Біологічні науки/7. Зоологія

Стельмащук Н.М.

Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна

Овогенез Fagotia acicularis (Mollusca: Pectinibranchia: Melanopsidae) в умовах Українського Полісся

Fagotia acicularis (Férussac, 1823) (чорнушка загострена) –гребінчастозябровий представник прісноводної малакофауни України, який мешкає переважно в швидкотекучих водах великих річок та їх допливів. Ця група тварин є малодослідженою на теренах України. Особливо це стосується цитогістологічного дослідження гонад чорнушок. Посезонні спостереження за станом зрілості гонад цих тварин протягом всіх стадій їх репродуктивного циклу раніше не проводились. А без цього неможливим є встановлення вікових та сезонних особливостей розмноження чорнушок, оскільки ці дані необхідні для розуміння усіх процесів, які відбуваються у водних екосистемах, компонентами яких ці молюски є. Тому метою нашої роботи було дослідження особливостей розмноження F. acicularis в умовах Українського Полісся. Для цього щомісячно протягом теплих сезонів року (травень – жовтень, 2011) збирали живий матеріал у одному із стаціонарних пунктів дослідження (р. Горинь, Гоща Рівненської обл.). Для гістологічного дослідження гонад відбирали самок із висотою черепашки 19,01±9,85 мм. Шматочки тканин гепатопанкреаса разом із гонадою фіксували протягом доби рідиною Буена. Потім протягом 10 діб проводили їх фіксацію 4%-им розчином нейтрального формаліну, а опісля, провівши їх через низку спиртів, заливали в парафін загальноприйнятим методом (Роскин, Левенсон, 1957; Горальський, 2005). Фарбування зрізів проводили гематоксиліном Гайденгайна-еозином. Товщина зрізів становила близько 6 мкм. Цито- і каріометрію виконували за методикою, запропонованою К. Ташке (1980), використовуючи при цьому мікроскоп ЛОМО-МИКМЕД–1 при збільшенні 7×40. Цифрові дані було опрацьовано за допомогою пакета прикладних програм Microsoft Offise Excel 2010, STATISTICA 6.0 (ANOVA).

Чорнушки – роздільностатеві молюски. Яєчник у F. acicularis складається з багатьох трубочок (ацинів) гроноподібної форми. Гаметогенез у цих тварин проходить синхронно і характеризується циклічним розвитком гамет протягом теплого періоду року. Восени, в період проліферації оогоніїв, а також навесні, в період активного гаметогенезу стінки гонодуктів спадаються. В період нересту гонодукт навпаки сильно розтягнутий і складок на його стінках не спостерігається.

У процесі овогенезу у F. acicularis нами виділено п’ять стадій зрілості гонад: початок гаметогенезу, активний гаметогенез, переднерестова стадія, нерестова і післянерестова або нульова, які є характерними для певних сезонів року. За нашими даними, процес формування ооцитів у статевозрілих особин цих молюсків відбувається з кінця квітня і триває протягом травня до початку червня. Частка ооцитів на стадії превітелогенезу становить 48,68% (травень) і 15,33% (червень) (рис. 1).

Рис. 1. Відсотковий розподіл ооцитів F. acicularis на різних стадіях овогенезу впродовж теплого сезону року (р. Горинь ,Гоща Рівненської обл.).

Ооцити на стадії вітелогенезу (оточені фолікулярною оболонкою) спостерігаються з травня по липень, поступово знижуючись у своїй кількості. Найбільша їх частка становить у червні (64,61%), а найменша у серпні (12,13%). Стадія пізнього вітелогенезу проходить протягом червня і триває аж до жовтня. Найбільший пік її припадає на липень – 35,01% і серпень – 43,38%, а найменший – на жовтень (5,59%). Найбільша кількість зрілих ооцитів характерна для липня (52,86%) і серпня (52,19%). Спостерігаються вони, але у меншій кількості, у вересні – 29,51% і жовтні – 22,21%. По завершенні репродуктивного циклу, коли овуляція вже не відбувається, фолікулярні клітини деформуються, і починають спадатися, зменшуючись у діаметрі. Відбувається їх дегенерація, яка триває аж до квітня. Подекуди, одначе, дегенеруюючі клітини спостерігаються і на початку травня, але максимум їх (72,19%) припадає на жовтень.

Чітко виражена циклічність у формуванні і розвитку гамет у F. acicularis є важливою адаптивною ознакою, що дозволяє цим тваринам максимально збільшити свою плодючість і сприяє ефективному використанню репродуктивного потенціалу популяції.

Література

1. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. І. Основи гістологічної техніки і морфо функціональні методи дослідження у нормі та при патології. // Навчальний посібник. – Житомир: «Полісся», 2005. – 288 с.

2. Роскин Г. И., Левенсон Л. Б. Микроскопическая техника. – М.: Советская наука, 1957. – 469 с.

3. Ташкэ К. Введение в количественную цито-гистологическую морфологию. – Будапешт: Изд-во Академии Соц. Республики Румынии, 1980. – 191 с.