Домбровська С.О., старший викладач кафедри фінансів

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Сучасний стан та перспективи агрострахування в умовах глобалізації та інтернаціоналізації економіки

У нинішніх умовах глобалізації та інтернаціоналізації економіки України проблема участі вітчизняної страхової системи на світовому страховому ринку має першочергове місце. Вступ України до Світової організації торгівлі передбачає лібералізацію іноземного доступу на вітчизняний ринок страхування. У нормативних актах СОТ послуги зі страхування утворюють окрему групу в секторі «Фінансові послуги». Розвиток страхування вимагає інтеграції національних страхових систем у світову фінансову систему, яка реалізується за рахунок механізмів перестрахування. Перед українськими страховиками стоїть завдання визначити шляхи інтеграції вітчизняного страхового ринку до міжнародних страхового та перестрахового ринків.

Посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів, розгортання світової фінансової кризи актуалізують питання розробки норм та вимог до перестрахових операцій, вибору концепції перестрахування, нагляду за страховою діяльністю, лібералізації страхового ринку, посилення вимог до мінімального розміру іноземних страховиків та їх оподаткування за підвищеними ставками.

Сучасний стан ринку страхування далекий від існуючого в країнах Європейського Союзу. Тому виникає потреба створення єдиного страхового простору в Європі. Страхові системи різних держав не функціонують відокремлено одна від одної, а перебувають у постійній взаємодії. Проникнення іноземного капіталу та поява нерезидентів на національному страховому ринку пов’язані з розвитком світової економіки, міжнародних відносин щодо формування спільних стандартів регулювання страхової діяльності.

Міжнародна кооперація та інтеграція в страхуванні необхідна не тільки для функціонування міжнародної торгівлі, мореплавства, авіації, космонавтики, а й для ефективного функціонування усіх продовольчих підкомплексів АПК, оскільки виробництво сільськогосподарської продукції є високоризикованим як для виробників, так і для переробних підприємств. На даний час страхування аграрних ризиків є одним з найбільш складних, збиткових і проблемних видів страхування, за допомогою якого можна стабілізувати економіку підприємств агропромислового комплексу та економіки держави.

У 2008 році послуги по страхуванню сільськогосподарських культур, що субсидуються, надавали 58 страхових компаній із 468 страхових компаній, що діяли на страховому ринку України. Лідерами серед них є НАСК «Оранта», яка уклала 510 договорів страхування і застрахувала культури на площі 246115 га. Страховій компанії «Провідна» належить 6,5% застрахованих площ, страховій групі «ТАС» – 6,4%, страховій компанії «Спектр» – 4,8%, страховій компанії «Стандарт» – 3,6% від загального обсягу площ. В Україні рівень охоплення агрострахуванням залишається невисоким. Виробничі ризики страхують тільки 10% аграрних підприємств. Цей вид фінансових послуг почав швидко розвиватися тільки після появи бюджетного субсидування страхових премій. Так, у 2007 році обсяг субсидованого ринку страхування становив 120 млн. грн., з яких 47 млн. грн. становила сплачена державою допомога. У 2008 році на здешевлення страхових платежів сільськогосподарським підприємствам виділяли 88,7 млн. грн. бюджетних асигнувань. Але через погіршення економічної ситуації цю суму зменшили до 60,8 млн. грн. У бюджеті на 2009 рік коштів для здешевлення страхових премій не закладено.

