Слободянюк Ірина Станіславівна

ЕКОНОМІЧНА СУТЬ ІННОВАЦІЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Інноваційний вектор розвитку вітчизняної економіки визначений у Законах України "Про інноваційну діяльність" та "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", Постанові Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 р., № 447 "Про затвердження Державної цільової економічної програми "Створення в Україні інноваційної інфраструктури" на 2009-2013 рр.". Інновації зумовлюють безперервні економічні зміни, сприяють динамічному розвитку і підвищенню результативності як економічної системи загалом, так і окремих підприємств. Саме тому неабиякий науковий інтерес становлять теоретичні положення, що стосуються суті понять "інновації","інноваційна діяльність", "нововведення". Це зумовлено тим, що від розуміння цих понять багато в чому залежить реалізація інноваційної політики на підприємстві, оцінювання рівня розвитку інноваційних досліджень, опанування механізмом управління інноваційними процесами. Усвідомлення актуальності і значимості інноваційних змін на сучасному етапі розвитку України привертає до цієї проблеми інтерес багатьох науковців: І.Р. Бузька , О.І. Дація, А.А. Пересади , В.А. Євтушевського, О.І. Пампури , С.Ф. Покропивного , П.С. Харіва, Д.М. Черваньова та інших.

Головною метою дослідження є систематизація та узагальнення наукових поглядів на зміст та економічну сутність інновацій з метою практичної реалізації інноваційного пріоритету розвитку ринкових суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства. Інноваційна діяльність є невід'ємним складником виробничо-господарської діяльності підприємства, зорієнтованої на оновлення і вдосконалення його виробничих сил і організаційно-економічних відносин.

На наш погляд, поняття "нововведення" – це вітчизняний аналог англійського терміна "інновація". Тому ми поділяємо точку зору О.І. Пампури, який стверджує, що інновація є не що інше, як один із українських варіантів англійського "innovation", і тому немає потреби "…шукати відмінностей між нововведеннями та інноваціями" [3, с. 35]. Оскільки, термін "інновація" закріплений у чинному законодавстві та визнаний у міжнародних нормативно-правових актах, то його використанню надають перевагу.

Незважаючи на різні підходи до трактування терміна "інновація", всі визначення об'єднує позиція, згідно з якою інновації пов'язані з якісними змінами, спрямованими на створення нового товару, технології, процесу. Водночас багатьом визначенням бракує посилання на те, що нові якісні або вдосконалені продукти праці стають інноваціями лише за умови їх споживання, тобто практичного застосування, тобто вони мають сенс, якщо супроводжуються певним ефектом. З урахуванням викладеного пропонуємо таке визначення терміна "інновація" для підприємств галузі роздрібної торгівлі та ресторанного господарства: інновація – це остаточний результат інноваційної діяльності, вона виступає у вигляді удосконаленого організаційно-управлінського та торгово-технологічного процесу з метою досягнення економічного та соціального ефекту.

Інновації як результат інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути орієнтовані на краще, більш повне задоволення запитів споживачів, а з іншого – на отримання певного економічного ефекту у вигляді прибутку для підприємств, що ініціюють їх розроблення і упровадження.

Розроблення, освоєння, підготовка, контроль та обґрунтування інновацій відбувається в процесі інноваційної діяльності. На думку Т.В. Майорової, інноваційна діяльність – це процес доведення наукової ідеї або технічного винаходу до стадії практичного використання, що дає прибуток, а також пов'язані з цим процесом техніко-економічні та інші зміни у соціальному середовищі. Вона охоплює випуск та поширення нових видів техніки та технологій; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довготермінових науково-технічних програм із великими термінами окупності витрат; фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані виробничих сил країни; розроблення й впровадження нових ресурсоощадних технологій, спрямованих на покращення соціального стану населення, екологічної ситуації тощо [2, с. 128].

Термін "інноваційна діяльність" Закон України "Про інноваційну діяльність" трактує як діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розроблень і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг [1]. На наш погляд, інноваційна діяльність – це вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розроблень у новий чи покращений продукт, який запропонований на ринку, в новий чи покращений технологічний процес або якісно новий підхід до виробництва та надання суспільно необхідних послуг.

На інноваційну діяльність підприємства впливають різноманітні чинники, які поділяють на внутрішні і зовнішні, які мають свої особливості прояву у кожній галузі національної економіки. Інновації, як результат інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути зорієнтовані на повніше задоволення запитів споживачів, а з іншого – на отримання конкретного економічного ефекту. Врахування на підприємстві різноманітних чинників дасть змогу підприємству підвищити конкурентоспроможність та отримати кращі результати інноваційної діяльності.

Література

1. Закон України "Про інноваційну діяльність" // Відомості ВРУ. – 2002. – № 36.

2. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність : навч. посібн. – К. : Вид-во ЦУЛ, 2003. –376 с.

3. Пампура О.И. Управление инновационным процессом в промышленности. – Донецк, 1997. – 363 с.