Задворна Ю.В.

Хмельницький національний університет

Антиципація особливий елемент аудіювання

Розвиток системи освіти в Україні, її вихід на європейський рівень неможливі без підвищення уваги до викладання іноземних мов, володіння однією з яких є неодмінним критерієм інтеграції України в Європейське та світове співтовариство. Національна Доктрина розвитку освіти України наголошує на важливості опанування іноземної мови як засобу комунікації, що має на меті набуття учнями відповідних навичок і вмінь.

Головною метою навчання іноземних мов є розвиток здібностей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур та цивілізацій світу.

Формування в учнів вміння і навичок спілкування передбачає формування здатності і готовності здійснювати спілкування в чотирьох його видах: розуміння (аудіювання та читання), говоріння й письмо.

Діяльність аудіювання включає усне сприймання текстового матеріалу різних типів і жанрів: від описів подій, розповідей, радіо- і теленовин, лекцій, розмов до прагматичних текстів (інструкцій).

Процес аудіювання полягає у сприйманні звукового ряду англійського мовлення: розрізненні істотних диференціальних ознак, характерних для тих мовних явищ, які аудіюються; впізнання цих явищ через порівняння їх ознак з ознаками відповідних їм внутрішніх образів; розумінні висловлювань через осмислення форм, які учні чують, на основі цих образів; випереджуючому прогнозуванні ( антиципації) під час слуховогосприймання тексту.

Отже, для аудіювання необхідно сформувати образи англійських мовних явищ у комплексі їх граматичних, лексичних і фонетичних ознак, що стали б моделлю цих явищ у пам’яті учнів, яка відображає їх істотні властивості і відношення між ними. На основі цих образів здійснюється впізнавання і розпізнавання висловлювань, які учні чують.

Формування слуховомоторних образів мовних явищ має важлив значення не тільки для аудіювання, а й для говоріння. Ці образи – істотний елемент механізму сприймання і породження висловлювань, оскільки саме за цими моделями формуються висловлювання учнів іноземною мовою. Вони ж відіграють роль еталонів, за якими порівнюється аудійоване мовлення і мовлення самих учнів під час самоконтролю за допомогою зворотнього зв’язку. Не сформувавши образів англійських мовних явищ у комплексі їх граматичних, лексичних і фонетичних ознак, неможливо здійснити ні аудіювання чужих висловлювань цією мовою, ні породження своїх власних.

На відміну від читання аудіювання відбувається без зорової опори на графічне зображення лексичних одиниць. Під час читання догадка здійснюється на основі певних збіжностей образів складів, а при аудіюванні важливе звучання лексичних одиниць. Тому, часто значення слова, яке легко вгадати при читанні англійських текстів, важко чи навіть неможливо зрозуміти на слух (ball [bכּ:l] «бал», cult [kΛlt] «культ»). І навпаки, деякі слова легше зрозуміти на слух, ніж при читанні (soup [su:p] «суп»).

Ці дві особливості здогадки при слуханні порівняно із здогадкою при читанні дають можливість зробити висновок про існування особливого виду здогадки – аудитивної здогадки.

З метою вивчення цієї здогадки було розглянуто особливості розуміння на слух незнайомих лексичних одиниць, звукові образи яких можуть асоціюватися зі словами рідної мови.

Питання розуміння на слух невивчених ЛО, звукові образи яких можуть асоціюватися з словами рідної мови, вже вивчалося З.І.Боровко в умовах середньої школи. Вона ділить слова на чотири групи: слова, що мають значні подібності; слова, що мають певні подібності і відрізняються по якості голосних; слова, що мають певні подібності, але відрізняються за якістю приголосних; слова зі значними розбіжностями в їх звукових образах. Розуміння слів першої, другої, третьої груп проходить успішно у всіх видах контектсу, а розуміння четвертої групи ускладнене.

Велике значення при аудіюванні має взаємодія контекстної догадки і догадки про значення слова. Наприклад, слово [’klaυn] – клоун у нейтральному контектсі, де догадка відбувається тільки завдяки дії одного фактора – співзвучності слів англійської і рідної мови, було зрозуміло в 35% випадків: Alex will make a very good clown. All his fellow students and teachers are sure of it. Слово clown в напівпрозорому контексті зрозуміле уже у 89% випадків: John works as a clown in a circus. В напівпрозорому контексті навіть невелика співзвучність створює хорошу можливість для аудетивної догадки і вона зростає більше ніж удвічі.

Варто відзначити, що тексти для аудіювання можна значно збагачувати за рахунок невивчених слів, в певній мірі співзвучних із словами рідної мови.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Боровко З.І. – Взаємозв’язок видів діяльності при аудіюванні. – Новосибірськ «Наука». 1975р.

2. Гапонова С.В. – Навчання розуміння аудіотекстів учнів старших класів середньої школи// Іноземні мови №4 – 1997р.

3. Кржемінська Н.В. – Використання автентичних текстів з метою розвитку вміння аудіювання в учнів старших класів// Англійська мова і література №1 – 2004р.

4. Лисовець І.П. – Інтегроване навчання аудіювання і усного мовлення// Англійська мова і література №30 – 2004р.