БІОЕТАНОЛ ЯВ ВИД ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Науковий керівник Токарчук Д.М.

Кашпрук Н.В. Сікорський Д.О.

Сучасне українське життя неможливе без активізації інноваційної діяльності на загальнодержавному і регіональному рівнях.

Інновації забезпечують розширення пропозиції для ринку, зростання якості продуктів і послуг підприємств, досягнення високої продуктивності, реалізації стратегічних планів фірм та сприяють підвищенню кваліфікаційного рівня кадрів. Основною причиною гальмування процесу формування й реалізації інноваційної моделі економічного розвитку в Україні є нерозвиненість системного функціонування наукової та інноваційної сфери на регіональному рівні.

Сьогодні в Україні спостерігається існування ряду негативних явищ, подолання яких дозволило б реальному секторові збільшити випуск інноваційної та високотехнологічної продукції.[1]

Втім, світовий досвід доводить, що саме активізація використання інновацій регіонами країни дозволяє досягти високої технологічної незалежності компаній, забезпечує зростання їх ефективності і конкурентоспроможності, що сприяє економічному розвитку як на регіональному, так і на національному рівні, та дозволяє досягти істотного підвищення доходів та якості життя населення.

На позитивний поступ країни в контексті розвитку інновацій, попри складність ситуації, можуть вплинути два незаперечні фактори:

1) існування досвіду та національних традицій здійснення великих науково-технічних проектів та наявність (поки що) численних носіїв відповідного знання;

2) наявна всеохоплююча промислова інфраструктура в регіонах, що може стати підґрунтям майбутніх інноваційних кластерів. [2]

Усвідомлення потенціалу цих факторів має започаткувати роботу, спрямовану на посилення ролі регіонів у акумулюванні внутрішніх ресурсів країни та оновленні української економіки. Процес поширення інновацій від централізованого має перейти до локального, коли окремі регіони, завдяки локальним інноваційним процесам, перетворюються на «точки інноваційного зростання» національної економіки. Втім, міжнародна практика свідчить, що жодний вдалий приклад регіональних інновацій неможливий без відповідної державної підтримки на місцевому, регіональному та загальнонаціональному рівні.

Україна має обмежені запаси нафти, природного і супутнього нафтового газу, які є похідною сировиною для промисловості органічного синтезу.

В органічній технології у великій кількості використовують етилен. З нього виготовляють поліетилен, який має високі механічні та електромеханічні властивості, стійкий до дії кислот та лугів.[1]

Етилен отримують шляхом високотемпературного гідролізу етану та інших амінів при 800-900°С або з газів очистки установок, які переробляють нафту.

У країнах з обмеженою кількістю органічної сировини для виробництва етилену використовують технічний етилен, отриманий шляхом ферментації вуглеводовмісної сировини. Зі спирту етилен отримують шляхом його дегідрування під дією каталізатора. З одної частини етилену утворюється біля 0,5 частин етилену.

В Україні (м.Сєверодонецьк) розташований один з найбільший в СНД комплексів з виробництва поліетилену, однак через відсутність органічної сировини його зупинено. Налагодження виробництва технічного спирту дає змогу продовжити виробництво вітчизняного поліетилену.[4]

Крім поліетилену Україна відчуває гострий дефіцит в синтетичному каучуці. Для виробництва синтетичних канчуків використовується дивініл (1,3 -бутадієн). Отримання дивінілу здійснюється контактним розкладанням етилового спирту у чотири стадії: випарування спирту, контактне розкладання парів спирту, відокремлення та очищення дивінілу, регенерація або заміна каталізатора.

Асортимент виробів з каучуку включає понад 30 тис. найменувань. З каучуку виготовляють вироби для транспорту, технічні гумові вироби, гумовий одяг, взуття, вироби для хірургічних і санітарних цілей, електроізоляцію. Так, наприклад, для облаштування гумовими деталями одного автомобіля вантажністю 2,5 т потрібно 240 кг, а для автомобіля вантажністю 0,5 т - 57 кг каучуку.[3]

Організація виробництва технічного спирту допоможе вирішити проблему сировини для виготовлення каучуку в Україні.

Використання технічного спирту як добавки до пального допоможе в значній мірі зменшити дефіцит пального, а також дозволить поліпшити екологічний стан міст та автошляхів країни.

Література:

1) Спиртові палива. Розділ 1.4.- с.29-39 /О. Адаменко, В. Височанський, В.Льотко, М. Михайлов.-//Альтернативні палива та інші нетрадиційні джерела енергії: Підручник/ Івано-Франківськ, 2000.- 255 с.

2) Забродский А.Г. Технология й контроль производства кормових дрожжей
на мелясной барде. - М.: Пищ. пром-сть, 1980. - 272 с.

3) Семихатова Н.М. Хлебопекарные дрожжи- М.: Пищ.пром-сть, 1980.- 199с.

4) Термодинамічна ефективність та ресурси рідкого біопалива України/ Забарний Г.М., Кудря С.О., Кондратюк Г.Г., Четверик Г.О.- К.Інститут відновлювальної енергетики НАН України, 2006.-с. 226.