Экономические науки / 15. Государственное
регулирование экономики
Аспірантка Ткачова О.А.
Інститут економіки та прогнозування НАНУ, Україна
Роль нанотехнологій в процесі
формування нового технологічного укладу
На сучасному етапі розвитку світової економіки впровадження
нових технологій стало визначальним фактором підвищення ефективності
виробництва та поліпшення якості товарів та послуг. Тому на сьогодні нанотехнології
розглядаються в якості основного кандидата на роль ініціатора нової хвилі
економічного розвитку: вони несуть в собі великі очікування, як з точки зору
можливості застосування в різних галузях промисловості, так і в перспективі
розширення соціально-економічних можливостей людини в цілому. Оскільки призначення нанотехнологій полягає, перш за
все, у створенні інноваційних продуктів, то їх активний розвиток з великою
імовірністю дозволить людству у найближчому майбутньому вирішити такі глобальні проблеми як зміна клімату,
обмеження виробництва енергії і брак ресурсів, дефіцит чистої води, а також
боротьба з поширеними хворобами та забезпечення доступності охорони здоров'я в
усьому світі. Окрім того, подальше поширення нанотехнологій революціонізує
традиційні і породжує нові напрямки економічного зростання, тим самим підвищує
економічну ефективність виробництва та створює нові сфери економічної
діяльності.
Зважаючи на
тенденційність процесів, пов’язаних із дослідженнями у сфері нанотехнологій, їх
впровадженням у виробництво та спектром питань, які можливо вирішити завдяки їх
використанню (від економії енергії та сировини до фантастичних можливостей,
пов'язаних з розвитком наномедицини), все більшої поширеності набуває думка, що
саме нанотехнології стануть ядром шостого технологічного укладу [1-3]. В такому
випадку носійними галузями виступатимуть наноматеріали, наноелектроніка,
нанофотоніка, скануюча нанотехніка, нанометрологія, нанофабрики, наносистемна
техніка.
Поряд
з нанотехнологіями базовими науково-технічними напрямами шостого технологічного
укладу будуть біотехнологія рослин і тварин на базі досягнень генної інженерії,
глобальні інформаційні мережі, воднева й інша екологічно безпечна енергетика,
принципово нові види транспорту. Саме ці галузі визначатимуть глобальний економічний розвиток у найближчі
десятиліття.
До того ж
поєднання нанотехнологій з іншими високотехнологічними галузями матиме високий
синергічний ефект та призведе до стрибка у можливостях виробничих сил. Мова йде
про так звану NBIC-конвергенцію – поєднання нано- (N), біо- (В), інфо- (І) та
когнотехнологій (С). Об’єднання
цих чотирьох глобальних напрямів науки і технологій дозволить конструювати матеріали
«на замовлення» шляхом атомно-молекулярної побудови; ввести у конструювання неорганічних
матеріалів біологічну частину і таким чином одержати гібридні матеріали. Інформаційні технології нададуть
можливість у такий гібридний матеріал або систему «підсадити» інтегральну схему
і, як результат, одержати принципово нову інтелектуальну систему. Приєднання когнітивних технологій, які засновані на вивченні свідомості, розумового
процесу, поведінки живих істот і людини в першу чергу, надасть можливість,
ґрунтуючись на вивченні функцій мозку, механізмах свідомості, поведінки живих
істот, розробляти алгоритми, які фактично і будуть «одушевляти» створені
системи за допомогою надання їм подоби розумових і функцій. [2]
Таким чином, висока швидкість
розвитку нанотехнологій та їх конвергенція з іншими галузями науки свідчить про
прояв ефекту «доміно» практично у всіх сферах науки і техніки. Так, якщо в
1960-ті роки вчені пророкували прихід ери нанотехнологій через 300 - 500 років,
то за сьогоднішніми оцінками цей період наступить вже через 50 років.
В даний час новий технологічний уклад
виходить з початкової фази розвитку. Тому для успішного довгострокового
розвитку економік країн має вирішальне значення випереджальне освоєння ключових
виробництв ядра нового технологічного укладу в т.ч. і нанотехнологій. Їх
розвиток дозволить країнам-інноваторам отримати інтелектуальну ренту в
глобальному масштабі, захопити основні ринки збуту та забезпечити своє подальше
лідерство на них. Адже різниця між якістю та ціною продукції країн, які
використовують та ігнорують використання нанотехнологій, буде
досить значною.
Саме цими
міркуваннями можна пояснити активне інвестування у сферу нанотехнологій. Так,
понад 60 країн впроваджують програми розвитку нанотехнологій та постійно
нарощують обсяги інвестицій у них. За різними оцінками, обсяги ринку продукції,
пов'язаної з нанотехнологіями, до 2015 р. можуть коливатися від 1 трлн дол. США
(US Nanobusiness Alliance) до 2.5 трлн дол.
США (Lux Research).
На сьогодні серед основних суб’єктів на ринку нанотехнологій та товарів і послуг виготовлених з їх використанням можна виділити:
1)
Уряди країн, які впроваджують державні
програми;
національні лабораторії та дослідницькі лабораторії університетів тощо. В
цілому у світі на сьогоднішній день зареєстровано понад 2000 університетських департаментів,
лабораторій та дослідних урядових груп, національних та міжнародних мереж, які
здійснюють дослідження та розробки у сфері нанотехнологій [4].