Сьогодні бюджетна підтримка агрострахування є одним з небагатьох інструментів, дозволених правилами СОТ. Так як членство в СОТ не вимагає від України повного скасування всіх видів державної підтримки сільськогосподарського виробництва, то необхідно розширити заходи по застосуванню «зелених» субсидій і таким чином збільшити розмір коштів на їх формування. Структура державної підтримки АПК України у відповідності до правил СОТ свідчить про тенденцію зростання питомої ваги здешевлення вартості страхових премій серед заходів програми «зеленої скриньки» (у 2006 році – 0,3%, у 2007 році – 2,01%, а в 2008 році – 4,49%) та в загальному обсязі державної підтримки АПК (у 2006 році – 0,15%, у 2007 році – 0,6%, а в 2008 році – 2,1%). Не дивлячись на це, можна стверджувати, що страхування сільськогосподарських ризиків знаходиться в кризовій ситуації, оскільки субсидії з державного бюджету для здешевлення вартості страхових премій не досягають більшості аграріїв. Повноцінно система агрострахування запрацює тоді, коли держава, страхові компанії та сільськогосподарські виробники стануть партнерами і діятимуть скоординовано, а механізм державного субсидування буде достатньо простим і прозорим.

Для ефективного функціонування систем страхування необхідно створити спеціальний колегіальний орган з управління аграрними ризиками. Такі агентства успішно діють за кордоном. Так, у Канаді створена спеціалізована державна станова – Королівська корпорація з надання послуг сільському господарству, в Іспанії – Державна агенція з сільськогосподарського страхування, у Росії – Федеральне агентство з державної підтримки страхування в галузі агропромислового виробництва, у США – Агентство з управління ризиками. З огляду на це доцільним є створення Національного агентства з державної підтримки аграрного страхування, яке буде забезпечувати умови для співпраці всіх учасників аграрного страхування, здійснювати акумулювання, управління, розподіл фінансових ресурсів та розробляти програму для державної підтримки страхування аграрних ризиків.

Для запровадження ефективної системи агрострахування потрібно створити її інституційні складові та розробити відповідне законодавство і схвалити окремий закон по страхування. Так, в деяких країнах діють державні програми підтримки фермерів. Наприклад, у Канаді діє ряд державних програм мінімізації ризиків та фінансування фермерів: програма страхування врожаю, яка включає програму стабілізації чистого доходу й програми весняного та осіннього авансування фермерів, провінційні програми підтримки фермерів. Більш досконалою вважається іспанська система сільськогосподарського страхування, яка найкраще адаптована до Європейського ринку. В Іспанії прийнятий Закон «Про комбіноване аграрне страхування», положення якого поширюється не тільки на рослинництво, а й на тваринництво та лісове господарство. В Росії розроблена Концепція розвитку сільськогосподарського страхування з державною підтримкою, у відповідності з якою державою відшкодовується 50% страхового платежу, сплаченого страхувальником.

Глобалізація та інтернаціоналізація економіки вимагає застосування додаткового елементу захисту страхових компаній і сільськогосподарських підприємств – перестрахування. Виникає необхідність у створенні перестрахувальних пулів – добровільних об’єднань страховиків, які проводять страхування самостійно і передають у пул тільки частину ризику, яка не може бути покрита власними ресурсами. В Україні діє два сільськогосподарських страхових пулів, лідерами яких є страхові компанії «АСКА» та «Кредо-Класік». До перестрахування залучені провідні іноземні перестрахові компанії. Попередній андеррайтинг здійснює компанія «Агроризик». Українські страхові компанії надають перевагу російським перестраховим компаніям, у яких менш жорсткі умови страхування. У структурі відповідальності 77% належить іноземним компаніям, а 33% – вітчизняним. Але подібне домінування іноземних партнерів на ринку і зниження можливостей розвитку за допомогою національних перестраховиків викликає занепокоєння, хоча і створює конкурентне середовище для всіх учасників та знижує вартість перестрахування. Водночас на страховому ринку існує проблема з якісним перестрахуванням аграрних ризиків, розв’язання якої потребує вдосконалення законодавчої бази, розробки методичного забезпечення, формування достовірної та надійної бази достовірних погодних даних і даних по урожайності. Світові перестрахові компанії працюють з країнами, у яких впроваджена висока державна підтримка розвитку аграрного страхування та його субсидіювання.

Таким чином, одним з основних напрямів розвитку страхування в Україні повинно бути співробітництво з іноземними страховиками, інтеграція в структуру світового страхового ринку, вкладення іноземних інвестицій в розвиток страхового ринку.