Технічні науки / 3. Галузеве машинобудування

К.т.н. Гордєєв А.І., к.т.н., Урбанюк Є.А., Мігаль В.Г.

Хмельницький національний  університет

 

АЛГОРИТМ РОЗРАХУНКУ ПАРАМЕТРІВ ВІБРАЦІЙНОЇ МАШИНИ З ДЕБАЛАНСНИМ ПРИВОДОМ ДЛЯ ЗМІНИ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВОДИ ТА ЗНЕЗАРАЖЕННЯ

 

На даний час для знезаражування стоків використається рідкий хлор, озон й ультрафіолет. Як правило, для цього необхідні проміжні контактні резервуари великої місткості, щоб забезпечити тривалість контакту не менше ніж 0,5 години.

Знезаражуюча дія кавітації заснована на ефектах, які виникають у турбулентних потоках рідини. Так при  гідродинамічних коливаннях рідини виникають і зникають кавітаційні пухирці, при цьому стимулюються фазові переходи, підвищуються локальні температури й тиск. Крім того, у моменти утворення й зникнення кавітаційних пухирців у газонаповненій порожнини  створюються умови для появи електричних зарядів, електричних і магнітних полів. У такий спосіб рідина, оброблювана кавітацією, піддається термобаричній й електромагнітній дії.

Особливістю кавітаційного методу полягає в тому, що високий ступінь знезаражування води від яєць і личинок паразитів досягається за рахунок їхнього механічного розриву ударними хвилями. Для руйнування бактерій і вірусів  термобаричний вплив підсилюється  локальною електромагнітною  дією,  коли наведені електричні потенціали пробивають їхні мембрани й оболонки. Розроблено ряд вібраційних машин на основі дії гідрокавітації [1,2,3,4]  та запропонована методика і інженерні розрахунки основних параметрів обладнання.

Вихідні данні. Для конкретизації розрахунків  візьмемо  воду з густиною  кг/м3.  Необхідна амплітуда переміщень робочого органу мм при повному завантаженні; кутова частота коливань , 1/с.  Приймаємо співвідношення діаметра камері гідропульсатора до діаметра насадків d/D = 12.

Така машина з дебалансними віброзбудниками створює вертикально направлені коливання. На підставі прийнятої схеми  визначаємо загальне число опорних пружин (рівне ) і дебалансів ().

Рис. 1 Схема вібраційної машини для зміни властивостей води та знезараження з дебалансним віброприводом

Визначення коливних мас. В коливаннях беруть участь: маса рідини ; маса вібруючих частин , тобто маса конструкцій віброблоків, включаючи і віброзбудники, маса самої машини .  Маса рідини знаходиться по об’єму. Повна маса коливної системи визначається за формулою . Визначаємо масу конструкції, що коливається, на основі твердотільної моделі і приймаємо рівною кг. Приймемо   кг. Таким чином загальна маса рівна кг.

 Забезпечення необхідного режиму коливань. Для виконання умов  режиму коливань приймається власна кутова частота коливань системи ; тоді сумарна жорсткість всіх пружин, що відповідають цій частоті рівна:

(Н/м).                            (1)

Жорсткість однієї пружини:

(Н/м).                                    (2)

 Визначення загального статичного моменту маси дебалансів. Задана амплітуда робочих переміщень м може бути забезпечена, якщо буде створена сила, здатна подолати не тільки активні й реактивні опори самої машини, але і силу опору рідини при проходженні через отвори. У дебалансних віброзбудниках вимушуюча сила , отже, задача полягає у визначенні загального статичного моменту маси дебалансів , який зможе створити необхідну вимушуючи силу, при заданій кутовій частоті . Вираз установлює взаємозв'язки всіх параметрів, що нас цікавлять і є початковим для розрахунку статичного моменту маси дебалансів. Цей вираз має вигляд:

.                                             (3)

Таким чином, прийнявши коефіцієнт динамічності , на підставі виразу  отримаємо необхідний для заданої амплітуди загальний статичний момент маси дебалансів:

(кг·м).                    (4)

Знак „ ” означає, що у зарезонансному режимі амплітуда стає  від’ємною у зв’язку з рухом маси у протифазі з вимушуючою силою.

 Визначення статичного моменту, конструктивних розмірів та маси дебалансу. Статичний момент маси одного дебаланса знаходиться як частина від розподілу загального статичного моменту на число дебалансів.

Рис. 2 – Основні параметри (а) та конструкції дебалансів зі зміною статичних моментів (б,в ): 1 – додатковий змінний вантаж дебалансів

 

Тобто:        (кг·м)

Дебалансом тут є маса, обмежена заштрихованою площею  й товщиною . Радіус  вибирається з конструктивних міркувань так, щоб при обертанні між дебалансом і нерухомими деталями завжди зберігався зазор не менше 5мм. Кут  звичайно вибирається в межах від 90° до 180°. Приймаємо .