Серед
розвинених країн розгорнулася справжня
боротьба за лідерство у нанотехнологічній сфері, до якої додаються все нові
учасники. Проте когорта лідерів уже склалася. Так, наприклад, у США ще з 2000
року діє Національна Нанотехнологічна Ініціатива
(NNI), яка
визначає цілі та напрями розвитку нанотехнологічних досліджень країни. І якщо
на початку реалізації програми у 2000 році повний обсяг фінансування в її
рамках складав 270 млн. дол. США, то
у 2010 році обсяг інвестицій зріс до 1 912,8 млн. дол. США [5].
Другим
лідером з розвитку нанотехнологій є Японія, яка починаючи ще з кінця 1980-х
років почала розвиток державної політики
у цій сфері. Об’єднана науково-технічна Рада з узгодження і
міждисциплінарного співробітництва, яка реалізує Основний план в галузі науки і
технологій, визначає дії японського уряду стосовно формування наноіндустрії.
Обсяг інвестицій спрямованих на це стрімко зростає – із 120 млн. дол. США у
1997 році до 975 млн. дол. США у 2006 році [2]. На сьогодні Японія поряд із США є безумовними лідерами у розвитку
нанотехнологій.
Країни
ЄС також здійснюють комплексний підхід до формування наноіндустрії, одночасно
звернений і до досліджень, і до впровадження інновацій у промисловість, і до
інших важливих аспектів - освіті й підвищенню кваліфікації, налагодженню зв'язків
із громадськістю тощо[6]. Дані дії здійснюються в рамках Стратегії розвитку
нанотехнологій в ЄС до 2013року. На даний момент обсяги інвестицій у розвиток
наноіндустрії ЄС наближаються до рівня фінансування нанотехнологій у США.
2)
Великі
корпорації. Власні нанопрограми реалізують практично всі
провідні виробники високотехнологічної продукції - IBM, Hewlett-Packard, Hitachi, Lucent, Mitsubishi,
Motorola, NEC та інші. Європейські компанії, зокрема Philips, Nokia, Ericsson, навіть прийняли
рішення щорічно спрямовувати не менше 6 млрд. дол. США на перехід від
мікро- до нанотехнологій у виробництві.
3)
Нові невеликі компанії, які розвиваються (старт-апи).
Кількість
нанотехнологічних компаній зростає швидкими темпами. На даний момент у світі
таких компаній налічується понад 2200, переважна більшість яких функціонує у
США -1181підприємство [4].
Проте
стрімкий розвиток науково-технічного прогресу призводить до того, що теоретичні
економічні дослідження не завжди встигають за швидкістю змін на світових
товарних ринках. Так і висока динаміка розвитку нанотехнологій піднімає низку
питань, вирішення яких є вкрай актуальним. Необхідним постає внесення змін у
законодавство та статистичний облік, багато невирішених питань залишається у
етичній та соціальній сферах. Тільки у 2010-2011 роках Міжнародною організацією зі
стандартизації було завершено роботу та видано методологію для класифікації
наноматеріалів (ISO/TR 11360:2010
Nanotechnologies - Methodology for the classification and categorization
of nanomaterials) та словник з
нанотехнологічними термінами у п’яти частинах [7].
Однак, на сьогодні в Україні помітні зрушення у
даній галузі відсутні.
Дотепер немає єдиного визначення нанотехнологій та їх затвердженої класифікації.
Існуючий термінологічний апарат у більшості випадків сформульований в рамках
окремих програм і проектів з розвитку досліджень і розробок у цій сфері і,
відповідно, відображає тільки певні їх особливості. Лише наприкінці 2010 року
було затверджено нову статистичну форму № 1-технологія (річна) «Звіт про
створення та використання передових виробничих технологій», яка б дозволяла
отримати першу узагальнену інформацію про рівень розвитку нанотехнологій в
Україні.
Оскільки
процес активного впровадження нанотехнологій є невідворотнім, то розгортатися у
світі він буде незалежно від позиції нашої країни у цьому питанні. Саме тому особливо важливим на даному етапі постає розв’язання питань
перспективи використання нанотехнологій у високотехнологічному секторі
промисловості України як ключового фактору стійкого конкурентоспроможного
розвитку країни та модернізації її економіки.
Література:
1.
Кизим М.О.,
Матюшенко І.Ю. Перспективи розвитку і комерціалізації нанотехнологій в
економіках країн світу та України: монографія/ Кизим М.О., Матюшенко І.Ю.-
Харків: ВД «Інжек», 2011. – 392 с.
2.
Яковец Ю. В. Эпохальные инновации XXI века / Ю. В. Яковец, Междунар.
ин-т П. Сорокина - Н. Кондратьева. -
М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2004. - 444 с.
3.
Глазьев С.Ю. Нанотехнологии как ключевой фактор нового
технологического уклада в экономике / Под ред. академика РАН
С.Ю.Глазьева и професора В.В.Харитонова. – М.: «Тровант». 2009. – 304 с.
4.
Nanowerk // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nanowerk.com/nanotechnology/research/nanotechnology_links.php
5.
Азоев Г.Л. Рынок Нано. От нанотехнологій - к нанопродуктам / Азоев
Г.Л. –М.: Бином, 2011. - 320с.
6.
Педерсен Х. Исследования нанопроизводства в 7-й рамочной
программе научно-технического развития ЕС/ Секционные доклады международного
форума по нанотехнологиям Rusnanotech`09
7.
ISO
- International Organization for Standardization // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.iso.org/iso/search.htm?qt=nano&searchSubmit=Search&sort=rel&type=simple&published=on