Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского

Научный руководитель: Недрянко А.А.

Гоман Е.С.

Оцінка ефективності використання ресурсів господарчої діяльності підприємства ЗАТ „Донецькриба”

Ефективне використання ресурсів - найважливіший фактор забезпечення платоспроможності, кредитоспроможності й фінансової стабільності господарських організацій, підтримки їх конкурентоспроможності, формування достатніх ресурсів для розвитку й одержання достатнього прибутку з метою залучення різноманітних інвесторів. Ефективне використання ресурсів господарюючими суб'єктами - також найважливіше умова збільшення пропозиції страхових послуг цим суб'єктам, розширення попиту на продукцію й послуги постачальників, підтримки зацікавленості комерційних партнерів організації в продовженні співробітництва з нею, збереження й збільшення привабливості виробленої продукції або надаваних послуг для покупців.[1]

Найважливішими завданнями аналізу ефективності використання ресурсів господарюючим суб'єктом є:

· поточний моніторинг і оцінка ефективності діяльності господарюючого суб'єкта й використання їм окремих видів ресурсів з метою контролю задовільності й результативності різних напрямків цієї діяльності;

· виявлення сильних і слабких сторін діяльності організації;

· оцінка доцільності й раціональності постановки окремих цілей і завдань у діяльності організації, обґрунтування їх коректування в мінливих умовах;

· визначення умов, можливостей і факторів підвищення результативності, ефективності окремих сторін і аспектів діяльності організації з урахуванням відмінностей впливу часу, ризику й ліквідності;

· обґрунтування вибору найкращих з альтернативно можливих комбінацій використання ресурсів, найкращих варіантів структури бізнесу;

· обґрунтування доцільності й економічна оцінка конкретних шляхів і напрямків удосконалювання діяльності організації, застосування окремих економічних важелів і інструментів керування.[3]

Ресурсний потенціал підприємства — це сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових ресурсів, включаючи здатність робітників підприємства ефективно використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства.
Необхідно звернути увагу на те, що економічні можливості підприємства не можуть визначатися тільки наявністю перелічених ресурсів. В підприємстві обов'язково мають бути кадри робітників, які здатні привести до дц ресурси, забезпечити їх ефективне використання.[2]

Ресурсний потенціал підприємства можна охарактеризувати чотирма основними критеріями:

- реальними можливостями підприємства в той чи іншій сфері діяльності (включаючи і нереалізовані можливості);

- обсягом ресурсів як залучених, так і тільки підготовлених до використання у виробництві;

- здатністю кадрів (менеджерів) використовувати ресурси, вміння розпоряджатися ресурсами підприємства;

- формою підприємництва та відповідною організаційною структурою підприємництва.[4]

До ресурсного потенціалу відносяться: матеріальні ресурси, нематеріальні ресурси, трудові ресурси підприємства,фінансові ресурси, методи управління та організації ефективного використання ресурсів підприємства.

Для всіх видів ресурсів важливе значення має питання про ефективність їх використання. Загальний методичний підхід до оцінки ефективності використання ресурсів полягає в тому, що корисний результат діяльності підприємства порівнюється з витратами на отримання цього результату.[1]

Якщо йдеться про матеріальні ресурси, то витрати — це середня вартість матеріальних витрат за період, який досліджується; якщо йдеться про трудові ресурси, то витрати — це фонд оплати праці та ін.
Корисний результат від діяльності підприємства та одночасно від використання ресурсів називають ефектом. Основними двома показниками господарчої діяльності, які називаються ефектом, є обсяг виручки від реалізації (товарообіг) та прибуток (доход).

Враховуючи специфіку діяльності ряду підприємств, ефект підрозділяють на економічний та соціальний. Наприклад, для торгівельного підприємства показниками економічного ефекту можуть бути товарообіг, валовий доход, прибуток, прискорення оборотності обігових коштів. Соціальний ефект торгівельного підприємства — це ті результати діяльності, які безпосередньо забезпечують формування необхідного стилю (способу) життя покупців. Для кількісної оцінки, з певним ступенем умовності, соціальний ефект оцінюється системою показників "культури обслуговування". [2]

