Филологические науки/3.Теоретические и методологические проблемы  исследования языка.

В.В.Михайленко, д.ф.н.

Буковинська Державна Фінансова Академія

Ю.Ю. Гузак, магістр

Чернівецький Національний Університет

Концепт «розмір» в авторському дискурсі

The present article is focused on functional semantics of adjectival lexemes with a common component “size feature” in the author's discourse. The typological and differential features of the referred lexemes in the author's discourse are defined.

Key words: lexeme, lexical - semantic domain, author's discourse, functional semantics.

Дана стаття присвячена функціональній семантиці прикметникових лексем із загальним компонентом “ характеристика розміру” в авторському дискурсі. Встановлено типологічні та відмінні риси зазначених лексем в авторському дискурсі.

Ключові слова: лексема, лексико-семантичне поле, авторський дискурс, функціональна семантика.

Поняття концепту відповідає уявленню про ті змісти, якими оперує людина у процесах мислення і які відображають зміст досвіду та знання, зміст результатів усієї людської діяльності і процесів пізнання світу у вигляді деяких квантів знання[5: c.76]. Концепт - термін, що служить поясненню одиниць ментальних і психологічних ресурсів свідомості й тієї інформаційної структури, що відображає знання й досвід людини; оперативна змістовна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку, всієї картини світу, відображеної у психіці людини[2: c.90]. Концепт – є основним поняттям когнітивної лінгвістики.

Когнітивна лінгвістика - галузь мовознавства, яка вивчає мову як засіб отримання, зберігання, обробки, переробки й використання знань, спрямована на дослідження способів концептуалізації й категоризації певною мовою світу дійсності та внутрішнього рефлексивного досвіду. Об'єктом когнітивної лінгвістики є мова як експонент когнітивних структур і процесів свідомості, а предметом - співвідношення когнітивних механізмів свідомості з природною мовою і її мовленнєвою реалізацією[6: c.135]. Одна з функцій когнітивної лінгвістики – пояснювальна. Когнітивна наука перебуває в тісному зв’язку з антропологією- наукою, яка мовні явища розглядає через призму людського чинника і вивчає мову з метою пізнання її носія [7: c.57-59].

Мета нашої роботи є вербалізація концепту «розмір» в авторському дискурсі. Об’єктом нашого дослідження є прикметникові лексеми з загальним компонентом «розмір» ( 1214 слововживань у творах С.Майєр, «Twilight» i «New Moon», письменниці,яка в 2008 році була названа "Автором року" згідно з американською газетою USA today і яка є творцем найбільш розповсюджуваної книги – вампірської саги «Сутінки», яка розповідає про кохання простої дівчини до вампіра. Та 618 слововживань у творі А.Хейлі «Hotel», автора, чий пік популярності хоча і припав на 60-80-і роки ХХ століття викликає все-ще безсумнівний інтерес і у сучасних читачів), отриманих методом суцільної вибірки з авторського дискурсу, представленого художніми творами С.Майєр та А. Хейлі (загальний об'єм текстів — 543 000 словоформ).

Ми визначили компоненти лексеми «size» за допомогою компонентного аналізу , якими стали наступні лексичні одиниці: portion, proportion, magnitude, extent, bulk, dimension, amount, measure, number, volume, та побудували лексико-семантичне поле. Ядра поля складають такі лексеми розміру: extent, dimension, amount. Наступним кроком нашої роботи є вербалізація прикметників розміру у дискурсі зазначених авторів.

Теорія дискурсу як прагматизованої форми тексту бере свій початок у концепції Е. Бенвеніста, який розмежовував план дискурсу (discоurs) – мовлення, яке привласнюється людиною, яка говорить і план оповідання (recit). Під дискурсом Е. Бенвеніст розуміє “всяке висловлювання, яке зумовлює наявність комунікантів: адресата, адресанта, а, також, наміри адресанта певним чином впливати на свого співрозмовника”.[ 1: с.276-279]. Дискурс трактується як складне комунікативне явище, що включає в себе соціальний контекст, інформацію про учасників комунікації, знання процесу продукування та сприйняття текстів. Дискурс за Т. ван Дейком,-це складна комунікативна подія,”суттєва складова соціокультурної взаємодії, характерні риси якої – інтереси, цілі та стилі[3: с.123].

