Економічні науки/10 Економіка підприємства

Бакалавр Савченко Ю.О. к.е.н. доцент Супрун С.Д.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Методичні підходи до оцінки інвестиційного потенціалу підприємства

Інвестиційний потенціал є неоднозначною категорією та має складну структуру, тому в економічній літературі зазначені різні методичні підходи до оцінки інвестиційного потенціалу. Визначимо, головні методичні підходи до оцінки інвестиційного потенціалу підприємства.

Теоретичні та прикладні аспекти оцінки інвестиційного потенціалу підприємства досліджували у своїх наукових працях такі вчені як А.Е. Воронкова, Г.В. Митрофанов, В.В. Ковальов, А.Н. Тищенко, Е.В. Лапин та ін. Дискусійність і різноаспектність даного питання та відсутність єдиного механізму оцінки інвестиційного потенціалу обімовили необхідність обґрунтування існуючих науково-методичних підходів щодо цієї оцінки та розробки системи кількісного оцінювання інвестиційного потенціалу підприємства.

Першим підходом, який би ми хотіли зазначити буде вартісний підхід до оцінки інвестиційного потенціалу підприємства. Відповідно до цього підходу інвестиційний потенціал розраховується як різниця між майбутньою та поточною вартістю підприємства, включаючи те, що зміна вартості відбулася внаслідок реалізації інвестиційних проектів. Зобразимо цей методичний підхід формулою:

ІП=ВП₁-ВП₀, (1.1)

де ІП – величина інвестиційного потенціалу

ВП₁- максимально можлива ринкова вартість підприємства, що може бути досягнута завдяки реалізації інвестиційних можливостей

ВП₀ – поточна ринкова вартість підприємства

Представлений метод найбільш точно відображає економічну сутність інвестиційного потенціалу підприємства[1,c. 166]. Проте, недоліком такого підходу є те, що дослідник не може точно визначити майбутню вартість підприємства, яка б враховувала непередбачувані фактори зовнішнього середовища. Також в даному методі не враховується вплив різних складових інвестиційного потенціалу на приріст вартості. Саме тому, цей метод рекомендовано використовувати тільки для загальної оцінки інвестиційного потенціалу.

Наступним підходом до оцінки інвестиційного потенціалу є метод експертних оцінок, який передбачає визначення рівня інвестиційного потенціалу групою експертів, тобто спеціалістів належної кваліфікації на базі визначеного переліку показників. За цим методом інвестиційний потенціал може оцінюватись як в загальному його відображенні так і за окремими складовими [2, c. 263]. Цей підхід також має недоліки:

По-перше: оцінки експертів є суб’єктивними , тому що на них впливають політичні, культурні, освітні, соціальні та інші фактори, що спричиняє відмінності в представленні одних і тих самих економічних явищ та показників.

По-друге: експерти зазвичай знаходяться на різних відстанях від об’єктів які вони порівнюють.

По-третє: при оголошенні узагальнених рейтингових системи зазвичай не наводиться система статистичних показників, на підставі яких було сформовано підсумкові результати, саме це не дозволяє перевірити їх об’єктивність.

У зв’язку з цим відзначимо, що найважливішою перевагою експертних оцінок є можливість враховувати значний обсяг якісних особливостей. Проте, для підвищення рівня об’єктивності потрібно доповнити їх системою статистичних і розрахункових даних, які отримані із використанням загальноприйнятих міжнародних методик.

Ми вважаємо, що відмовлятись від експертних оцінок не доцільно, оскільки вони мають використовуватись як один з елементів комплексної оцінки інвестиційного потенціалу.

Ще одним підходом щодо оцінки інвестиційного потенціалу є метод оцінки на основі узагальнюючого показники [3, c.110]. Щодо якості узагальнюючого показника, то деякі автори використовують, наприклад, показник раціонального обсягу додаткового інвестування коштів, за якого забезпечується найвищий рівень прибутковості інвестицій вкладених у дане підприємство. Проте, можна використовувати інші показники, але використовуваний показник повністю та без залишку розкладається на групу часткових, а ці часткові показники повинні характеризувати різні складові інвестиційного потенціалу. На наш погляд, оцінка такої характеристики підприємства як інвестиційний потенціал повинна проводитись завдяки різним показникам, оскільки сам інвестиційний потенціал підприємства є багатогранним. Наведений метод буде корисним при проведенні поверхневої оцінки інвестиційного потенціалу, але є не досить повним для прийняття стратегічних управлінських інвестиційних рішень.

Визначальним підходом при оцінці інвестиційного потенціалу підприємства є комплексний підхід, який передбачає різнобічну та багатогранну оцінку інвестиційного потенціалу на базі групи показників із можливим залученням експертів. Комплексний підхід також має переваги та недоліки. Основною його перевагою є можливість повноцінно врахувати усі аспекти інвестиційного потенціалу, та можливість удосконалювати методику з урахуванням особливостей підприємства, наприклад, сфери його діяльності [4, c.73]. Даний метод широко використовується інвестиційними фондами та не виключає часткового використання вищеперерахованих підходів. В ньому розумно поєднуються різні методичні підходи оцінки ефективності діяльності підприємств таких як графічний, матричний, факторний аналіз тощо. Всі ці методичні підходи якісно доповнюють один одного при оцінці різних складових інвестиційного потенціалу. Проте, недоліком наведеного підходу є його трудомісткість, яка пояснюється тривалістю збору вихідної інформації, проведенням детальних попередніх розрахунків, тощо. Саме тому важливою задачею при використанні даного підходу є визначення оптимальної кількості показників для оцінки і ефективне комбінування найбільш доцільних часткових методологічних прийомів.

Підсумовуючи вищенаведене, ми визначили, що основним стимулом безперервного розвитку підприємства виступає мінливість зовнішнього середовища, відповідно до потреб якого змінюються і пріоритети розвитку підприємства. Тому, потенціал підприємства є резервом його розвитку. Безпосередньою ресурсною складовою якого є інвестиційний потенціал. Визначення та розуміння принципів та важелів його розвитку спрямовує ефективне функціонування підприємства в стратегічному просторі та напрямку. Враховуючи циклічність інвестиційного процесу, підприємству необхідно забезпечити безперервність його розвитку використовуючи механізм організаційного підтримки, насамперед через формування центрів інвестицій.

Література:

1. Сегедій О.М. Інформаційне забезпечення оцінки інвестиційного потенціалу підприємств//Наукові праці ДНТУ. Сер.:Економічна, випуск 75.- Донецьк: ДонНТУ,2004.-С.165-169

2. Покатаєва К.П. Теоретичні аспекти визначення категорій «інвестиційний потенціал» та «інвестиційна привабливість». //Коммунальное хозяйство городов. Научно-технический сборник, №75. 2007. - с. 262-268.

3. Стеченко Д.М, Інноваційні форми регіонального розвитку: Навч. посібн .- К.:Вища шк.,2002.- 245с.

4. Татаренко Н. О. Теорії інвестицій : Навч.посібник / Н.О. Татаренко, А.М. Поручник. - К. : КНЕУ, 2000. - 160 с. (ст.70-74)