Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

Байдак І.І.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ

РИНКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

Розвиток інформаційних технологій перетворив інтелектуальну власність в один із найліквідніших товарів. Широке впровадження нових технологій і просування наукових розробок у виробництво дає потужний поштовх розвитку внутрішніх галузей промисловості. Інтелектуальна власністьсама собою сама собою — джерело доходів. У США, Японії та країнах Європи 85-90 відсотків приросту валового внутрішнього продукту забезпечується за рахунок виробництва і експорту наукоємкої.

Сьогодні Україна має „піонерські” винаходи і новітні розробки у сфері лазерної, криогенної, аерокосмічної техніки, суднобудування, засобів зв`язку і телекомунікацій, програмних продуктів. В Україні спостерігається стійка тенденція до щорічного збільшення кількості заявок на видачу охоронних документів майже на всі об`єкти промислової власності. В Держдепартамент щорічно надходить близько 35 тис. заявок на різні об`єкти права інтелектуальної власності, а видається до 25 тис. охоронних документів (патентів, свідоцтв). Збільшується і кількість реєстрацій договорів передачі виняткових майнових прав, видачі ліцензій. У 2007 р. таких договорів було на 23 % більше, ніж в попередньому. Цей інтелектуальний потенціал України також повинен стати основою відродження вітчизняної економіки. В Україні сформовано необхідну нормативно-правову базу, закладено основи регулювання відносин у цій сфері. Ведеться робота з гармонізації українського законодавства з міжнародними нормами.

Інтелектуальна власність всюди навколо нас. Кожний продукт або послуга, які ми вживаємо у повсякденному житті, — це результат довгого ланцюга великих і малих інновацій, наприклад зміни дизайну або удосконалення, що роблять зовнішній вигляд чи функції виробу такими, якими вони є сьогодні. Для забезпечення дієвості такого ринку необхідно створити сприятливі умови кожному його учаснику для одержання вигоди при максимальній прозорості здійснення операцій щодо об’єктів інтелектуальної власності, за умови дотримання чинного законодавства, правил чесної конкуренції.

Сьогодні все більше зростає розуміння того, що трансформація науково-технічних розробок в інноваційний продукт, придатний для виробництва і ринку, чи не найважчий етап у ланцюзі, який пов’язує розробника зі споживачем. Складний він тому, що розробники, науковці погано розуміють пріоритети ринку та потреби споживача, у них не вистачає досвіду підприємництва у цій сфері діяльності. Розробники, науковці — здебільшого некомпетентні комерсанти. На жаль, більшість керівників підприємств, організацій, установ також мають слабке уявлення про комерціалізацію об’єктів інтелектуальної власності. Вони займаються впровадженням і намагаються продовжувати цю роботу в нових економічних умовах, але просування інтелектуальної продукції на ринку вимагає спеціальних економічних знань, способів і методів маркетингу.

Щоб задовольнити попит на комерційну реалізацію інтелектуальної власності, необхідно створювати структури, які б стали безпосередніми учасниками цього процесу і всіляко йому сприяли. Безумовно, створення таких структур не виключає необхідності інформаційного забезпечення щодо інтелектуальної власності, доступного будь-якому споживачеві, зокрема шляхом широкого висвітлення у засобах масової інформації, публікацій у спеціальних виданнях, журналах, надання консультацій.

Досвід багатьох країн, зокрема Німеччини, Франції, Данії, Фінляндії, свідчить про те, що такі організаційні структури можуть бути як регіональними, так і загальнодержавними; деякі з них можуть користуватися фінансовою підтримкою держави, а інші — повністю діяти на основі самофінансування.

В Україні такою організаційною структурою стали створені «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг» і Інтернет-біржа промислової власності. Діяльність ІБПВ спрямована на використання сучасних інформаційних технологій для просування науково-технічних досягнень України на світовий та вітчизняний інноваційні ринки. На сторінках ІБПВ винахідник і патентовласник мають можливість висвітлити для потенційного покупця економічні, екологічні, соціальні та інші переваги, які надає використання даного винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

Біржа надає можливість розмістити інформацію підприємців про потрібні їм технології, що допоможе спрямувати винахідницьку думку у продуктивному напрямі, а власникам патентів, «ноу-хау» та перспективних ідей знайти потенційних суб’єктів комерціалізації конкретного об’єкта інтелектуальної власності.

Поки що таких структур в Україні недостатньо хоча практика показує, актуальність розвитку ринку об’єктів інтелектуальної власності та стимулювання винахідницької діяльності в Україні, які здатні активно впливати на їх комерціалізацію.

Статистичні дані про наукову та інноваційну діяльність як у минулому, так і сьогодні свідчать, що Україна, маючи значний потенціал у галузі нових технологій, нових проектно-конструкторських розробок із світовим рівнем конкурентоздатності, використовує його недостатньо. Це пов’язано головним чином з відсутністю фінансування перспективних проектів для їх комерційної реалізації. Держава повинна активніше впливати на процеси створення, правової охорони та використання інтелектуальної власності, що забезпечить підвищення конкурентоздатності продукції вітчизняних товаровиробників.

На сьогодні в Україні практично відсутній механізм державної підтримки просування вітчизняних об’єктів інтелектуальної власності на ринки іноземних держав. А це негативно позначається перш за все на експорті продукції національних товаровиробників. Виправити ситуацію можна, запровадивши механізм стимулювання експортної діяльності власників прав на об’єкти інтелектуальної власності. Необхідно також зазначити, що ліцензійна торгівля за 1993-2002 роки розвивалася в умовах відсутності державного сприяння комерціалізації вітчизняних науково-технічних, конструкторських і технологічних розробок як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, а також спеціалізованих структур, діяльність яких пов’язана з комерціалізацією вітчизняних розробок.

Найбільш складними та найменш опрацьованими на практиці стали фінансові відносини в умовах ринку та проблеми, пов’язані з інвентаризацією, документальним оформленням, оцінкою та бухгалтерським обліком інтелектуальної власності як майна підприємства. Основною перешкодою якісному проведенню інвентаризації є неврегульованість на законодавчому рівні.

У сфері охорони прав інтелектуальної власності в Україні протягом останніх років міжнародні організації дають схвальні відгуки від декількох стосовно значних позитивних зрушень.

Всесвітня організація інтелектуальної власності відзначила важливі досягнення у національному законодавстві й значне підвищення рівня обізнаності у сфері інтелектуальної власності серед урядовців, фахівців з інтелектуальної власності, ділових та наукових кіл та серед громадськості.

Міжнародна громадська організація Коаліція захисту прав інтелектуальної власності (CIPR) вважає, що "Україна досягла значного прогресу у сфері інтелектуальної власності, а саме:

· українське законодавство практично наблизилося до відповідних міжнародних стандартів;

· Урядом України створено відповідні механізми для реалізації правових норм, а також для координації діяльності відповідних міністерств і відомств з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності".

Отже ринок об’єктів інтелектуальної власності в Україні має відповідну законодавчу базу і розвивається достатньо динамічно. Важливим завданням в цій сфері є сприяння ефективному використанню інтелектуального капіталу нашого суспільства, зокрема комерціалізації інтелектуальної власності, розвитку сучасного ринку інтелектуальної власності, що в свою чергу прискорить входження України до світової спільноти на умовах рівноправного партнерства.