Літературна казка в системі початкової освіти

„Національна доктрина розвитку освіти" одним із пріоритетних напрямків роботи в школі проголошує формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного й морального здоров'я. Відтак, спрямовуючим вектором системи освіти є зростаюча особистість з її духовними і психологічними потребами.

Найпопулярнішим жанром дитячої літератури є казка. Слушно зауважує Л.Ф.Дунаєвська: "Чим глибше людство досліджує світ, тим більше загадок постає перед ним. І однією такою загадкою є те, що й малу дитину, й дорослу людину хвилюють... казки" [9, 5].

Літературна казка – особливий різновид цього жанру, створений фантазією письменника. В українському та російському літературознавстві літературна казка стала предметом досліджень Брауде Л., Лупанової І., Леонової Т., Липовецького М., Цалапової О., Ярмиша Ю.

На жаль, сучасні методичні дослідження щодо роботи з казкою в початковій школі основну увагу приділяє питанням фольклорної казки, з’ясуванні її місця та значення у формуванні духовного потенціалу особистості тощо. Утім, практично відсутні методичні розвідки з проблеми роботи над зарубіжною літературною казкою в початковій школі, незважаючи на те що в усіх класах початкової ланки вона введена до навчальних програм з читання.

Таким чином, недостатня розробленість проблеми визначили актуальність вибору теми нашої розвідки.

Найбільш повним визначенням літературної казки вважають формулювання Л.Брауде у статті "До історії поняття "літературна казка": "Літературна казка – авторський, художній, прозаїчний або віршовий твір, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, що змальовує неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв і, в окремих випадках, орієнтований на дітей; твір, в якому неймовірне чудо відіграє роль сюжетотворного фактора, служить вихідною основою характеристики персонажів" [3, 284].

Спроби класифікації літературних казок робляться у плані їх зіставлення з народними. На думку Л.Брауде, народною казкою можна вважати ту, що існує в усній формі. Проміжна ланка – казка фіксована. Наступний крок – літературна казка, створена за фольклорними мотивами. Л.Дереза [3] вважає, що в основу класифікації літературних казок найбільш доцільно покласти джерело, з якого бере сюжет письменник. У зв'язку з цим дослідниця виділяє літературні казки, створені на основі російських народних казок, на основі європейського фольклору, авантюрних романів, притч, міфів, легенд тощо. Особливе місце займають казки, створені фантазією письменника. Ю.Ярмиш [34] пропонує виділяти такі групи літературних казок: художній переказ народного сюжету, казка за фольклорними мотивами і власне авторська казка, яка використовує основні закони жанру, але до фольклорних сюжетів, образів може й не вдаватися. В.Назарець поділяє літературну казку на дві групи: вільна інтерпретація сталих фабульних фольклорних схем; казки з оригінальною фабулою, у яку широко вводяться чарівно-фантастичні елементи.

Питання жанрової специфіки літературної казки в сучасному літературознавстві залишається до кінця не визначеним та не дослідженим. У сучасному художньому світі існує величезна кількість казок, створених письменницькою фантазією. Літературна казка несе на собі відбиток авторської особистості, типові риси доби, в яку вона була створена. Стійкий читацький досвід підказує нам, що це твір, створений письменником і тому наділений неповторною творчою індивідуальністю письменника/

Казки – один із найбільш популярних жанрів серед дітей. На думку В.О. Сухомлинського, казка — активне естетичне мистецтво, яке захоплює усі сфери духовного життя дитини: розум, почуття, уяву, волю. Казковий жанр розвиває мислення кожної дитини, сприяє створенню інтелектуальної атмосфери в дитячому колективі.

Кожний казковий твір викликає в дитини певні емоції (радість, сум, ненависть, обурення, переживання, біль). Це не просто здатність людини передати ці відчуття, а здатність казки викликати ці почуття. Читаючи казку, дитина входить у фантастичний світ, починає жити описаною дійсністю, життям свого героя. І сприймає це все по-справжньому.

Відповідно до програм 3 класу шкіл з українською мовою навчання в розділі Зарубіжна література пропонуються для вивчення такі казки: П.Єршов «Горбоконик», брати Грімм «Зачарована красуня», Шарль Перро « Кіт у чоботях», Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо», Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху». У процесі їх під вивчення, на нашу думку, доцільно поглиблювати знання учнів про моральні норми та виховувати культуру людських взаємин.

Казкові твори	Моральні норми
Шарль Перо «Кіт у чоботях»	Товариськість, повага до друзів, відвага, хоробрість, кмітливість.
П. Єршов «Коник-горбоконик»	Працьовитість, хоробрість, щирість у стосунках, порядність,.
К. Коллоді «Пригоди Пінокіо»	Любов до батька, дружелюбність,порядність, повага до старших, хоробрість, товариськість,
А. Лінгрент «Про Карлсона, що живе на даху»	Щирість у стосунках, люб’язність, порядність, щедрість, правдивість.
Брати Грімм «Зачарована красуня»	Доброта, порядність, відвага, співчуття, взаємодопомога.

Головне в казці може бути осмислено молодшими школярами в тому випадку, якщо вчитель при керівництві читанням казок спиратиметься на їх літературознавчу специфіку і буде послідовно формувати необхідні уміння, важливі в плані літературного розвитку учнів.

У початкових класах не дається визначення казки як жанру. У процесі читання казок дітям розкривається їх своєрідні риси: чарівність, змалювання незвичайних подій з участю звірів, явищ природи і людей, специфічний зачин, типово казковий виклад з повтором однотипних дій, кінцівка. Під кінець навчання в початковій школі учні зможуть виділити казку як жанр з-поміж інших розглядуваних на уроці читання текстів. Для цього їм вистачить знання названих особливостей. Виділення трьох груп казок: про звірів, чарівні і побутові - не входить до програми початкових класів. Про цю літературознавчу класифікацію казок учні дізнаються у старших класах.

