Право/Господарське поаво

Москаленко Т.В., Ширкова І.В., ст. викладач

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М.Туган-Барановського, Україна

Теоретичні засади правового регулювання біржової діяльності в Україні

Запровадження ринкових засад та форм господарювання в економіку України зумовило широке застосування конкурентних способів укладання господарських договорів на реалізацію майна (у т. ч. цінних паперів як специфічного виду майна) шляхом проведення торгів і, відповідно, спеціалізованих організацій, що здійснюють організаційно-правове забезпечення проведення торгів та надання пов'язаних з цим послуг. Серед таких суб'єктів господарських відносин особливе місце посідають біржі – одна з найстаріших організаційно-правових форм, що використовується для проведення торгів . Універсальне поняття біржі в господарському законодавстві України відсутнє, оскільки правове становище двох основних видів бірж – фондової і товарної – регулюється різними нормативно-правовим актом – Законом України від 10.12.1991 р. "Про товарну біржу". Регулювання біржової діяльності – це сукупність конкретних способів і прийомів по певному впорядкуванню роботи бірж і укладання біржових угод на основі встановлених правил і вимог.

Метою регулювання біржової діяльності є забезпечення стабільності, збалансованості й ефективності біржового ринку.

Основним завданням регулювання біржової діяльності є запобігання маніпулюванню цінами, захист інтересів дрібних фірм і спекулянтів.

Механізм біржового регулювання включає правове, нормативне й інформаційне забезпечення.

ВЕРХОВНА РАДА

УРЯД

ПРЕЗИДЕНТ

Національний банк

Комісія з цінних паперів та фондового ринку

Міністерство фінансів

Міністерство економіки

Антимонопольний комітет

Фонд державного майна

Нормативні акти, контроль, ліцензування

Схема 1. Дердавні органи, що регулюють біржову діяльність

Державне регулювання біржової діяльності розпочинається з розробки та прийняття для неї єдиної правової основи. Біржова торгівля в Україні відроджувалася за відсутності спеціальних законів, тому в біржовій діяльності використовувалися переважно підзаконні акти. Відставання законотворення від потреб регулювання товарного і фондового ринків нині часто цілком об'єктивний процес, оскільки, по-перше, відсутня стабільна практика функціонування товарних і фондових ринків; по-друге, хоча становлення біржової торгівлі в Україні перебуває під впливом історичного досвіду Англії, країн континентальної Європи і США, своєрідність становища вітчизняного біржового ринку не дозволяє прямого запозичення зарубіжного законодавства, а вимагає своєрідної адаптації. Державні органи мають право контролювати діяльність бірж на предмет виконання правил і положень про порядок ведення торгів. Держава, як один з найбільших емітентів і активний учасник ринку цінних паперів, зацікавлена в необхідних умовах обігу цінних паперів, визначенні їх ринкової вартості, поширенні надійної інформації про ціни на ринку цінних паперів, забезпеченні технікою біржових залів, наданні біржам сучасних ліній комунікацій, в тому числі супутникового зв'язку.
Якщо говорити про перспективи розвитку біржового процесу в країні, то можна виділити такі позиції:

- скорочення загальної кількості бірж за рахунок перетворення ряду регіональних бірж в торгові доми і великі брокерські компанії;
- зростання економічної та інформаційної потужностей великих спеціалізованих бірж;

- стандартизація і типізація правил біржової торгівлі, біржових контрактів і брокерської документації;

- зростання кількості фондових бірж (фондових відділів товарних бірж), а також валютних бірж (валютних відділів фондових бірж);
- стабілізація цін на акції найбільших бірж і цін на брокерські місця;
- зростання кількості форвардних і ф'ючерсних операцій;
- поступова відмова від бартерних угод і аукціонних принципів торгів;
- створення при найбільших біржах фінансово-кредитних інститутів, страхування біржових угод, тісна співпраця банків і бірж;
- перетворення біржових структур у некомерційні організації;
- формування єдиного інформаційного простору біржової діяльності на всій території країни;

- прийняття і деталізація біржового законодавства.

Література:

1. “Урядовий кур”єр”, газета, №247, 25 грудня 2009 р./Правове регулювання бірж/ стор.5

2. Омельченко Т.Н. « Економіка України» № 3/2008р. стор. 25-29

3. Вінаградов П.П. «Законодавчо-правове регулювання біржової діяльності», Київ-2008, стор. 75-82.