к.т.н. Штефан Н.М., Вернік В.М.

НГУ, Дніпропетровськ, Україна

Визначення обґрунтованої вартості бізнесу як основа для прийняття стратегічних управлінських рішень

 

Усього кілька років тому лише обмежене коло фінансових аналітиків і топ-менеджерів українських компаній чітко уявляв собі, що таке "вартість компанії", як вона визначається і як можна використовувати цю категорію для пошуку оптимальних рішень по управлінню компанією. Однак процес інтеграції української економіки у світову ринкову систему робить питання оцінки вартості бізнесу одним із  основних питань визначення стратегії його подальшого розвитку.

Головна мета розвитку підприємства – підвищення добробуту акціонерів: збільшенні прибутковості роботи підприємства або вартості (цінності) приналежним акціонерам чистих активів, а значить і суми їхнього власного капіталу.

Концепція управління підприємством, заснована на максимізації його вартості, як показало життя, є однією з найефективніших, оскільки зміна вартості підприємства за період, будучи критерієм ефективності господарської діяльності, враховує практично всю інформацію, пов'язану з його функціонуванням. Приймаючи те або інше управлінське рішення, керівництво підприємства повинно співвідносити наслідки його впливу на діяльність підприємства, підсумковим критерієм якої є вартість.

Вибір методів оцінки вартості бізнесу залежить від стратегії подальшого розвитку підприємства: вибір варіантів розпорядження власністю (продаж, ліквідація, реорганізація), зміна продуктового ряду, обґрунтування місця підприємства на ринку, визначення напрямків інвестування і т.і.

 

 

 

В Україні існують три підходи до оцінки вартості бізнесу:

- дохідний ( дисконтування грошових потоків, капіталізація чистого прибутку),

- порівняльний ( порівняння з підприємствами - аналогами),

- витратний (визначення вартості чистих активів, ліквідаційної вартості підприємства, вартості заміщення).

Методи оцінки вартості підприємств, які запропоновані західними економістами Модільяні, Дамодараном, Коуплендом, не знаходять свого застосування на Україні, де не існує розвиненого ринку акцій, а, отже, не існує й ринкової оцінки самих підприємств. Тому в арсеналі вітчизняних компаній немає адаптованих способів оцінки бізнесу.

Якщо визначити підприємство як діючу систему, що складається з структурних елементів, управляється, виробляє і має мету свого існування, необхідно розглянути наступне поняття системного підходу — системний ефект.

Системний ефект відображає якість роботи системи в цілому, тобто ефективність використання елементів системи й ефективність керуючих зв'язків. Визначити системний ефект можна через порівняння сумарної вартості елементів системи й вартості системи в цілому по її цільовій функції. У такий спосіб: системний ефект підприємства — це різниця між дохідною вартістю бізнесу й вартістю його елементів (ліквідаційною вартістю).

Цей показник відповідає поняттю goodwill:

  

          Де:

·        - системний ефект підприємства (goodwill);

·        - дохідна вартість підприємства або поточна цінність очікуваного довгострокового прибутку;

·        - чиста вартість елементів підприємства (ліквідаційна вартість підприємства).

Оцінка бізнесу з позицій системного підходу повинна будуватися з урахуванням можливих станів підприємства як системи. Система може перебувати в наступних станах: залишитися існувати в поточному стані, існувати з деякими змінами і система перестане існувати.

З погляду системного підходу до підприємства і його вартості стандарти вартості бізнесу набувають наступного сенсу:

Ліквідаційна вартість — це чиста вартість елементів підприємства, тобто чиста вартість активів підприємства (чиста балансова вартість) за винятком видатків на ліквідацію підприємства як системи.

Обґрунтована ринкова вартість — це вартість підприємства як системи елементів, тобто чиста вартість елементів плюс системний ефект підприємства (goodwill). При цьому обґрунтована ринкова вартість не може бути нижче ліквідаційної вартості підприємства.

Інвестиційна вартість - це вартість підприємства як елемента системи вищого порядку (підсистеми корпорації), тобто вартість елементів плюс системний ефект першого порядку (goodwill) плюс частка даного підприємства в системному ефекті другого порядку (корпоративний ефект).

При запропонованому підході стає ясно, що підприємство як система не може бути проаналізоване (оцінене) без урахування всіх своїх складових, оскільки це порушить його цілісність і дасть некоректні результати. Оцінка бізнесу, заснована на підходах і методах оцінки, що не враховує таку важливу частину бізнесу як менеджмент і ефективність системи (goodwill), некоректна, якщо вона не передбачає ліквідацію бізнесу. У випадку застосування одного з таких методів порушується принцип оцінки бізнесу як системи, оскільки система не може існувати без керуючих зв'язків своїх елементів, і не може бути відірвана від результатів свого існування.

Тому методи оцінки вартості бізнесу, які застосовуються зараз в Україні потребують удосконалення.***