При розрахунку використаємо залежність:

                                                     (5)

Визначаємо площу кругового сектора дебаланса:

2)                     (6)

і ексцентриситет

(м)                 (7)

Оскільки статичний момент  одного небалансу відомий, знаходимо необхідну масу дебаланса . 

(кг)                                            (8)

Тоді товщина дебаланса  рівна:

(м)                             (9)

При експлуатації вібромашини може виникнути необхідність змінювати амплітуду переміщень робочого органу. Цього можна добитись зміною статичного моменту маси дебалансів двома способами: установкою двох спарених дебалансів однакової маси з подальшим їх поворотом на заданий кут  (рис.3,б) чи установкою на основний дебаланс додаткових змінних вантажів, щоб досягнути необхідної маси (рис. 3,в).

 Визначення вимушуючої сили. Вимушуюча сила вібромашини визначається  із залежності:

(Н)                                 (10)

Для розрахунку валів віброблоків і вибору для них підшипників, які б змогли забезпечити довготривалий безперебійний режим роботи, визначаються навантаження від вимушуючих сил кожного дебаланса:

 (Н)                               (11)

Вибір конструкції пружних опор та їх розрахунок. Знаючи  жорсткість однієї  пружини , ми можемо визначити основні розміри пружини.

 Задавши діаметр дроту мм, та зберігаючи умову , приймаємо середній діаметр пружини мм і визначаємо кількість витків.

Розрахунок виконуємо за формулою:

(шт.),                      (12) 

 Визначення потужності приводу вібромашини. Необхідна потужність має дві складові: потужність коливань  і потужність сил тертя .

Потужність коливань розраховується по своєму максимальному значенню, яке може розвинути існуюча вимушуюча сила при збільшенні активних опорів системи. Для вібромашини потужність коливань визначається по залежності:

(кВт),          (13)

де  вимушуюча сила, яка необхідна для підтримування заданої амплітуди коливань рідини;  

, (м)  амплітуда переміщень робочого органу;

   частота вимушених коливань.

Потужність сил тертя у підшипникових вузлах  знаходимо за формулою, в якій для попередніх розрахунків можна прийняти діаметр шийки вала м, а умовний коефіцієнт тертя для підшипників  приймаємо рівним . Тоді маємо:

(кВт).          (14)

Потужність приводу з врахуванням ККД буде рівна:

(кВт).                      (15)

Зі стандартного ряду потужностей двигунів приймаємо  1 кВт.

Дослідження [5], проведені на експериментальній установці, показали, що після остаточної обробки стічних вод, знизилася біологічна потреба в кисні у 2,2 рази й підвищилася окисна здатність води на 70%, а знезаражування води показало на зразках зниження кількості колоній   від 63 шт. до 3 шт.

Запропоновані  підходи дозволили створити узагальнену методологію для розрахунку раціональних конструктивних і технологічних параметрів вібраційних машин з дебалансним приводом для впливу на властивості води та її знезаражування.

Література:

1. Пат. на винахід 48400 України, МПК C02F1/46. Пристрій для очистки стічної води / Р.І.Сілін, А.І.Гордєєв, В.О. Павлик (Україна); Технологічний ун-тет Поділля.  u2001064234; Заяв. 19.06.2001; Опубл.15.08.2002,  Бюл. № 8. – 3с.  

2. Пат. на корисну модель 10347 України, МПК В01F5/00. Устаткування для обробки води /Р.І. Сілін, А.І. Гордєєв, В.В. Третько, І.І. Сорока  (Україна); Хмельницький нац. ун-тет.  u 200503620; Заяв. 18.04.2005; Опубл.15.11.2005,  Бюл. № 11. – 3с.

         3. Пат.  на корисну модель 25775 України, МПК В01F 5/00. Кавітаційний пристрій для обробки води / Р.І. Сілін, А.І. Гордєєв, О.А. Гордєєв,  В.В. Третько, Є.А. Урбанюк (Україна); Хмельницький нац. ун-тет. u200702555; Заяв. 12.03.2006; Опубл.27.08.2007,  Бюл. №13. – 3с.

4. Пат. на корисну модель 25811 України, МПК В01F 5/00. Вібраційний кавітатор  для зміни властивостей  води /Р.І. Сілін, А.І. Гордєєв, О.А. Гордєєв,  В.В. Третько, Є.А. Урбанюк (Україна); Хмельницький нац. ун-тет.   u200703370; Заяв. 28.03.2007; Опубл.27.08.2007,  Бюл. № 13. – 3с

5.  Вивчення механізму вібраційної гідрокавітації та її вплив на склад води / А.І. Гордєєв,  І.І. Сорока,  В.В. Третько, О.О. Нікітін. // Вісник ТУП. Технічні науки. –   2003. –  № 4, Ч.2. –  С. 269– 273.