Гросул В.А., Аванесова Н.Е.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Термінологія оцінки ефективності

Умови світової фінансової та економічної кризи в черговий раз вивели на перший план проблеми функціонування підприємств. Сучасні умови розвитку ринкових відносин в Україні, що характеризуються економічною нестабільністю, жорсткою конкуренцією між підприємствами, мінливістю зовнішнього середовища обумовлюють підвищену увагу до проблеми ефективності господарюючих суб'єктів. Ефективність функціонування – необхідна умова позитивного розвитку, реального зростання, а позитивна динаміка розвитку торговельних підприємств – один з наслідків їх ефективного функціонування.

Слід зазначити, що термінологія в області оцінки ефективності доволі заплутана і ускладнює сприйняття предмету дослідження. Науковці, що займаються оцінкою ефективності, використовують різноманітні терміни («ключові індикатори ефективності», «система показників ефективності», «ключові фактори успіху»), не розмежовуючи їх та не роблячи між ними відмінностей. Більш того, у контексті дослідження питань оцінки ефективності функціонування підприємств в економічній літературі поряд терміном «оцінка» фігурують такі поняття як «вимірювання» та «аналіз». З метою уникнення неадекватного їх розуміння вважаємо за необхідне чітко визначити та розмежувати ці поняття.

За думкою представників Кренфілдської школи менеджменту, вимірювання ефективності – це процес кількісного вимірювання виконаної дії, де вимірювання – процес визначення кількості, який після завершення роботи встановлює поточну ефективність» [1, с. хіі]. Відповідно до словника з суспільних наук, вимірювання – застосування інструментарію для підрахунку або будь-якого іншого способу кількісної характеристики результатів спостережень над дійсністю [2]. Проте, на наш погляд, сам по собі підрахунок або визначення кількісної характеристики є незавершеним процесом оцінки ефективності, оскільки отримані дані необхідно аналізувати та інтерпретувати задля прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Аналіз (від грец. analyses) – це метод наукового дослідження, (пізнання) явищ і процесів, в основі якого лежить вивчення складових частин, елементів системи, що вивчається [3], Інакше кажучи, етимологічно «аналіз» – це розгляд, вивчення будь-чого через розчленування, розкладання цілого на його складові.

Згідно із словником сучасних економічних і правових термінів «оцінка (від англ. estimation) – це кількісне визначення параметрів економічної моделі за допомогою математичних операцій над даними» [4, с. 421]. Проте, поряд з ідентифікацією кількісних параметрів під час оцінки нерідко виникає необхідність визначення та дослідження явищ, що характеризуються якісними показниками. У зв'язку з цим, найбільш обґрунтованим для застосування, на нашу думку, є наступне визначення досліджуваного поняття. Оцінка – результат визначення та аналізу якісних і кількісних характеристик об'єкта, що ним управляють, а також самого процесу управління ним [129]. Разом із тим, і в цьому визначенні є деякі неточності. На наш погляд, не досить коректно вважати, що «оцінка – це результат…», оскільки оцінка передбачає здійснення певних дій для отримання результату. Виходячи з того, що процес (від лат. processus) – сукупність послідовних дій для досягнення будь-якого результату [5], на нашу думку, оцінка – це процес, який передбачає вимірювання кількісних та якісних характеристик об’єкта, їх аналіз та інтерпретацію. Таким чином, поняття «оцінка» є досить глибоким і змістовним, таким, що використовує у якості теоретичного підґрунтя та практичного інструментарію ієрархію категорій «вимірювання» та «аналіз».

Досить цікаву точку зору з приводу термінології оцінки ефективності висловлюють Е. Нілі, К. Адамс та М. Кеннерлі: «Організації досягають поставлених цілей (тобто виконують завдання), задовольняючи як бажання та потреби зацікавлених сторін, так і свої власні, за рахунок більш високої порівняно з конкурентами віддачі та результативності. Віддача означає ступінь задоволеності вимог зацікавлених сторін, а результативність – це критерій того, як з економічної точки зору використовуються ресурси фірми для забезпечення певного рівня зацікавлених сторін. Таким чином, рівень ефективності, що досягається бізнесом, є функцією від результативності та віддачі зроблених дій» [1, с. хііі]. Наведене міркування не суперечить, поглядам на оцінку ефективності функціонування підприємства, внаслідок чого, в подальших дослідженнях можна скористатися термінологією, запропонованою англійськими науковцями. При цьому, критерій ефективності можна визначити як параметр, що використовується для кількісного визначення результативності та віддачі зробленої дії [1]. Враховуючи, що критерій – мірило оцінки, судження; ознака, на основі якої здійснюється оцінка [3], ми вважаємо, що критерій ефективності необхідно розглядати як ознаку, що використовується для кількісного визначення результативності взаємодії кожної з ключових зацікавлених сторін із підприємством.

Література

1. Нили, Энди. Призма эффективности: карта сбалансированных показателей для измерения успеха в бизнесе и управления им [Текст] / Нили Энди, Адамс Крис, Кеннерли Майк ; [пер. з англ.]. – Днепропетровск : Баланс-Клуб, 2003. – 400 с.

2. Словарь по общественным наукам [Электронный ресурс] / Режим доступа : http://slovari.yandex.ru/dict/gl_social/article/22/.

3. Современный экономический словарь / [состав. Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский., Е. Б. Стародубцева]. – М. : ИНФРА-М, 2008. – 495 с.

4. Словарь современных экономических и правовых терминов / В. Н. Шимов, А. Н. Тур, Н. В. Стах и др.; под ред. В.Н. Шимова, В.С. Каменкова. – Мн. : Амалфея, 2002. – 816 с.

5. Федонін, О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка [Текст] / О. С. Федонін, І. М. Рєпіна, О. І. Олексик. – К. : КНЕУ, 2003. – 316 с.