У процесі дослідження творів вищезгаданих авторів відмічена велика кількість прикметників з параметричним компонентом у своєму лексичному значенні, наприклад: large, sizeable, huge, substantial, lofty, bulky, slight, tiny, miniature, colossal, slim, tight, limited, thin, immense, extensive, loose, spacious etc. Зареєстровані також лексеми, на нашу думку використані для вираження суто авторської інтенції: elephantine, ginormous, humongous, mountainous, Lilliputian, elfish etc. Методом суцільної вибірки ми вибрали 15 прикметників, які, ми вважаємо, можуть характеризувати предмети дійсності за їх розміром: great, big, large, little, small, high, tall, low, long, short, wide, broad, narrow, deep, shallow).

За звичай розмір кожного предмету описується через наступні параметри: його висоту, глибину, довжину та широту. Окрім загального розміру, якому відповідають прикметники із двома основними семами big і large «великий, величезний, здоровий…» або small, little «маленький, невеликий…» , існує можливість описати розмір предмета за одним із чотирьох параметрів, вирізняючи характеристику предмета. Кожен із даних параметрів також входить до шкали «великий-малий»: «великий» за висотою/глибиною/довжиною і т.д. та «маленький». Наведемо семантичну шкалу типу малий – великий:

	Напр. вертикаль-ний сема "висота"	Напр. вертикаль-ний сема "глибина"	Напр. горизонталь-ний сема "ширина"	Напр. горизонтальн-ий,сема "довжина"	Абстракт- ні поняття та змішані параметричні хар-ки
сема «малень-кий»	short, low	shallow	narrow	short	little, small
сема «вели-кий»	tall, high	deep	wide, broad	long	great, big, large

Так, наприклад, у творах Стефані Майєр характерне часте вживання параметричного показника довжини, який частіше за все передавався прикметником long і який вживався переважно при описі зовнішності головного героя Едварда Каллена (long fingers, long legs)або часового відрізку. Сему «маленький» вона най частіше передає прикметником little, який у творах часто зустрічається при описі простої дівчини, яка закохалася у вампіра Ізабелли Свон (напр. little girl, little smile), постійне вживання письменницею цього прикметника створює враження постійної пригніченості, сором’язливості пониженої самооцінки та недооцінки самої себе головної героїні. При позначенні висоти авторка найчастіше вживає слово high, яке позначає вертикальну протяжність і використовується переважно під-час опису неживих предметів, хоча зареєстрований випадок, коли С. Майєр вживає цю лексему для позначення висоти людини (he is so high, that when I stand near him I can hardly see his eyes)для створення певного стилістичного ефекту. Лексема wide - найчастіше вживалося при передачі параметра ширини; вонf вживалося переважно для опису розміру будинку де проживала сім’я Каленів (it was a wide capacious room with big windows).

А Хейлі «Нotel» найчастіше зустрічаються прикметники long,big за допомогою якого автор описує будівлю готелю St.George; tall – який використовувався при описі Пітера МакДермота – головного менеджера готелю, (chief manager was a tall, wide-shouldered man) та low, large, great, які описували переважно суму грошей та фінансовий стан готелю (low - напр. the hotel was now in low waters ).

Проведений аналіз функціональної семантики big - small у структурі авторського тексту встановлено спільне лексико-семантичне поле розміру, складові якого мають авторські маркування для вираження своєї інтенції у певному контексті.

Література:

1. Бенвенист Э. Общая лингвистика./Пер. с фр/Э. Бенвенист .-М.: Прогресс,1975.- 447 с.

2. Берестнев Г.И. О "новой реальности" языкознания /Г.И. Берестнев //

Филологические науки. – Калининград, Прогрес − 1997. − № 4.− 278c.

3. Т.А. Ван Дайк Язык. Познание. Коммуникация/Пер. с англ.: Сб. работ/сост./ В. В. Петров под ред. В. И. Герасимова; Вступ. ст. Ю. Н. Караулова и В. В. Петрова.Т.А. Ван Дайк - М.: Прогресс, 1989.- 312 с.

4. Кубрякова Е. С. Номинативный аспект речевой деятельности.- М.: наука, 1986.- 158 с.

5. Почепцов Г. Теория и практика коммуникации.- М.: Из-во «Центр», 1998.- 352 с.

6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика, напрямки та проблеми/ О.О. Селіванова .-Полтава:Довкілля 2008.-711с.

6. Mychaylenko V.V. On Mapping the Intention Concept and Its Verbalization/ V.V.Mykhaylenko// Всеукраїнський збірник праць “Гуманітарний вісник” Черкаського Державного Університету.Сер.: Іноз. філологія: всеукраїнський збірник наукових праць.-2009.-№10.-С.57-61