Економічні науки/ 12. Економіка сільського господарства

Колеснік Я.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

ВИДИ ЗНОСУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ФОРМИ ЇХ ВІДТВОРЕННЯ

У сучасних умовах пріоритетність в управлінні матеріальними ресурсами відводиться безпосередньо процесу відтворення та вдосконалення основних засобів. Основні засоби є головним елементом виробництва. Від їхнього стану, відповідності розвитку технологій в багатьох випадках залежить економіка та фінанси підприємства вцілому. На моменті вводу підприємства в експлуатацію воно оснащується необхідними основними засобами (обладнанням, будинками, спорудами, землею і т.і.), які формуються зі статутного капіталу. Як і будь-яка річ, так і основні засоби в процесі експлуатації фізично та морально зношуються, втрачая частину своєї вартості. Наслідком цього є виникнення необхідності у відтворенні основних засобів.

Мета даної роботи полягає у розгляді та визначенні форм відтворення та вдосконалення основних засобів, розкриття змісту видів спрацювання основних засобів - фізичного та морального.

Основні засоби, які приймають участь у процесі виробництва поступово втрачають свої первісні характеристики та властивості та природньо зношуються. В свою чергу знос поділяється на фізичний та моральний.

Під фізичним (матеріальним) зносом основних засобів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості – економічного спрацьовування. На швидкість і розміри фізичного зносу основних засобів впливають їхня надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне), особливості технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори. Процес фізичного зносу є абсолютно закономірним.

Під моральним зносом основних засобів розуміють знецінення засобів праці, втрату їх мінової втрати вартості до закінчення строку фізичної експлуатації. Цей вид зносу зумовлюється інтенсивним розвитком економічного прогресу. Моральний знос може виявлятися у двох напрямах:

- зменшення вартості машин та обладнання внаслідок

здешевлення їх виробництва та підвишення технічного рівня заводів – виробників;

- виготовлення більш економічних, технічно досконалих та

виробничих машин, обладнання, устаткування у результаті НТП.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що підприємству постійно треба слідкувати за рівнем як фізичного, так і морального зносу основних засобів.

Техніко-економічне старіння основних засобів (моральний знос) характеризується поступовою втратою засобами праці своєї споживної вартості внаслідок удосконалення існуючих та створення нових засобів виробництва, запровадження принципово нової технології, старіння продукції, що виробляється з допомогою цих засобів виробництва. Моральний знос властив передовсім засобам праці і пов'язане з реальними економічними збитками для підприємств, що експлуатують застарілу техніку.

Фізичний та моральний зноси діючих основних засобів можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення. Між фізичним та моральним зносами та формами їх відтворення існує певний взаємозв'язок.

Процес відтворення основних засобів являє собою заміну фізично спрацьованих і технічно застарілих засобів праці. Визначення необхідного (економічно раціонального) щорічного обсягу заміни засобів праці передбачає як встановлення їх оптимальних строків експлуатації, так і розрахунки такого щорічного обсягу заміни, який може забезпечити дотримання оптимальних строків функціонування устаткування та інших видів основних засобів.

Розрізняють два основних види відтворення:

- просте;

- розширене.

За простого відтворення основних засобів розмір їхньої заміни (вибуття) практично має дорівнювати нормі амортизаційних відрахувань на реновацію, а за розширеного відтворення - залежатиме не лише від нормативного строку експлуатації (норми амортизації), а й від темпів щорічного збільшення обсягу основних засобів, інтенсивності їх використання, впровадження нових технологій у виробництво тих чи інших засобів праці.

Отже, виходячи з фінансового стану та перспектив розвитку підприємство самостійно визначає шлях, якого він буде дотримуватися для впровадження своєї виробничої програми, націленої на отримання прибутку. Тобто яка форма відтворення основних засобів буде використана на підприємстві відповідно до видів та ступеню зносу засобів праці.

Забезпечення високих темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе лише за умови інтенсифікації відтворення та поліпшення використання діючих основних засобів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого — дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.