Економічні науки \ 3. Бухгалтерський облік і аудит

Погребняк О. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Впровадження новітніх форм контролю за ефективним та раціональним використанням бюджетних ресурсів в установах бюджетної сфери

Ефективне та раціональне використанням державних ресурсів бюджетними установами є однією із важливих проблем сьогодення у більшості країн світу. Надзвичайно актуальне дане питання для України, яка здійснює бюджетну політику за умов обмежених бюджетних ресурсів і постійного їх дефіциту.

В зв’язку з цим, в процесі удосконалення системи державного управління в Україні, важлива роль відводиться організації контролю та підвищенню його дієвості і результативності саме в бюджетних установах.

Від правильної організації контролю за діяльністю установ бюджетної сфери багато в чому залежить ефективність, раціональне та цільове використання коштів бюджетного фінансування на їх утримання.

Вивченню проблем здійснення контролю діяльності бюджетних установ, зокрема Пенсійного фонду України, присвячено праці таких вітчизняних та зарубіжних учених: М.Т.Білухи, В.В.Бурцевого, Ф.Ф.Бутинця, Р.Т.Джоги, В.П.Завгороднього, Б.О.Зайчука, О.Б.Зарудного, Є.М.Калюги, Л.М.Крамаровського, В.І.Крисюка, Є.В.Мниха, Л.В.Нападовської, К.О.Назарової, С.В.Свірка, В.В.Сопка, В.П.Суйцом, Л.О.Терещенка, О.А.Шевчука, А.Д.Шеремети та іншими провідними вченими.

Відзначена проблема та численні наукові праці щодо її розв’язання підкреслюють актуальність обраної теми дослідження та необхідність її подальшого розгляду.

Існує низка невирішених питань, пов’язаних з визначенням особливостей контролю за використанням державних ресурсів бюджетними установами, а також потребує подальших досліджень і розробок вибір найбільш ефективної форми його реалізації і методики здійснення.

Метою даної роботи є обґрунтування та використання новітньої форми - аудиту ефективності за раціональним використанням бюджетних ресурсів бюджетної сфери.

Найбільш вагомого значення при проведенні контролю діяльності органів бюджетної установи, набуває визначення обґрунтованості ефективного та раціонального використання державних ресурсів, законності та правильності їх витрачання, обґрунтованості планового обсягу видатків, знаходження та використання резервів залучення додаткових грошових ресурсів для поліпшення діяльності, виявлення надлишкових асигнувань.

Тому, саме державний фінансовий контроль за розподілом та використанням бюджетних ресурсів, безумовно, має брати участь у розв’язані економічних проблем, які існують у нашій державі, в переліку яких визначальною залишається проблема створення діючої ефективної системи державного контролю за рухом бюджетних ресурсів.

Посилення ролі державного контролю в управлінні бюджетними ресурсами обумовлено декількома причинами, а саме слабкою фінансовою дисципліною, що спричиняє нецільове використання бюджетних ресурсів; потребою запобігання незаконного, нецільового і неефективного використання бюджетних ресурсів і державного майна; необхідністю детінізації економіки і забезпечення цивілізованого економічного зростання; потребою дотримання соціальних стандартів життя [3, с.10].

Проведення державного фінансового контролю за рухом бюджетних ресурсів передбачає безліч аспектів, важливим із яких є вибір найбільш ефективної форми його здійснення. На сьогоднішній день, в наукових джерелах та періодичній літературі не існує єдиної думки щодо визначеного переліку форм державного фінансового контролю в органах пенсійного забезпечення. Так, державний фінансовий контроль в управлінні бюджетними ресурсами реалізується через такі форми контролю як ревізія та перевірка. Але наразі, поряд із традиційною ревізією, в практику контролюючих органів запроваджується державний аудит, який ще називають операційним, управлінським аудитом або аудитом ефективності.

Дана форма контролю суттєво відрізняється і від фінансового аудиту, і від ревізії. Це обумовлено тим, що метою фінансового аудиту є оцінка достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а метою аудиту ефективності - оцінка рівня економічності, ефективності та результативності руху бюджетних ресурсів, програм і діяльності установ, що перевіряються.

Отже, аудит ефективності - це форма контролю, спрямована на визначення ефективності використання бюджетних ресурсів для реалізації запланованих цілей та вдосконалення факторів, які цьому перешкоджають. Його здійснюють з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевого бюджетів. [1].

Тому, саме запровадження аудиту ефективності дає змогу визначення слабких місць в організації виконання державних програм, впливу цих вад на досягнення запланованих цілей та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Організація проведення аудиту ефективності у бюджетних установах передбачає три основних етапи, терміни яких чітко визначено Методичними рекомендаціями з проведення органами державної контрольно – ревізійної служби аудиту фінансово – господарської діяльності [2].

На першому етапі його проведення застосовується попередній контроль. На другому етапі шляхом поточного контролю державним аудитором досліджується виконання господарських операцій щодо розподілу і використання бюджетних ресурсів. Заключний контроль проводиться на третьому етапі, коли досліджується і підтверджується достовірність фінансової звітності.

Саме поєднання трьох видів фінансового контролю бюджетних ресурсів в процесі аудиту надає йому перевагу перед традиційною ревізією, яка є лише ретроспективною формою контролю і в процесі якої досліджуються вже виконані в минулому господарські операції.

Отже, запровадження нової форми контролю, такої як аудит ефективності, дасть змогу запобігати виявленим порушенням та підвищити ефективність при здійсненні фінансового-господарської діяльності бюджетних установ.

Разом з тим, традиційна ревізія (інспектування) залишається необхідною і діючою формою фінансового контролю, яка забезпечить ситуаційний підхід у разі суттєвих розбіжностей законодавчих норм і кошторисних стандартів при використанні розпорядником бюджетних коштів.

Отож, саме поєднання застосування таких форм контролю, як контроль, ревізія, перевірка та аудит покликане посилити боротьбу з крадіжками і нецільовим використанням державних коштів, зробити контроль за використанням бюджетних ресурсів прозорішим й ефективнішим [3, с.15].

Формулюючи висновки з проблеми, яку розглянуто, необхідно зазначити, що так як єдиної методики проведення контролю діяльності бюджетних установ не існує, в подальшому необхідно розробити чіткі методичні рекомендації щодо здійснення контрольного процесу, які б сприяли більш чіткому та ефективному проведені перевірок фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

Література:

1. Методичні рекомендації щодо проведення органами державної контрольно – ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетної програми / Наказ ГоловКРУ України від 15.12.2005 р. № 444.

2. Порядок проведення органами державної контрольно – ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетних програм / Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 р. №1017.

3. Фінансовий контроль бюджетних ресурсів: Монографія / Є.В.Мних, Г.О.Кравченко, Н.С.Бардаш та ін..; За заг. ред. Є.В.Мниха. – К.: Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2008. – 186 с.