Право/10.Хозяйственное право.

Студент 5 курсу Меладзе І.Т.

Донецький Національний Університет

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню

 

Ліцензування в Україні, окрім Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (далі Закон) від 01.06.2000 р. регулюють також численні нормативно-правові акти, які враховують особливості ліцензування конкретних видів господарської діяльності.

Вiдповiдно до Закону,  лiцензуванню пiдлягають 66 видiв госпо­дарської дiяльностi. Усі ці види можна поділити на групи, обравши за критерій вид або сферу діяльності. Наприклад:

1) діяльність, пов’язана з корисними копалинами:

-    пошук (розвiдка) корисних копалин;

-    видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин;

2) діяльність, пов’язана з дорогоцінними металами i коштовним камiнням:

-    видобуток дорогоцінних металiв i коштовного камiння, коштовного камiння органогенного утворення, напiвкоштовного камiння;

-    виробництво дорогоцінних металiв i коштовного камiння, коштовного камiння органогенного утворення, напiвкоштовного камiння;

-    виготовлення виробiв з дорогоцінних металiв i коштовного камiння, коштовного камiння органогенного утворення, напiвкоштовного камiння, торгiвля виробами з коштовних металiв i коштовного камiння, коштовного камiння органогенного утворення, на­пiвкоштовного камiння;

3) діяльність, пов’язана з медициною (в т.ч. ветеринарною):

-    виробництво лiкарських засобiв, оптова, роздрiбна торгiвля лiкарськими засобами;

-    виробництво ветеринарних медикаментiв i препаратiв, опто­ва, роздрiбна торгiвля ветеринарними медикаментами та препаратами;

-    медична практика;

-    переробка донорської кровi та її компонентiв, виготовлен­ня з них препаратiв;

-    ветеринарна практика  та ін.

Спираючись на постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14 листопада 2000 року №  1698 можна запропонувати й іншу класифікацію видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, критерієм якої буде виступати орган, що видає ліцензію. Наприклад:

1) Мінагрополітики:  

-    виробництво, зберігання і реалізація племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

-    проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, що визначені Законом України “Про карантин рослин” [], які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;

-    оптова, роздрiбна торгiвля пестицидами й агрохiмiкатами;

2) Міністерство внутрішніх справ:                

-    виробництво, ремонт вогнепальної зброї, боєприпасiв до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калiбру понад 4,5 мiлiметра й швидкiстю польоту кулi понад 100 метрiв на секунду, торгiвля вогне­пальною зброєю та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневма­тичною зброєю калiбру понад 4,5 мiлiметра й швидкiстю польоту кулi понад 100 метрiв на секунду;

-     надання послуг, пов'язаних з охороною державної та iншої власностi, надання послуг з охорони громадян;
-     діяльність, пов'язана з виробництвом, торгівлею піротехнічними засобами;

-    діяльність, пов'язана з відкриттям та функціонуванням стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів;

3) Міністерство фінансів:

-    виробництво дорогоцінних металiв i коштовного камiння, коштовного камiння органогенного утворення, напiвкоштовного камiння;

-     виготовлення виробiв з дорогоцінних металiв i коштовного камiння, коштовного камiння органогенного утворення, напiвкоштовного камiння, торгiвля виробами з коштовних металiв i коштовного камiння, коштовного камiння органогенного утворення, на­пiвкоштовного камiння; 
-     виготовлення бланкiв цiнних паперiв, документiв суво­рої звiтностi;
-     збирання, первинна обробка вiдходiв i брухту коштовних металiв та коштовного камiння, коштовного камiння органогенного утворення, напiвкоштовного камiння;
-    випуск та проведення лотерей розроблення, виробництво, впровадження, сертифiкацiйнi випробування, ввезення, вивезення голографiчних захисних елементi та ін.

Якщо проаналізувати наведені вище класифікації, можна побачити, що далеко не завжди однорідні, схожі види діяльності та види господарської діяльності, що мають спільний об’єкт ліцензуються одним й тим самим органом.

Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, є однією з найбільш проблемних зон цієї сфери, адже саме тут закладено принаймні два ризики. З одного боку, це ризик виведення окремих видів господарської діяльності з-під сфери дії закону про ліцензування. З іншого – ризик розширення цього переліку. Наразі, спостерігається тенденція до збільшення таких видів діяльності. Можна припустити, що така ситуація виникає через відсутність в Законі чітких критеріїв щодо визначення видів діяльності, які потребують ліцензування. Замість цього Закон містить лише принцип державної політики у сфері ліцензування з цього приводу. Раніше Законом передбачалося, що обмеженню підлягають види діяльності, які можуть безпосередньо впливати на здоров’я людини, навколишнє природне середовище та безпеку держави (перенесено з Закону України «Про підприємництво»). Пізніше ст. 3 Закону поповнилася принципом, відповідно до якого, ліцензування окремого виду господарської діяльності запроваджується у разі недостатності інших засобів державного регулювання господарської діяльності,  визначених  відповідним законом. На наш погляд законодавець насамперед мав на увазі саме спеціальний закон, закон у відповідній сфері. І саме тут можна виділити ще одну причину швидкого поповнення переліку. Якщо проананлізувати зміст ст. 9 Закону, можна побачити, що більшість з тих видів діяльності, що додались в останні роки, були внесені не Законом України «Про внесення змін ...», а саме спеціальними законами. Отже, існує можливість автоматичного внесення поправок до ст. 9 закону про ліцензування іншими законами, що породжує багато проблем.

На наш погляд, дану ситуацію може виправити запровадження спеціальної процедури внесення поправок до статей 2 та 9 Закону, що б унеможливило автоматичне внесення змін і поправок до них іншими законами в напрямку майже неконтрольованого розширення ліцензійних видів господарської діяльності, а також розроблення системи критеріїв. При прийнятті рішення про включення того чи іншого виду діяльності до переліку ст. 9 Закону необхідний ретельний аналіз фактів, що підтверджують таку необхідність.

 

 

Література:

1. Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины. – Х.: БАО, 2004. – 800 с.

2. Махров И. Е. Административно-правовое регулирование предпринимательской деятельности // Право иполитика. – 2002. – № 12. – С. 14-18.

3. Титова Е.В. О понятии, предмете и месте лицензирования отдельных видов деятельности в системе права // Вестник Челябинского университета. – 2001. – № 1. – С. 29-35.