Економічні науки/7. Облік і аудит

Мелікова О.С., Гончарова Н.М.

Донецький національний університет, Україна

Шляхи вдосконалення фінансової звітності для потреб аналізу фінансового стану підприємства

В умовах набуття підприємствами самостійності в прийнятті управлінських рішень, розвитку ринку цінних паперів, розширення сфери банківських послуг, а також необхідності встановлення ефективних комерційних взаємовідносин кредитна, інвестиційна та інша привабливість підприємства для його контрагентів обумовлюється оцінкою фінансового стану підприємства на основі фінансової інформації про діяльність суб'єктів господарювання.

В сучасних умовах носієм такої інформації є фінансова звітність, яка виступає головним джерелом інформаційного забезпечення внутрішніх і зовнішніх користувачів про поточний фінансовий стан підприємства та результати його діяльності, та виступає дієвим інструментом для прийняття управлінських рішень. Однак існуючі форми звітності українських підприємств не повністю відповідають потребам аналізу фінансового стану підприємства.

Дослідженню проблем вдосконалення фінансової звітності в напрямку підвищення аналітичності її показників присвячені наукові праці вітчизняних вчених В.В. Мовчаренко, З.В. Задорожного, Я.Д. Крупки, С.Ф. Голова, Б. Гриніва, Н.М. Дєєвої, О.И. Дедикова, Е.Е. Ібрагимова, В.М. Івахненко та інших вчених. Однак єдиного підходу до вдосконалення структури фінансової звітності з метою використання її в аналізі так і не було знайдено. Проблематичні дослідження в галузі аналізу фінансового стану здійснили українські вчені Є.М. Андрущак, Ю.А. Верига, Є.В. Мних, І.Г. Яремчик, а також зарубіжні дослідники В.В. Ковальов, С.Б. Баканов, А.Д. Шеремет, О.В. Єфімова. Дослідження цих учених внесли істотний внесок до розробки теоретичних і практичних основ вдосконалення фінансової звітності. Проте, слід зазначити, що проблема впливу структурованості інформації звітності на методику аналізу фінансового стану ще не знайшла достатнього висвітлення.

Метою написання даної статті є обґрунтування необхідності та розробка пропозицій по підвищенню ефективності використання показників фінансової звітності в аналізі фінансового стану підприємства, з огляду на обумовленість цієї проблеми затвердженими звітними формами й сформованими методиками його аналізу.

Зміст і форма фінансової звітності, вимоги до розкриття її статей регламентуються Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Однак необхідно відмітити, що на сьогоднішній день баланс та інші форми фінансової звітності не повністю відповідають потребам аналізу фінансового стану. Основною причиною, що заважає чіткому розумінню та ефективному використанню фінансової звітності є невідповідність розміщення окремих статей та елементів звітних форм потребам аналізу.

Розвиток аналізу фінансового стану підприємства потребує удосконалення побудови звітних форм, а саме – зміни назв і розміщення окремих статей та розділів.

Необхідно відмітити, що діючий бухгалтерський баланс ще не повною мірою відповідає потребам контролю за дотриманням прийнятого у фінансовому менеджменті «золотого правила ліквідності», згідно якому активи підприємства повинні фінансуватися пасивами такої ж терміновості. Це пов'язано з недостатньо чітким розмежуванням в балансах українських підприємств поточних і довгострокових активів і зобов'язань. Так, розділ II пасиву балансу «Забезпечення наступних витрат і платежів» і розділ V «Доходи майбутніх періодів» є зобов'язаннями з невизначеним терміном погашення. У розділі III активу балансу «Витрати майбутніх періодів» можуть відображатися як витрати, які стосуються наступного облікового періоду і визнаються оборотними активами, так і витрати, які будуть віднесені на пізніші періоди, які визнаються необоротними активами. Розділ ІV активу балансу «Необоротні активи та групи вибуття» також спричиняє труднощі при розрахунку фінансових показників, тому що назва розділу свідчить про його приналежність до необоротних активів, в той час, як умовою віднесення активів до даного розділу є обов’язкова їх реалізація протягом звітного періоду.

