Доц.Радчук В.М., Суруджій М.П.

Чернівецький національний університет ім..Ю.Федьковича

Трансформація гендерних та сімейних цінностей та її вплив на самореалізацію особистості

В умовах глобалізації гендерні аспекти соціального поділу, стереотипи суспільства стосовно статевої диференціації підлягають перевірці та переосми­сленню. Чоловіки і жінки прагнуть змінити стереотипне ставлення до себе, яке обмежує їхні можливості, не дає проявити свій творчий потенціал й уникнути психологічної травматизації через те, що їх власний стиль статевої поведінки не співпадає з вимогами оточення.

Проблеми зміни гендерних ролей та цінностей, самореалізації особистості набу­ли нового бачення в умовах глобалізації. Гендерна проблематика знайшла своє відображення у дослідженнях Ш.Бе­рна, С.Бем, О.В.Бойко, Є.П.Ільїна, Д.Бразерса та інших.

Глобалізаційні процеси трансформують культуру і спосіб життя людей, відбувається девальвація цінностей, у тому числі сі­мейних та гендерних. Різні соціальні ролі служать для реалізації різних ціннос­тей. Катаклізми сьогодення призво­дять до непотрібності, неефек­тивності певних ролей, а, отже, й цінно­стей. Виникає викривлена соціальна сис­тема і викривлена система цінностей.

Пристосовуючись до сучасних умов глобалізації, особистість повинна ма­ти достатні внутрішні ресурси, оволодіти такими механізмами самореалізації: самопізнання, здатність до прийняття рішень у напрямку майбутнього, го­то­в­ність до змін, вміння приймати альтернативні рішення, досліджувати й ефек­ти­вно використовувати свої ре­сурси, нести відповідальність за здійснений вибір [3, С.199].

Риси, які були свого часу пристосовані до минулих соціальних умов, у но­вих не відповідають потребам людини. Виховання дитини більшою мірою  проходить поза сім’єю. Крім того, функціональна база тих чи інших норм, спрямованих на укріплення по­в­ної сім’ї, виявилась сьогодні розмитою. Іде експерименту­вання: старі цінності піддаються випробуванню, виникають такі, що відхиляю­ться від традиційних.

Практично у всіх доіндустіальних суспільствах наголос робився на народженні та вихованні дітей як на головному завданні жінки, найважливішій її функції і найбільшому джерелі задоволення. В останні роки така перспектива все більше ставиться під питан­ня, по мірі того як росте кількість жінок, які відкладають дітонародження чи повністю відмовляються від материнства заради кар’єри поза домом [2]. Сьогодні жінка «шукає» себе.

Нові моделі мужності також з’являються у ХХ ст., коли суспільство дозріває до ідеї рівності статей. Сьогодні ж його вимоги до чоловіка стали більш неузгодженими: з’явились нові моделі «мужності», у яких присутні рішучість і лагідність, цілеспрямованість і виконання ролей твор­ця, годувальника, лицаря одночасно, відсутність шкідливих звичок і наявність явних ознак мужності[3, С.201]. Чоловік повинен не лише добувати і забезпечувати, але ще й ро­зуміти жінок і дітей, бути гнучким у стосунках та уважним у деталях.

У ситуаціях, коли чоловіку важко підтримувати стандарт чоловічої ролі або прояву жіночих моделей поведінки (турботи, співпереживання), яких немає у його репертуарі або є, але заборонені чоловічою роллю, виникає чоловічий гендерно-рольовий стрес. А.Адлер запровадив поняття «чоловічого протесту», під впливом якого чоловік боїться ви­датися жіночним, і тому прагне виглядати якомога більш мужнім, маску­лін­ним [1, C.133]. Гендерно-рольовий конфлікт відобра­жається і у внутрішньоособистісній сфері, і в міжособистісній. Його проявами є три­вож­ність, депре­сія, зниження самооцінки, стрес. У сімейних сто­сунках стра­ж­дає інтим­ність, знижується задоволеність відносинами, постають питання вла­ди та контро­лю, виникають епізоди фізичного та сексуального на­силля та ін.[3, C.205]

За таких умов, обставин, стереотипів, конфлікту цінностей, ролей самореалізація особистості є утрудненою, як вважають багато вчених.

А.Маслоу стверджує, що людина прагне і може досягти свого розквіту, як­що діє відповідно до своїх можливостей та домагань, індивідуального досвіду та глибинних чуттів. Радість, любов, творчість – це той потенціал, який дрімає у кожному, незалежно від його статі [1, 150].

Концепція самоактуалізації допомагає зрозуміти, чому далеко не всі чоло­віки і жінки досягають рівня самоактуалізації. Цю причину А.Маслоу назвав «ком­плексом Іони» – страхом успіху, який перешкоджає самореалізації. На за­ваді самоактуалізації чоловіків часто стають стереотипні очікування щодо іс­ти­нної маскулінності. Оскільки, вияв доброти, чуйності, ніжності чоловік часто змушений гальмувати, бо вбачає в цьому втрату чоловічої ролі. Тому саме у батьківських ролях чоловіки частіше залишаються нереалізо­ваними [3, С.209].

Концептуальні принципи гуманістичної психології дають можливість зіставити світ чоловіків і жінок з погляду самоактуалізації статей у різних сфе­рах діяльності. переважна більшість жінок недостатньо реалізована у про­фесійній та громадсько-політичній діяльності, оскільки їхній вибір часто дик­ту­ється зовнішніми обставинами. Лише для невеликого відсотка жінок їхня діяльність, чи то домогосподар­ство, чи соціальна активність є, з погляду гуманістичної психології, підґрунтям для особистісного зростання та кроком до найповнішої актуалізації «Я». Чима­ло жінок, зіткнувшись зі стереотипними установками щодо слабкої статі, опус­кають руки, стаючи рабинями обставин, начальства, чоловіка чи дітей, на від­мі­ну від людей, які за характеристиками К.Роджерса, повноцінно функціонують [1, С.134-135].

Як виявили дослідження багатьох вчених, статево-рольові упередження, нав’язані у дитячі роки, визначають осо­бис­тісні диспозиції у подальшому житті. Жертвами таких упереджень стають як жінки, так і чоловіки. Орієнтація на статевотипізовані моделі поведінки суттєво звужує простір особистісного розвитку, обмежує сфери індивідуальної самореа­лізації людини [2].

Таким чином, трансформація гендерних та сімейних цінностей у сучасному суспільстві значною мірою впливає на самореалізацію особистості. Тому ця проблема є досить актуальною в сучасних умовах трансформації усього суспільства.

 

Література:

1.                  1.                  Говорун Т., Кікінеджі О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Навч.пос. – Тернопіль: Навч.книга, 1999. – 384с.

2.                  2.                  Инглхарт Р. Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества // http://www.sociology.mephi.ru/docs/polit/html/ingl.htm

3.                  3.                  Маркова О.Ю. Гендерные измерения современного общества // Отчужде­ние человека в перспективе глобализации мира. Сб. статей. Выпуск I / Под ред. Маркова Б.В., Солонина Ю.Н., Парцвания В.В. – СПб.: Изд-во «Петрополис», 2001. – С. 100-236.