Мироник О.В., Давиденко О.М., Фельдман Л.Я*., Фельдман І.В.**

Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології

Буковинського державного медичного університету

* Чернівецька обласна клінічна лікарня, м. Чернівці

** Обласний протитуберкульозний диспансер, м. Чернівці

КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ „ПРОТЕФЛАЗІД” В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ

НА ГОСТРИЙ ГЕПАТИТ В З СИНДРОМОМ ХОЛЕСТАЗУ

Вступ. Вірусні гепатити В займають провідне місце серед інфекційних захворювань людини. За даними експертної оцінки ВООЗ, щорічно вірусом гепатиту В інфікується 50 млн. людей. Інфікування даним вірусом призводить до тимчасової чи стійкої втрати працездатності, нерідко загрожує життю хворого. Незважаючи на значні успіхи, яких останнім часом досягнуто у вивченні даної патології, питання лікування залишаються недостатньо розкритими і є актуальною проблемою гепатології [1,3,6].

Новий вітчизняний препарат „Протефлазід” являє собою рослинний засіб, що має противірусну дію. [2,4]. До його складу входять екстракти з диких злаків Deschampsia caespitosa L. та Calamagrostis epigeios L.. Флавоноїдні глікозиди, що в них містяться, здатні пригнічувати вірусоспецифічні ферменти ДНК-полімеразу та тимідинкіназу у вірусінфікованих клітинах. Це призводить до зниження або повного блокування реплікації вірусів. Одночас „Протефлазід” викликає збільшення продукції ендогенних альфа- та гама-інтерферонів, що підвищує неспецифічну резистентність організму до вірусної та бактеріальної інфекцій, нормалізує імунний статус людини [5]. Препарат має антиоксидантну активність, оскільки запобігає накопиченню продуктів перекисного окислення ліпідів і тим самим інгібує перебіг вільнорадикальних процесів.

Мета дослідження. Вивчити клінічну ефективність „Протефлазіду” в комплексному лікуванні хворих на гострий гепатит В з синдромом холестазу.

Матеріали та методи. Обстежено 38 хворих на гострий гепатит В з синдромом холестазу середньо-тяжкого перебігу віком 35-58 років. Осіб чоловічої статі було 12, жіночої – 26. Простим сліпим методом всі хворі рандомізовані на дві групи. Пацієнти отримували базисну терапію (ентеросорбенти, глюкозо-сольові розчини, антиоксиданти, гепатопротектори). Хворі основної групи (20 осіб) отримували „Протефлазід” внутрішньо з розрахунку по 10 крапель тричі на добу з інтервалом у 8 годин.

Хворі контрольної групи (18 осіб) отримували лише базисну терапію. Усім хворим проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження з оцінкою функціонального стану печінки.

Обробка даних проводилася статистично: обраховувалися середня арифметична та її похибка. Середню різницю між групами дослідження оцінювали за допомогою двостороннього непарного критерію Ст’юдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Під впливом комплексного лікування із застосуванням препарату „Протефлазід” відмічена позитивна динаміка клінічних симптомів захворювання: суттєво скоротилась тривалість збереження таких симптомів як загальна слабкість, нездужання, зниження апетиту, тяжкість в правому підребер’ї, посилилась працездатність. Відновлення функції печінки спостерігалось у всіх хворих. За біохімічними даними зниження рівня білірубіну відбувалось у пацієнтів обох груп (табл.1).

Таблиця 1. Динаміка біохімічних показників крові у хворих

на гострий гепатит В (М±m)

Показник	Основна група (n=20)		Контрольна група (n=18)
	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування
Білірубін, мкмоль/л	184,2±1,6	17,8±1,6*	191,7±1,5	18,9±1,7*
АлАт, ммоль/(л/год)	3,2±0,3	0,98±0,1*	2,9±0,3	1,3±0,1* **
ЛФ, ммоль/л за год	4,56±0,4	2,2±0,3*	4,38±0,3	3,5±0,4* **
Протромбіновий індекс,%	76,4±1,2	85,9±1,6*	77,1±1,2	80,4±1,5* **
Альбумін, г/л	48,6±3,2	54,3±3,2*	47,4±3,4	49,2,1±3,2

Примітка: *- Р≤0,05 у пацієнтів до і після лікування

** - Р≤0,05 у пацієнтів після лікування основної і контрольної груп

Динаміка активності АлАт характеризувалась зниженням цього показника серед пацієнтів основної групи вже на 2-гому тижні хвороби і повна нормалізація відбувалась наприкінці 3-го тижня, тоді як у пацієнтів контрольної групи – значно пізніше (4-5 тиждень). На фоні лікування протефлазідом, у хворих на гострий гепатит В нормалізувалась активність лужної фосфатази. У 90,5% хворих основної групи спостерігалось зменшення інтенсивності фібринолізу, стабілізація прокоагулянтної активності, підвищення протромбінового індексу.

Під впливом лікування, впродовж 3 тижнів, спостерігалась нормалізація протеїнового спектру крові: зменшувалась диспротеїнемія, знижувався вміст глобулінів з 22,8±0,3% до 21,2±0,2% та підвищувався вміст альбуміну до 54,3% з 48,6% у 80% хворих основної групи. Серед пацієнтів контрольної групи диспротеїнемія зберігалась значно довше.

Зменшення розмірів печінки відбувалась у пацієнтів обох груп, проте за УЗД ознаками, відновлення її структури було більш повним у хворих, що отримували протефлазід. У 25,4% хворих контрольної групи спостерігались явища помірного фібринозного переродження паренхіми печінки.

Таким чином, включення до комплексного лікування хворих на гострий гепатит В препарату „протефлазід” має позитивний вплив на відновлення функцій печінки, сприяє швидшому регресу холестатичного, цитолітичного та астено-вегетативного синдромів, протидіє хронізації процесу.

Література.

1. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби печінки та жовчовивідних шляхів// Сучасна гастроентерологія і гематологія. – 2000. - №2. – С. 53-55.

2. Матяш В.І., Шевчук В.Б., Власик Т.Л., Атаманюк В.П. Терапевтична ефективність протефлазіду при вірусних (С та В) геатитах// Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. - №2. – С. 313-314.

3. Матяш В.И., Боброва И.А., Шевчук В.Б., Току нова Т.Л., Рыбалко С.Л.., Атаманюк В.П. Фармакотерапевтические механизмы протефлазида при вирусных гепатитах// Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб, Київ, 2002. – С.381-384.

4. Передерий В.Г., Чернявский В.В., Шипу лин В.П. Сравнительная эффективность применения гепатопротекторов при хронических диффузных заболеваниях печени// Сучасна гастроентерологія. – 2008. - №3 (41). – С. 81-83.

5. Фадеенко Г.Д., Кравченко Н.А., Виноградова С.В. Связь генетических факторов с прогрессированием фиброза печени при вирусных гепатитах В и С// Сучасна гастроентерологія. – 2006. - №6 (32). – С.82-87.

6. Sherlock S., Dooley J. Diseases of the Liver and Biliary system// Tent. edition. – 1997. – P. 385-400.