Працюючи над казкою, не слід випускати з поля зору вимог, які ставляться до всіх уроків читання: домогтися усвідомлення змісту тексту. Тільки в цьому випадку можливе здійснення освітньої і виховної мети уроків читання.

Структура уроків читання казок нічим не відрізняється від будови опрацювання оповідань. Після ознайомлення з текстом казки і тлумачення (при необхідності) слів і виразів застосовується вибіркове читання, відповіді на запитання (учнів і вчителя), складання плану (різних типів – малюнкового і словесного), різноманітні форми переказування. Зміст, мета і завдання кожного з цих етапів залежить від тексту казки [23].

Головна увага має бути зосереджена на тому, щоб діти свідомо розуміли текст казки, чітко уявляли послідовність розгортання подій і мотиви дій персонажів. Допомагають у цьому питання, відповіді на які підкажуть, чи зрозуміли діти сюжетну канву твору.

На нашу думку, мистецтво слова, музика й живопис з їх потужною силою емоційного впливу на свідомість школярів мають розглядатися не тільки як джерело художнього виховання, формування емоційно-естетичної культури, а також як універсальний засіб розвитку творчого потенціалу та мислення дитини. Тому на уроках вивчення зарубіжної літературної казки ми пропонуємо використовувати елементи інтеграції цих видів мистецтва з метою оптимізації навчального процесу.

Так, наприклад, при вивченні казки Шарля Перро «Кіт у чоботях», доцільним було б використати музичний супровід:

— Прослухайте фрагмент із опери «Кіт у чоботях» В. Гомоляка.

— Про що ви думали, прослуховуючи музикальний фрагмент?

— Спробуйте намалювати кадри діафільму за цією казкою. Які події та у якій послідовності слід зобразити на малюнках?

При роботі над казкою Петра Єршова «Горбоконик» варто запропонувати дітям розглянути ілюстрації на с. 111і 112 підручника. Які епізоди на них зображено? Які б слова з казки ви зробили підписами до них?

- Охарактеризуйте дійових осіб казки. Зачитайте рядки з тексту, які їх характеризують.

Крім того, на нашу думку цілком органічним на уроці було б прослуховування музичного твору «Цар Горох» з балету «Горбоконик». Він наштовхне дітей на створення в уяві образів твору.

Урок вивчення казки Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо» варто розпочати з дидактичної гри «Казковий палац».

― У королівстві літератури всі казки мешкають в одному великому палаці: на першому поверсі – казки про тварин, на другому - побутові казки, на третьому – чарівні казки. (Доцільно підготувати малюнок із зображенням триповерхового палацу та надписами типів казок.)

― Пригадайте, які казки живуть на першому (другому, третьому) поверсі цього казкового палацу.

― Чому одні казки ми називаємо народними, а інші – літературними? Наведіть приклади європейських літературних казок.

I. Повідомлення теми й завдань уроку

І знову ми відчиняємо нашу «чарівну» скриньку. (Коли відчиняється скринька, звучить мелодія.) Це запис «Італійської польки» С.В.Рахманінова. вона супроводжуватиме нас у подорожі до чарівного світу повісті-казки «Пригоди Пінокіо» італійського письменника Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо» та малюнок із зображенням Піноккіо.)

Сьогодні ми з вами будемо вчитися виразно читати уривок з повісті-казки Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо», висловлювати свою думку щодо прочитаного, вправлятися у вибірковому читанні тексту та читанні за особами.

Отже, казковий світ магічно впливає на дитину, манить таємницями, чудесами, чаклунством. Діти з радістю подорожують в уявному, нереальному світі, активно діють у ньому, творчо трансформують, перетворюють його. За допомогою казок вони здобувають знання про довкілля, про взаємостосунки людей, проблеми, які трапляються в житті.

Казки навчають дитину знаходити вихід із складних ситуацій, вірити в силу добра, любові, справедливості, краси.

"Казка – це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини - її розум, почуття, уяву, волю. Вона є тим різцем, який відточує найтонші риси індивідуального мислення кожної дитини і в той же час розкриває дитячі серця назустріч одне одному, творить тонкі інтелектуальні взаємини дитячого колективу", – відзначав В.О. Сухомлинський [31;541]. Казка є важливим засобом розумового, морального й естетичного виховання. Своїм незвичайним змістом, прагненням до здійснення чарівно-фантастичної мети вона активізує мислення дітей, пробуджує в них допитливість, цікавість, поглиблює відчуття слова, його краси.

Казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, а й розвивальні та навчальні завдання. За правильної організації процесу роботи над казкою учні зможуть істотно покращити мислення, увагу, пам'ять, мовленнєвий розвиток тощо. Вдало побудована, продумана робота з цим жанром художньої творчості на уроках читання дає змогу розвинути психічні функції дитини, допомагати в життєвому самовизначенні особистості, становленні її суб'єктності.

3. Брауде Л.Ю. К истории понятия «литературная сказка» / Л.Ю. Брауде // Известия АН СССР. Серия литературы и языка.–1977.–Т.36.–№3. – С. 231 – 239.

9. Довженок Г.В. Український дитячий фольклор (Віршовані жанри) / Г.В.Довженок. – К.: Наук.думка, 1981. – 295с.

23. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті: Проект// М-во освіти і науки України. АПН України. – К., 2001. – 24 с.

31. Сухомлинський В. А. Вибрані твори / В.А. Сухомлинський. — В 5 т. — Т. 3. — К.: Радянська школа, 1980. – 376 с.

34. Ярмиш Ю. У світі казки / Ю.О. Ярмиш. – К. : Либідь, 1975. – 124 с.