Інформаційна безпека

Кондрашова І. В., Король Я. С.

Автомобільно-дорожній інститут «Донецький національний технічний університет», Україна

ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Інформація цінувалася у всі часи. Щоб володіти нею відбувалися вбивства, війни. В наші дні вона має не меншу цінність. Ця цінність може визначатися не тільки кількістю праці витраченої на її створення, але і кількістю прибутку, отриманого від її можливої реалізації.

Проблема захисту інформації: надійне забезпечення її збереження і встановлення статусу використовування - є однією з найважливіших проблем сучасності.

Цілями системи захисту інформації підприємства є:

- запобігання витоку, розкраданню, втраті, спотворенню, підробці інформації;

- запобігання погрозам безпеці особи, підприємства, суспільства, держави;

- запобігання несанкціонованим діям із знищення, модифікації, спотворення, копіювання, блокування інформації;

- запобігання іншим формам незаконного втручання в інформаційні ресурси і системи, забезпечення правового режиму документованої інформації як об'єкту власності;

- захист конституційних прав громадян на збереження особистої таємниці і конфіденційності персональних даних, наявних в інформаційних системах;

- збереження, конфіденційності документованої інформації відповідно до законодавства.

Причини втрати і пошкодження інформації можуть бути різними. Найчастіше це зараження вірусами. Сьогодні нікого не здивуєш існуванням комп'ютерних вірусів. Якщо звернутися до історії, то можна побачити, що одним з перших був створений вірус, який розповсюджувався по глобальній мережі, був створений в 1988 році. Його написав аспірант факультету інформатики Корнелльського університету Роберт Моррисан. У перебігу декількох годин 2 листопада 1988 року були заражені більше 6000 комп'ютерів.

Подібні програми створюються і зараз. І для розповсюдження, також використовують проломи в системах захисту серверів. Окрім програм, які займаються псуванням, знищенням даних, псуванням апаратного забезпечення, уповільненням роботи комп'ютера, існують віруси, які стараються нічим не видати своєї присутності, а потихеньку збирають інформацію, наприклад, паролі, ведуть контроль за натисненням клавіш користувача ПЕВМ, а потім передають знайдену інформацію на заздалегідь певну адресу, або здійснюють які-небудь певні дії. Ці віруси відносяться до так званих “троянским коням”.

Основним засобом захисту від вірусів можна вважати використання антивірусів, краще якщо це буде дві незалежні програми, наприклад Dr.Web, AVP. Антивірусні засоби рекомендується встановити на ЄОМ і на поштовому сервері, або змусити сканувати весь трафік, а також правильна політика безпеки, що включає оновлення використовуваних програм і антивірусних засобів, оскільки антивірусні засоби пасивні і не в змозі гарантувати 100 % захист від невідомих вірусів, допоможе уникнути вірусного зараження.

На сьогоднішній день найменш контрольована область – це інформація, що надсилається за допомогою електронної пошти. Цим активно користуються інсайдери і несумлінні працівники, і левова частка конфіденційної або небажаної інформації витікає саме через Інтернет, за допомогою повідомлень електронної пошти. Наприклад, такі системи, як E-NIGMA, Secure, Altell використовують в своїх програмах методи розмежування прав доступу до e-mail повідомлень, за допомогою яких дотримується інформаційна безпека підприємства. Контроль за якістю роботи співробітників є важливим процесом в організації роботи цілого підприємства. Однією з складових цього контролю є моніторинг листування співробітників. Використовуючи одну з програм приведених вище систем можна легко відстежувати листування кожного із співробітників, не вмонтовуючи собі їх ящики, оскільки  вона перехоплює всю пошту на рівні протоколу.

Радіовипромінювання монітора. Перехоплення зображення монітора достатньо поширений спосіб розкрадання інформації. Це стає можливим у зв'язку з його паразитним випромінюванням, прийом якого можливий до 50 м. Основним захистом можна вважати екранування приміщення, металевий корпус ПЕВМ, а також використання пристроїв тих, що маскують побічне електромагнітне випромінювання, наприклад, генератор радіошуму ГШ-1000, який зашумляє діапазон частот від 0,1 до 1000 Мгц.

Сьогодні існують пристрої, здатні розкодувати факс-модемную передачу, із запису її на магнітофон, або безпосередньо з телефонної лінії. Заборонити це не можливо, оскільки підключитися до телефонної лінії можна на будь-якій ділянці проходження телефонного з'єднання. Єдиний захист - це не передавати за допомогою подібного устаткування відомостей не бажаних для розголошування.

Забезпечення інформаційної безпеки традиційно розглядається як сукупність чисто оборонних заходів. Характерними прикладами оборонних заходів, використовуваних для захисту комунікаційних мереж, є міжмережеві екрани, шифрування і системи виявлення вторгнень (Intrusion Detection Systems, IDS). Стратегія будується на класичній парадигмі забезпечення безпеки "захищай, виявляй, виправляй".  При такому підході виникає проблема, пов'язана з тим, що ініціатива належить атакуючому, який завжди виявляється на крок попереду. За останні декілька років стає все більш очевидним, що традиційні прийоми мережевого захисту ефективні лише в певних межах.  Відповідно необхідні нові методи посилення захисту мереж. Одним з перспективних підходів є використовування приманок - комп'ютерних ресурсів, що знаходяться під постійним спостереженням, які ми дозволяємо випробовувати на міцність, атакувати і зламувати. Точніше кажучи, приманка є "елементом інформаційної системи, цінність якого полягає у тому, що він дозволяє вести моніторинг несанкціонованого або протиправного використовування даного елементу". Моніторинг даних, що поступають на приманку і покидають її, дозволяє зібрати відомості, які не можна добути за допомогою IDS. Приманки можуть працювати під управлінням будь-якої операційної системи і на будь-якій кількості серверів. За допомогою налаштувань задаються доступні супротивнику способи злому або перевірки стійкості системи. Приманки володіють двома додатковими перевагами: масштабованістю і легкістю в обслуговуванні.

Таким чином, на сьогоднішній день пропонується безліч способів забезпечення безпеки інформації, але не всі вони є ефективними. Відомо, що тільки «комплексна система може гарантувати досягнення максимальної ефективності захисту інформації, оскільки системність забезпечує необхідні складові захисту і встановлює між ними логічний і технологічний зв'язок, а комплексність, що вимагає повноти цих складових, всеосяжності захисту, забезпечує її надійність»

Література:

1. Алексенцев А.И. Понятие и назначение комплексной системы защиты информации // Вопросы защиты информации. - 1996. - № 2.

2. Грег Шипли, Наблюдение за наблюдателями//Сети и системы связи - №3. – 2001. – С. 98 - 105.

3. Електронне джерело: www.securitylab.ru