Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

Баюл Т.П.

Дніпропетровський транспортно-економічний коледж

Степаненкова Л. Т.

Дніпропетровський транспортно-економічний коледж

Метод ситуаційного навчання як інструмент досягнення педагогічних цілей

Більшість закладів освіти, що діють нині в Україні, ставить собі за мету вижити у складних економічних умовах, коли державні видатки на освіту скорочуються. Проте конкуренція між навчальними за­кладами рано чи пізно змушує думати не тільки про виживання. Проста передача знань, створених нашими колегами на Заході і освоєних українськими викладачами завдяки обмеженому доступу до підручників, що перекладені укра­їнською чи російською мовою, перестає приваблювати навіть середнього студента. Нам самим потрібно творити  нові знання, розвивати економічні й педагогічні науки.

Освітні організації, які зможуть забезпечити розвиток
сучасних  педагогічних  технологій матимуть величезну конкурентну перевагу на освітньому ринку. Про які ж знання йдеться? Більшість викладачів навчальних закладів упевнена, що мова про певні теоретичні концепції, методи та управлінські технології. І викладачі, і студенти коледжу спрямовують свої зусилля на передачу та освоєння економічних знань: як скласти бюджет, як провести маркетингове дослідження, як прорахувати ефективність фінансової діяльності, як відо­бразити її в обліковій звітності. Сьогодні керівників провідних компаній дедалі більше цікав­лять динамічні люди, які психологічно готові постійно вчитися, постійно удосконалюватися, пропонувати тво­рчі, нестандартні рішення проблем, ефективно працю­вати зі своїми колегами в команді чи бути лідерами.

Дніпропетровський транспортно – економічний коледж, який прагне відпові­дати найсучаснішим вимогам ринку, повинен вирішувати подвійне завдання: не тільки завантажи­ти голови своїх випускників корисною інформацією з різних ділянок економічної науки (що в Україні тради­ційно робиться напрочуд добре), але й навчити майбутніх  фахівців стати творчими аналітиками, знаходити неста­ндартні вирішення ділових проблем, уміти переконувати, висловлювати думки, співпрацювати та вести за собою. Чи можна цього досягти, розповідаючи з лекторської кафедри студентській аудиторії про велике значення іні­ціативності, важливість мати відчуття команди, про необ­хідність доброї реакції в аналізі мінливого ділового сере­довища? Можливо, але прибічнику такої точки зору вар­то подумати про вагомі аргументи на захист своєї позиції або ж набути навичок екстрасенсорного впливу, перш ніж намагатися когось переконати у своїй правоті.

Нам видається, що є коротші (що не означає «легші») шляхи до успіху і вони пролягають в бік освоєння та застосування сучасних методів активного навчання, серед яких, ми вважаємо, значне місце посідають ситуативні вправи.

Досягнення кінцевої мети освіти - трансформа­ції знань у систему цінностей, вироблення необхідного ставлення до світу та природного способу поведінки у мінливому середовищі, яке розвивається в напрямку гло­балізації, мабуть, неможливе, якщо спиратися у своїй роботі виключно на лекції та підручники. Таку місію виконують інші форми навчання, серед яких не останнє місце займає кейс-метод.

Нам видається, що для ефективного використання кей­сів та інших інтерактивних методів у навчальному проце­сі потрібно подбати про забезпечен­ня п'яти основних організаційних передумов (мал 1)

Ми вважаємо,що:

·      По-перше, ситуаційні вправи повинні розглядатися тільки як один з багатьох можливих інтерактивних навчальних методів і використовуватися у комбінації з ними;

·      По-друге, навчальні кейси, що використовують­ся у навчальному процесі, повинна базуватися на мі­сцевому матеріалі, який є добре відомим і для викла­дача, і для студентів;

·      По-третє, викладач, який веде обговорення кейсу, повинен усвідомити свою нову роль у навчальному процесі, яка докорінно відрізняється від традиційно­го сприйняття;

·      По-четверте, нове місце в процесі засвоєння знань та вмінь повинні зайняти і студенти: кожний з них несе особисту відповідальність за якість та кінцевий ре­зультат навчання;

·      По-п'яте, вся організація повинна бути реально спря­мована на створення нових знань.

