Вінницький національний аграрний університет
Фаюра Н.Д. к.е.н., доцент кафедри
фінансів та кредиту
Сеник Г.О. студентка магістратури
ДЕПОЗИТНІ РЕСУРСИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
У даній статті розглянуто надходження,
використання та склад депозитних ресурсів комерційних банків в Україні.
Узагальнено тенденції, що супроводжують обіг даних ресурсів на
грошово-кредитному ринку країни, проаналізовано їх та зроблено відповідні
висновки. Запропоновано перспективні шляхи розвитку банківської сфери, щодо
оптимізації використання банківських ресурсів.
Вступ. Структура банківських ресурсів по
окремих банках відрізняється великою розмаїтістю, що обумовлено її
індивідуальними особливостями. Перевага конкретних джерел банківських ресурсів
у їхньому загальному обсязі, залежить від певних умов розвитку економіки, а
також ступеня розвитку окремих секторів фінансового ринку в країні й інших
факторів, які ми спробуємо розглянути у даній статті.
Актуальність проблеми. Ресурси кожного окремого банку
мають конкретну структуру - певне співвідношення між власними коштами та
зобов'язаннями, яке формується під впливом факторів зовнішнього та внутрішнього
середовища: універсалізації чи спеціалізації банку, кредитної та депозитної політики, обсягу послуг клієнтам,
стану економіки країни в цілому.
Взаємозв'язок ключових елементів
системи банківських ресурсів постійно змінюється й розвивається, тому їх
структуризація й детальне дослідження мають важливе теоретичне й практичне
значення.
Виклад основного матеріалу.
В умовах ринкової економіки виняткової важливості
набувають процес формування банківських ресурсів та оптимізація їх структури.
Ресурси банку – це сукупність грошових коштів, які є у
розпорядженні банку і використовуються для забезпечення його діяльності.
Операції, за допомогою яких банк формує свої ресурси, є пасивними. Пасивні
операції історично відігравали первинну і вирішальну роль щодо активних
операцій, оскільки необхідною умовою для здійснення активних операцій є
достатність банківських коштів, наведених у пасиві балансу.
Запропонуємо
вашій увазі найбільш вживану структуру банківських ресурсів:
1)
власний капітал (сукупний капітал):
·
статутний капітал
·
фонди
·
нерозподілений прибуток
2)
притягнуті кошти:
·
депозитні
джерела
·
не депозитні
джерела
3)
позикові кошти:
·
міжбанківський
кредит
·
кредит ЦБ
Під час світової економічної кризи,
що й досі триває не лише на теренах нашої країни, а й у високорозвинених
країнах світу, найбільш нещадного удару отримали притягнуті банківські ресурси,
адже фізичні та юридичні особи, які ще донедавна розташовували свої вільні
кошти на депозитні рахунки почали, якщо не масове їх повернення, то елементарне
зберігання грошей «під матрацом».
Депозитні операції банку – це
операції по залученню коштів у внески, їх зберіганню й використанню відповідно
до режиму рахунків. Вони є одним із основних елементів формування ресурсного
потенціалу банку.
За даними НБУ в Україні, станом на 1
січня 2010 року, ліцензію на здійснення банківських операцій мали 182 банки. У
стадії ліквідації перебуває 14 банків (12 - за рішенням НБУ, 2 – за рішенням
судів).
На кінець 2009 року відтік депозитів
фізичних осіб в національній валюті склало близько 11,5%. Проте навесні 2010
років активізувався процес повернення в українські банки коштів населення в
гривні. Приплив депозитів фізичних осіб в іноземній валюті в банки протягом
останніх шести місяців стабільний - близько 300-350 мільйонів доларів на
місяць. Така тенденція може продовжитися ще 3-4 місяці, після чого, ймовірно,
пріоритетними для населення стануть депозити в гривні. За підсумками 2009 року
приплив депозитів фізичних осіб в іноземній валюті досяг 3,4%. Депозити
юридичних осіб в гривні знизились на 20,5%, в іноземній валюті - на 16,7%.
Протягом 2009 року зобов’язання банків
зменшилися на 41,7 млрд.грн., та на 01.01.2010 року становили 765,1 млрд.грн.
При цьому скорочення коштів клієнтів банків склало 31,9 млрд.грн.
Протягом 2009 року банки отримали збиток у розмірі
38,45 млрд.грн. (у 2008 році прибуток складав 7,3 млрд.грн.).
За станом на 01.01.2010 р. структура активів мала
такий вигляд (у дужках – значення на 01.01.2009 року): 68,14% (76,31%) -
кредитний портфель та лізинг; 8,52% (6,51%) - коррахунки в інших банках; 3,98%
(4,39%) - інвестиційний портфель (державні цінні папери та вкладення в акції
інших підприємств); 4,20% (4,81%) - депозити та кредити в інших банках; 4,09%
(3,78%) - матеріальні та нематеріальні активи; 2,41% (2,24%) - готівка, чеки та
банківські метали; 0,18% (0,19%) - інвестиції капіталу; 3,92% (1,07%) доходи до
отримання; 4,56% (0,68%) – інші активи.
Станом на 01.01.2010 р. структура зобов’язань мала
такий вигляд: 16,47% (14,21%) - кошти клієнтів до запитання (розрахункові
та поточні рахунки); 35,52% (38,37%) - строкові кошти клієнтів (депозити
нефінансових установ та фізичних осіб); 36,33% (39,44%) - залучені строкові
кошти банків; 1,35% (1,37%) - коррахунки інших банків; 4,22% (2,15%) -
субординована заборгованість; 0,65% (1,32%) - цінні папери власного боргу; 4,19%
(1,65%) - інші.
Крім депозитних джерел залучення
коштів комерційні банки використовують у своїй практиці й так звані «не
депозитні». Вони характеризуються тим, що банк одержує гроші через реалізацію
боргових зобов'язань на грошовому ринку. Специфіка не депозитних джерел
укладається в наступному:
·
ініціатива
залучення належить банку, а не вкладникові;
·
це джерело
широко використовується великими банками, які мають вільний доступ до грошових
ресурсів;
·
не депозитні
джерела – це оптовий (не персоніфікований) бізнес, тому що боргові зобов'язання
реалізуються великим інвестором на великі суми.
Висновок. 2010 рік стане для банківської
системи періодом поступового відновлення. Прибуток даного сектора цього року за
експертними прогнозами складатиме 5 млрд. грн. Поворотним моментом для банків
буде весна-літо, коли активно збільшиться приплив депозитів населення в гривні,
з'явиться можливість відновити кредитування юридичних і фізичних осіб.
Література