Економічні науки / 7. Обліку та аудиту

Даценко Г.В., Жупанова Ю.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Особливості організації та розвитку аудиту як форми незалежного контролю в Україні

На сучасному етапі розвитку економічних відносин аудиторська діяльність відіграє важливу роль і є засобом, який забезпечує довіру до звітності та певною мірою гарантує добропорядність відносин між суб’єктами, які беруть участь у господарських процесах, а також дозволяє економічними методами забезпечити стійкість економічного життя.

Розвиток ринкових відносин, виникнення недержавної форми власності суттєво змінили систему фінансового контролю в Україні. Потреба у гарантії достовірності, об’єктивності та законності фінансової звітності для широкого кола її користувачів, належному правовому та методичному забезпеченні аудиту зумовила актуальність дослідження даного питання.

Суттєвий внесок у вивчення проблем аудиту та контролю його якості зробили зарубіжні та вітчизняні вчені: Адамс Р., Аренс Е., Лоббек Д., Робертсон Д., Гутцайт Е., Бурцев В., Данилевський Ю., Суйц В., Білуха М., Бутинець Ф., Гончарук Я., Давидов Г., Дорош Н., Кулаковська Л., Піча Ю., Рудницький В., Усач Б. та ін. Водночас, існує ще багато проблемних питань щодо функціонування і розвитку аудиту, вивчення яких актуальне і які потребують подальших досліджень.

Метою даної статті є сформувати уявлення про аудит як форму контролю, дослідити основні тенденції його розвитку в Україні та визначити перспективи щодо подолання наявних труднощів у його функціонуванні.

Аудит виступає як окрема ланка в системі фінансового контролю, що посідає особливе місце. Його суть, як сильного морального стимул для чесної роботи, полягає в організації та проведенні перевірок, експертиз, консультацій з фінансових питань без витрат бюджетних коштів, що в умовах фінансового дефіциту має надзвичайно важливе значення.

Аудиторський контроль проводиться з використанням таких самих джерел інформації, методичних прийомів і контрольно-ревізійних процедур, що й інші види фінансового контролю, а саме державний і внутрішньогосподарський. Але, варто підкреслити, що аудит є незалежною експертизою фінансової звітності підприємства уповноваженими на те особами – аудиторами, що проводиться з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників.

Даний вид контролю забезпечує можливість отримання інформації про реальний фінансовий стан суб’єкта господарювання і покликаний надавати допомогу представникам страхових компаній, комерційних банків, акціонерних товариств, спільних підприємств, іноземних фірм. Він відноситься до інтелектуальної діяльності з метою поліпшення її та підвищення прибутковості відповідно до замовлень, виданих за угодами між аудиторськими організаціями і суб’єктами підприємницької діяльності [1, с 87-88].

Аудит в Україні вже набув чітких ознак невід’ємного елемента інфраструктури ринкової економіки. Діяльність Аудиторської палати України (АПУ) та Спілки аудиторів України (САУ) спрямовані на подальший розвиток аудиторської діяльності, удосконалення її нормативного регулювання. Проте заходи, що ними вживаються, не повною мірою вирішують проблеми у сфері аудиту, мають не системний характер, а прийняті рішення не завжди знаходять практичну реалізацію.

Сучасні реалії розвитку аудиту в Україні активно впливають на необхідність вирішення проблеми створення внутрішніх стандартів контролю якості аудиторських послуг. Вітчизняний досвід та зарубіжна практика свідчать, що застосування внутрішніх стандартів контролю якості аудиторських послуг є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності аудиторської фірми, вдосконалення управління її діяльністю, зниження аудиторського ризику, встановлення партнерських взаємовідносин між аудиторською фірмою та підприємствами клієнтами, співробітниками та адміністрацією.

Для нормального функціонування ринку аудиторських послуг повинна бути створена система забезпечення якості, яка розглядається як реалізація сукупності елементів регулювання аудиторської діяльності: системи аудиторських стандартів, зовнішнього та внутрішнього контролю якості, сертифікації і підвищення кваліфікації аудиторів, дозволу на зайняття діяльністю, нормативно-правового регулювання [2, с. 238].

Аналіз положень законодавства України з питань фінансового контролю свідчить, що потрібно відрізняти аудиторську діяльність, що надається як підприємницька послуга на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником, від аудиторської діяльності відповідних структурних підрозділів ДПС, ДКРС України, банків та ін. Зазначені суперечності пропонується усунути шляхом внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність». Серед пропозицій містяться також проекти норм про включення до складу Аудиторської палати України представників усіх органів державного фінансового контролю та науковців відомчих наукових установ [3, с. 51] .

До проблемних питань аудиту в Україні слід віднести: недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю; брак достатнього досвіду аудиторської діяльності; недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, а звідси - і неосвоєний ринок аудиторських послуг; відсутність типових форм документів з аудиту; відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо.

Разом із тим впровадження аудиту в сферу підприємницької діяльності є пріоритетним напрямком в економічній політиці держави порівняно з іншими формами фінансово-господарського контролю, зокрема: значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання контрольно-ревізійного апарату; надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати аудиторськими фірмами (аудиторами-підприємцями) податків; незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок; можливість вибору аудитора замовником тощо.

Тому, враховуючи дані твердження, можна визначити основні перспективи розвитку аудиторської діяльності в Україні, а саме: підвищення рівня професійної компетентності аудиторів; організацію контролю якості аудиторських робіт і послуг; розвиток правового поля аудиту; забезпечення реальної професійної незалежності аудитора тощо.

Отже, аудиторська діяльність полягає в організаційному та методичному забезпеченні аудиту, практичному виконанні аудиторських перевірок, наданні аудиторських послуг у вигляді консультацій з питань бухгалтерської звітності, аналізі фінансової діяльності і т.д. Тому не дивно, що саме цей вид контролю набуває широкого поширення на теренах України і має всі умови для подальшого розвитку, досягнення якого можливе завдяки опрацюванню теоретичних питань фінансово-господарського контролю, удосконаленню нормативно-правової бази та бізнес-культури сучасних підприємств для досягнення рівня традицій світового аудиту.

Література:

1. Л. Кінащук Проблеми організаційного та методологічного забезпечення аудиту // Фінансове право. - №2. – С. 87- 89.

2. Н.С. Шалімова Концептуальні підходи до визначення якості аудиту // Актуальні проблеми економіки. - № 5 (95). – 2009. – С. 237-244.

3. Г. Сиротюк Особливості здійснення контролю якості аудиторських послуг // Вісник НБУ. - № 9. – 2009. – С. 49-52.