Соціальна ефективність не є предметом нашого дослідження. Порівняння цих показників із розміром ресурсів, які використовуються, дозволяє дати кількісну оцінку ефективності використання ресурсів. Для цього можуть бути використані два види показників:

Прямі: Екон.ефективність= ефект(результат) \ витрати

Зворотні: Екон.ефективність= витрати \ ефект(результат)

Прямі показники характеризують величину економічного ефекту, отриманого на одиницю витрат, тобто віддачу витрат (фондовіддача, ресурсовіддача та ін.). Другий вид показників відображає величину витрат, необхідних для отримання одиниці економічного ефекту, тобто витратомісткість (фондомісткість товарообігу, фондомісткість продукції, що виробляється, ресурсомісткість та ін.)

Показники ефективності використання ресурсного потенціалу в цілому та його окремих складових частин широко використовуються для оцінки ефективності функціонування будь-якого підприємства, ефективності його господарчої діяльності, ефективності комерційної діяльності та ін.[1]

Фактори впливу на ефективність використання ресурсів: товарообіг тайого динаміка, рівномірність реалізації продукції, дохід вд реалізації, структура фінансового результату, прибуток та рентабельність.

Тепер нарешті можна оцінити ефективность використання ресурсів господарчої діяльності підприємства ЗАТ „Донецькриба”

Таким чином був проведена оцінка специфічних та узагальнюючих показників ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства: матеріальні, фінансові та трудові ресурси. Підприємство має в основному позитивну динаміку діяльності та використання своїх ресурсів, які й впливають на розвиток підприємства впродовж цих років.

Проаналізуємо динаміку загального об’єму товарообігу за 2008 та 2007 роки, його зміну по кварталам та місяцям. Можна зробити наступні висновки: загалом товарообіг за 2008 рік збільшився на 28 %, по місяцям та кварталам у 2008 порівняно з 2007 роками бачимо зріст товарообігу відповідно, окрім березня – знизився майже на 15 %. Однак , темпи зміни товарообігу дуже неоднорідні від найбільшого 182,43% до найменьшого – 74,38%.

Це обумовлює необхідність проаналізувати ритмічність та рівномірність реалізації товарів. Виходячи із значення коефіцієнту рівномірності високий, бачимо що у підприємства є резерви для росту товарообігу. Це свідчить про необхідність підвищення ефективного використання наявних ресурсів.

Крім обсягу товарообігу, значний вплив на ефективність ресурсв має сума валового доходу підприємства. Спеціфіка торгівельної діяльності обумовлює формування валових доходів за рахунок торгівельної надбавки . Темпи зміни суми валового доходу нижчі за темпи товарообігу (125<127) таким чином ступінь доходності товарообігу знизився з 10,53% до 10,40 %. Це пояснює зменшення норм торгівельної надбавки у зв'язку з необхідністю стримувати ріст цін на продукцію підприємства.

Фінансові результати діяльності підприємства складається з результатів від реалізації, операційних та інших видів діяльності. Аналіз даних свідчать про зниження збитку від реалізації на 5 %. Одночасно має місце збільшення збитків фінансових результатів від операційної діяльності на 30,62 %. По прибутку від звичайної діяльності до оподаткування зниження відбулось майже на 5 %. Таким чином погіршення фінансових результатів свідчать про зниження ефективності використання ресурсів на підприємстві.

Надалі проаналізуємо вплив факторів на формування прибутку від реалізації.

Розрахунки вказують на те, що за рахунок товарообігу прибуток збільшився на 8579,64 тис.грн; зниження рівня витрат дозволило збільшити прибуток на 12420,6 тис.грн. Одночасно за рахунок рівня чистого доходу від реалізації прибуток зменшився на -3296,18 тис.грн.

Незважаючи на збиток основної діяльності, за рахунок інших джерел підприємство у досліджуванному періоді отримувало чистий прибуток, тобто було рентабельним.Аналіз рентабельності за чистим прибутком показав, що як комерційна, так і рентабельність капіталу зросла. Розрахунки показали, що вплив товарообігу на ці зміни був більш сильний, ніж вплив суми чистого прибутку.

Таким чином дослідження стану та динаміки ефективності використання ресурсів підприємства встановило, що першочерговими його задачами у цьому напрямку є ліквідація збитку від реалізації продукції, а також оптимизація поточних витрат відповідних ресурсів.