Роботодавцю, який запрошує нашого випускника на роботу, практично байдуже, які кейси читав і обговорював він. Його цікавлять знання, ще більше — практичні навички, такі як вміння мотивувати самого себе; працювати в команді; уважно спостерігати і відбирати, відкидаючи все зайве, важливу для аналізу інформацію; вміння визначати проблему і аналізувати альтернативні варіанти її вирішення; вміння зосереджуватись і приймати необхідні рішення у стресових умовах тощо. Саме тому кейс-метод не повинен розглядатися як самоціль. Кейс-метод - це лише інструмент (при чому не єдиний) для досягнення інших цілей - підготовки висококваліфікованих професіоналів-лідерів.

Давайте поглянемо на проблему використання кейсів ще з однієї точки зору. Кейс-метод є кориснішим для вивчення певних предметів і менш корисним для освоєння інших предметів навчальної програми. Розв'язування задач та запам'ятовування інформації є найбільш ефективним методом для засвоєння відносно точних і статичних предметів, таких як, наприклад політекономія, бух­галтерський облік, статистика, ціноутворення. Лекційний стиль викладання у таких предметах досягає високого ефекту, бо:

·      предмет є вузько визначеним;

·      пріоритетною метою предмета є не розвиток аналітич­них здібностей, а засвоєння студентом конкретної ін­формації і наукових законів чи запам'ятовування пе­вної кількості точних фактів;

·      усім присутнім потрібна однакова інформація;

·      немає часу на дискусію.

Кейси ж можуть дати найбільший ефект в освоєнні від­носно складніших і динамічніших галузей економічної науки, таких як маркетинг, ринкові дослідження, комерційна діяльність, зовнішньоекономічна діяльність.

Отже, якщо спробувати підсумувати сказане, то:

·      по-перше, кейс-метод (як і будь-який інший метод) має свої переваги і недоліки, саме тому він повинен використовуватися у комбінації з іншими інтерактив­ними методами;

·      по-друге, інтенсивність використання кейс-методу за­лежить від складності і динамічності предмету.

Бажано з самого початку підготовки методичного забезпечення дисципліни чітко визначити цілі курсу, а потім відповісти собі на досить загальне, але важливе питан­ня: в якому контексті будуть використовуватися кейси. Інакше кажучи, де їх місце в навчальній програмі вашого предмету, з якою метою вони будуть використовуватись? І, най­важливіше, які теоретичні концепції  висвітлюються за допомогою обговорення цих  кейсів? Точні відповіді на ці запитання допоможуть  ефективніше вибрати об'єкт ситуаційної вправи, спланувати його структуру.

Який кейс можна вважати добрим кейсом? Переглянувши достатню кількість спеціальної літератури, рекомендації західних авторів, рекомендацій кафедр вузів 3-4 рівня акредитації, та керуючись власним досвідом, можемо сказати, що якісні кейси мають ряд властивостей.

•      Кейс - це вміло викладена історія: у ньому присутня послідовність викладу подій, подачі інформації, ін­трига, добра мова.

•      Кейс описує драматичну ситуацію, в якій необхідно приймати критичне управлінське рішення. У ньому має бути драма, певна боротьба суперечливих інтере­сів.

•      Кейс стосується подій, які відбувалися не так давно, протягом останніх, скажімо, трьох років. Студенти мають більший інтерес до матеріалу, який у них біль­ше асоціюється з почутим у випусках новин, а не з підручником історії.

•      Кейс має центрального героя. Як свідчить досвід, сту­денти краще осягають суть проблеми, якщо мають змогу ототожнити себе з конкретною людиною, яка повинна прийняти рішення.

•     Кейс містить реальну інформацію про реальну ком­панію. Відчуття реальності викликає більший інтерес, ніж штучно змодельована ситуація.

•     Кейс дає змогу оцінити ефективність уже прийнятих раніше управлінських рішень. Це сприяє як розумін­ню складності процесу прийняття рішення в організа­ції, так і формуванню більш аргументованого вирі­шення, якого вимагає кейс.

•     Кейс має бути ні занадто коротким, ні занадто довгим. Його оптимальний обсяг - 8-15 сторінок тексту, що дозволяє дати як необхідний, так і достатній обсяг інформації;

•     Кейс повинен містити статистичну інформацію, необ­хідну (а інколи і не дуже) для аналізу управлінської ситуації.

Водночас кейс - це не просто вміла розповідь і не про­сто опис певних подій на оптимальній кількості сторінок. Це насамперед педагогічний інстру­мент, який використовується для досягнення певних на­вчальних цілей.