Відсутність в балансі чіткого розподілу активів і зобов'язань на поточні і довгострокові створює труднощі користувачам фінансової звітності при оцінці фінансового стану підприємства, тому що розрахунок більшості фінансових коефіцієнтів (таких як показник робочого капіталу, коефіцієнт самофінансування оборотних активів, загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт ліквідності робочого капіталу та ін.) базується саме на цьому розподілу. У зв'язку з цим для підвищення точності аналізу пропонується статті «Забезпечення наступних витрат і платежів» і «Доходи майбутніх періодів» відносити до складу власного капіталу підприємства, тому що віднесення цих статей до зобов'язань є необґрунтованим. Нараховані забезпечення наступних витрат і платежів слід вважати власними джерелами фінансування, оскільки вони не передбачають конкретних нарахованих зобов’язань, а створюються задля дотримання принципу обачності. За такими ж міркуваннями і доходи майбутніх періодів слід відносити до складу власного капіталу.

Що стосується розділу III активу «Витрати майбутніх періодів», то ці витрати, враховуючи їх суть, доцільніше показувати окремими статтями у складі необоротних і оборотних активів. Розділ ІV активу балансу «Необоротні активи та групи вибуття» рекомендується відображати окремою статтею в складі оборотних активів.

З урахуванням запропонованих змін, баланс буде охоплювати два розділи в активі («Необоротні активи», «Оборотні активи») і три розділи в пасиві («Власний капітал», «Довгострокові зобов'язання», «Поточні зобов'язання»).

Таким чином, нечітке розмежування в балансі поточних і довгострокових активів і зобов'язань, є однією з основних причин існуючої проблеми з розрахунками ряду важливих фінансових коефіцієнтів. Це порушує єдність методичної основи аналізу фінансового стану і приводить до викривлення його оцінок.

Для проведення аналізу фінансового стану підприємства залучається також інформація, яка міститься у формі фінансової звітності №2 «Звіт про фінансові результати». За наведеними в цьому звіті даними роблять аналіз ділової активності, прибутковості, розраховують результати від реалізації, чистий дохід, валовий прибуток (збиток), а також фінансові результати операційної діяльності. У звіті про фінансові результати потребують зміни назв такі статті, як «Інші доходи» на «Доходи інвестиційної діяльності», «Інші витрати» на «Витрати інвестиційної діяльності». Також доцільним є виділення в розрізі звичайної діяльності підсумків фінансової, інвестиційної діяльності та окремою статтею розкривати підсумки надзвичайної діяльності.

Таким чином, головним джерелом інформації про діяльність суб’єкта господарювання в сучасних умовах є фінансова звітність. Вона виступає основою об'єктивної оцінки ефективності діяльності підприємства, базою для аналізу фінансового стану підприємства, а також дієвим інструментом для прийняття управлінських рішень. З метою адаптації звітності для розрахунку показників фінансового стану пропонується здійснити перегрупування окремих розділів бухгалтерського балансу, виділення нових розділів у звіті про фінансові результати та перейменування окремих показників звітності. Застосування наведених пропозицій щодо удосконалення існуючих форм фінансової звітності підвищить їх інформативність, наочність та аналітичність, а також сприятиме проведенню аналізу та діагностиці фінансового стану підприємства.

Література:

1. Верига Ю.А. Звітність підприємств: навч. посіб. / Ю.А. Верига, З.М. Шевченко, І.Д. Ватуля. – К.: Центр учбової л-ри, 2008. – 776 с.

2. Горицкая Н. Анализ финансового состояния / Н. Горицкая // Финансовый директор. – 2006. – №5. – С.68-73.

3. Кучеренко Т. Фінансова звітність як складова економічних наук / Т. Кучеренко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – №9. – С. 21-29.