. – с. 24-27, 30
2. Ткаченко В.В. Податкове планування на підприємстві
// Економіка і держава. – 2008. - № 12. – с. 55-58
3. Шнипко О.С. Національна конкурентоспроможність:
суть, проблеми, механізм реалізації. – К.: Наук. Думка, 2003. – с. 149
4. Експрес-випуски «Фінансові результати діяльності
підприємств за регіонами за 2008 р.», «Фінансові результати діяльності
підприємств за регіонами за січень-лютий 2009 р.» /Держкомстат України. - http://www.ukrstat.gov.ua