Вінницький національний аграрний університет

Фаюра Н.Д. к.е.н., доцент кафедри фінансів та кредиту

Сеник Г.О. студентка магістратури

СИТУАЦІЯ НА ГРОШОВО-КРЕДИТНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РЕСУРСНУ БАЗУ БАНКІВ

Уданій статті розглянуто основні засади грошово-кредитної політики України на 2010 рік. Запропоновано комплекс заходів спрямованих на сприяння відновленню стійкості банків і забезпечення їх стабільної роботи. Вивчено вплив грошово-кредитного ринку на банківські ресурси.

Вступ. Світова фінансово-економічна криза зумовила погіршення стану економіки майже всіх країн. Відбулося зупинення підприємств, падіння обсягів виробництва, зменшення реальних доходів населення, погіршився стан банківської системи.

Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік враховують тенденції розвитку вітчизняної економіки та грошово-кредитної сфери у період подолання наслідків кризи, передбачають комплекс змінних індикаторів фінансової сфери та систему заходів монетарної політики, спрямованих на забезпечення стабільності національної грошової одиниці, сприяння стійкості економіки та роботи банківської системи.

Актуальність проблеми. У зв’язку з світовою фінансовою кризою, яка повністю охопила Україну, мабуть, найбільших втрат зазнала банківська система. Станом на 22 березня 2010 року в Україні ліквідуються 18 банків. Тож не дивно, що одним із завдань грошово-кредитної політики держави повинен стати її позитивний вплив на створення, впровадження та правильне використання банківських ресурсів.

Виклад основного матеріалу. В економічній літературі є кілька тлумачень грошово-кредитної політики. Деякі автори відносять до неї будь-які заходи держави, котрі стосуються грошової сфери, включаючи й ті, що здійснюються без участі центрального банку. Зокрема, це заходи, спрямовані на зміну рівня оподаткування, структури бюджетних видатків тощо. Проте такий підхід надто широкий і не дає можливості виявити специфіку грошово-кредитної політики та використати властиві їй механізми з найбільшим ефектом. Трапляються і надто вузькі тлумачення грошово-кредитної політики, наприклад як сукупності заходів держави щодо забезпечення оптимального валютного курсу. За такого підходу, суть грошово-кредитної політики зводиться до одного з можливих варіантів розвитку регулятивного процесу, коли за тактичну ціль політики вибирається стабілізація валютного курсу. Всі інші можливі варіанти його розвитку залишаються поза увагою, що істотно збіднює механізм та результативність грошово-кредитної політики.

Зробивши аналіз публікацій, ми дійшли найприйнятнішого тлумачення даного терміну. Тож, грошово-кредитна політика – це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Дослідивши «Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік» схвалені Радою НБУ рішенням від 10 вересня 2009 року №10, зазначимо, що заходи грошово-кредитної політики у 2009 році спрямовувалися на стримування значних коливань валютного курсу та збалансування валютного ринку, забезпечення економіки платіжними засобами, стимулювання відновлення процесів кредитування, а також запровадження пруденційних заходів щодо підвищення надійності функціонування банківської системи.

Здійснювана антикризова політика мала міжнародну підтримку, що забезпечило отримання чергових траншів кредиту МВФ, частина яких спрямовувалися на фінансування дефіциту держбюджету. Також ця підтримка дозволила частково стримувати зменшення міжнародних резервів НБУ.

У 2010 році макроекономічні умови здійснення грошово-кредитної політики знаходяться під впливом загальносвітових тенденцій, пов’язаних із наслідками фінансової кризи 2008 - 2009 рр. За оцінками міжнародних фінансових інститутів світова економіка увійшла до стадії помірного зростання, що пов’язано з результатами вжиття в економічно розвинених країнах антикризових заходів та посиленням державного втручання та контролю.

НБУ у межах наявних повноважень вживає заходів щодо забезпечення стабільності банківської системи, її розвитку та стійкості до впливу внутрішніх і зовнішніх шоків, при цьому активно використовуючи надані законодавством повноваження щодо регулювання експорту та імпорту капіталу з метою зниження валютних ризиків, які беруть на себе суб’єкти господарювання та держава.

З урахуванням причин і наслідків кризових проявів 2008 - 2009 рр. та, виходячи із прогнозів макроекономічного розвитку, що передбачають зростання реального ВВП на 3%, для забезпечення стабільності національної валюти, зниження темпів інфляції у 2010 році ключове значення має забезпечення стійкості фінансової системи, що розглядається як пріоритет грошово-кредитної політики.

НБУ продовжує вжиття заходів з фінансового оздоровлення банків та стабілізації їх роботи. Покращення якості кредитного портфеля сприяє підвищенню рівня капіталізації банків. Для підвищення фінансової стійкості банків НБУ посилює моніторинг здійснення банками додаткової капіталізації, стимулює банки до поліпшення якості управління ризиками, удосконалення кредитних процедур, забезпечує зважені підходи до питання про застосування до банків заходів впливу, приділяє увагу контролю за недопущенням провокування кредитних та економічних циклів із надмірною кредитною експансією та подальшим різким знеціненням активів. Одночасно вживаються заходи щодо сприяння процесам консолідації в банківському секторі. Особлива увага приділяється моніторингу параметрів зовнішнього, у тому числі корпоративного, контролю щодо припливу і відпливу капіталу та недопущенню посилення ризиків короткострокового спекулятивного капіталу.

Національний банк виходить з того, що головні резерви відновлення активної кредитної діяльності банків перебувають у площині повернення в банківську систему коштів, які були вилучені вкладниками в період економічної та фінансової кризи. З огляду на це НБУ сприяє відновленню довіри населення до банківської системи як через активну участь в удосконаленні системи гарантування вкладів в Україні, так і через співпрацю з Урядом у питаннях забезпечення стабільної діяльності рекапіталізованих банків.

Загальний обсяг депозитів у лютому збільшився на 0,3 ( з початку року зменшився на 0,7%) – до 325,5 млрд.грн. за рахунок зростання обсягу депозитів фізичних осіб на 1,7 % ( з початку року – на 2,1%) – до 215,9 млрд. грн.. приріст депозитів населення в лютому відбувався за рахунок зростання вкладів як у національній (на 3,2%), так і в іноземній валюті (на 0,5%). Натомість кошти юридичних осіб у лютому зменшилися на 2,4% ( з початку року на 5,8%) – до 109,6 млрд.грн.

Стабілізації ресурсної бази банків та посиленню керованості грошово-кредитного ринку сприяють заходи з розвитку безготівкових розрахунків, поширення використання спеціальних платіжних засобів, упровадження нових технологій і розширення спектра операцій, координації зусиль банків щодо створення уніфікованої інфраструктури та розширення сфери використання багатофункціональних банківських старт-карток і реалізації супутніх проектів у соціальній сфері.

Висновки. НБУ для забезпечення окреслених завдань використовує наявні інституційні механізми та операційні важелі, дотримуючись середньострокових орієнтирів, забезпечуючи послідовність і прозорість політики, органічно поєднуючи незалежність у виконанні головної конституційної функції з узгодженістю своїх дій з макроекономічними та фінансовими заходами інших органів влади. Удосконалюється система комунікацій з громадськістю, маючи на меті через детальне роз’яснення цілей грошово-кредитної політики та заходів щодо їх досягнення отримувати суспільну підтримку своїх дій та формувати на ринку позитивні очікування.