Право / 2. Адміністративне і фінансове право

аспірантка Шматова Юлія Олександрівна

ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана»

Дослідження стадій надзвичайної ситуації

У зв’язку з збільшенням кількості надзвичайних ситуацій та необхідністю прийняття рішень, щодо завчасного запобігання та ліквідації їх наслідків, виникає доцільність в дослідженні стадій останніх.

Для розкриття сутності стадій НС необхідним є аналіз терміну «надзвичайна ситуація», яке набуває значного теоретичного і практичного значення. Наш інформаційний пошук показав [1, с. 20; 2, с. 407], що немає однозначного розуміння досліджуваної категорії. Разом з тим, у тлумачних та енциклопедичних словниках вищезазначене поняття визначається так, що не дозволяється його усвідомити повною мірою. Таким чином, слід дослідити дане словосполучення розділивши його на два терміни «надзвичайний» та «ситуація».

Що стосується терміну «ситуація», то відповідно до тлумачних словників В.І Ожегова [3, с.717] та Ушакова [4], «ситуація» визначається як: 1) сукупність обставин, положення, обстановка; 2) сукупність обставин, умов, що створюють ті або інші відносини, обстановку або положення; 3) сукупність умов і обставин, що створюють певне становище, викликають ті, чи інші взаємини людей, стан, положення, обстановка».

Отже, аналіз досліджень показав, що термін «ситуація» має декілька значень, а саме: «стан», «обстановка», «положення». На нашу думку, найбільш доцільно використовувати поняття «обстановка», під якою слід розуміти сукупність умов та факторів, які виникають на конкретній території [5, с.177], що надасть можливість відмежовувати терміни надзвичайний стан та надзвичайна ситуація.

Поняття «надзвичайний» відповідно до російського словник за редакцією Ушакова «надзвичайний» визначає як - перевершуючий звичайну міру, не такий, як завжди, виключний [4]. Звідси, ми погоджуємося з даним автором і вважаємо, що при визначенні поняття надзвичайна ситуація, термін надзвичайний слід трактувати як особливий.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, на нашу думку, слід запропонувати визначення НС:

надзвичайна ситуація – це особлива обстановка на окремій території, обумовлена дією обставин природного, техногенного, соціально –політичного або іншого характеру, які призвели або можуть призвести до загибелі чи порушення здоров’я людей та/або нанесення шкоди довкіллю, завдання збитків національним та міжнародним суб’єктам.

Що стосується стадій останньої, то в світовій практиці прийнято виділяти наступні фази досліджуваної категорії: загроза, попередження, дія, оцінка обстановки, проведення рятувальних робіт, надання допомоги, відновлення [9, с. 60]. Проте, ми вважаємо, що фазу – загроза слід віднести до першої стадії – зародження; фази – попередження та оцінка обстановки входить до складу другої стадії - ініціювання; дія та оцінка обстановки до третьої стадії – кульмінації; проведення рятувальних робіт, надання допомоги, відновлення слід віднести до четвертої стадії – затухання. Тому, ми погоджуємося з вітчизняними науковцями [7, с. 75 – 76; 6, с. 87], що надзвичайна ситуація проходить чотири стадії (умовних етапних фаз), серед яких виділяємо наступні:

- перша – зародження – створюються передумови для майбутньої надзвичайної ситуації внаслідок нагромадження відхилень від нормального стану або процесу, що характеризується накопиченням несприятливих природних, соціально – політичних, технологічних процесів тощо. Дана фаза є відносно довгою за часом, що надає можливість для створення превентивних заходів, які дозволяють зменшити вірогідність настання НС. Наприклад, збільшення ядовитих і радіоактивних речовин в місцях захоронення тощо;

- друга – ініціювання – перевищення встановлених критичних значень техногенних, природних та соціально – політичних процесів. Дана стадія характеризує початок виникнення НС, вона є коротшою за часом порівняно з попередньою, водночас існує можливість запобігти або істотно зменшити її масштаби. Наприклад, причинами багатьох аварій і катастроф на залізно - дорожньому транспорті є низька трудова дисципліна, зношеність рухливого складу і залізно – дорожніх шляхів;

- третя – кульмінації – розвиток надзвичайної ситуації, під час якого відбувається вплив на суб’єктів та об’єктів досліджуваної категорії. Тривалість, наслідки та оцінку обстановки НС на цій стадії важко прогнозувати. Прикладом може слугувати недооцінка ситуації при аварії на ЧАЕС, прогнозовані наслідки якої через ряд об’єктивних і суб’єктивних причин були занижені, що привело і продовжує приводити до неоправданих втрат.

- четверта - затухання – дія залишкових факторів ураження і сформованих надзвичайних умов продовжується від моменту усунення джерела небезпеки до повної ліквідації прямих і непрямих наслідків НС природного, техногенного та соціально – політичного характеру. Дана стадія може починатися з моменту виникнення НС або пізніше і тривати від декількох годин до декількох років або десятиліть (наприклад, після національних конфліктів порушується рівновага в суспільстві, знижується народжуваність тощо [6, с. 87; 9, с. 59 - 60].

Отже, на завершення можна констатувати, що питання класифікації видів надзвичайної ситуації поки що лишаються відкритими і являють собою проблемне поле для подальших досліджень науковців та практиків.

Литература:

1. Порфирьев Б. Н. Организация управления в чрезвычайных ситуаціях / Б. Н. Порфирьев // Наука и техника управления. – 1989. - № 1. - С. 18 – 27.

2. Экология и безопасность жизнедеятельности : учеб. пособ. для вузов / [Д. А. Кривошеин, Л. А. Муравей, Н. Н. Роева и др.] ; под. ред. Л. А. Муравья. – М. : ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 447 с.

3. Ожегов С. И. Словарь русского языка : 70000 слов / [под ред. Н. Ю. Шведовой]. – 22-е изд., стер. – М. : Рус. яз., 1990. – 921 с.

4. Толковый словарь русского языка Ушакова [Електронний ресурс]. – 2009. – Режим доступу :

http://slovari.yandex.ru/dict/ushakov/article/ushakov/24/us4129204.htm?text=%D1%87%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%8B%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8B%D0%B9&stpar3=1.1. – Заголовок з екрану.

5. Организация социального управления: (Основные понятия и категории): Словарь-справочник / [под общ. ред. И. Г. Безуглова]. - М. : Контур, 1999. – 254 с.

6. Клименко Н. Г. Надзвичайні ситуації як об’єкт управління / Н. Г. Клименко // Статистика України. - 2006. - № 1. – С. 83 – 89.

7. Миценко І. М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі : [навч. посіб. для студ. ВУЗів] / І. М. Миценко. – К. : 1998. - 292 с.

8. Депутат О. П. Цивільна оборона : [навч. посіб.] / О. П. Депутат, І. В. Коваленко, І. С. Мужик ; ред. П. І. Кашин. – [3-е вид.]. – Львів : ПП «Василькевич К. І.

», 2005. –336 с.

9. Михайлов Л. А. Чрезвычайные ситуации природного, техногенного и социального характера и защита от них : [учеб. для вузов] / Л. А. Михайлов, В. П. Соломин ; под. ред. Л. А. Михайлова. – СПб. : Питер, 2008. – 235 с.