Экономические науки/ 3.Финансовые отношения.

Кирилюк Т.І., Омелаєнко П.С., Гречина І.В.

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

АНАЛІЗ ВАЛЮТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Останніми роками в умовах глобальних змін динаміка реального обмінного курсу валют як в економічно розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються, характеризується високим ступенем нестабільності. Така мінливість призводить до зменшення інтенсивності зовнішньої торгівлі, викривлення інвестиційних рішень суб’єктів господарювання, значних економічних втрат, соціально-економічних змін в суспільстві. Відомо, що основою валютної політики центрального банку кожної країни є політика обмінного курсу, або валютно-курсова політика. Головною метою якої є встановлення порядку та особливостей регулювання валютного курсу на території даної країни.

В економічній літературі питання формування валютного курсу знайшли достатньо велике відображення, однак деякі аспекти даної проблеми не висвітлені, тому тема має наукове значення. Дана тема висвітлена у працях: О. Береславської, С. Боринця, З. Васильченко, О. Васюренка, А. Вожжова, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка та інших.

Актуальність даної теми зумовлена, зокрема, тим, що близько 30% доходів або збитків від вкладень інвесторів в іноземні акції обумовлені коливаннями валютних курсів,а вплив коливань на прибуток від інвестицій в облігації досягає – 60% таким чином, більш точне прогнозування валютного курсу та управління ним стає усе важливішим елементом економічної політики кожної держави.

Мета статті полягає в вивченні теоретичних основ валютного курсу та аналізу сучасного стану валютного ринку, проблем та перспектив подальших змін реального ефективного курсу валют.

Багато авторів дають майже схожі визначення валютного курсу, а саме, на їх думку, валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн [2]. Дещо вужчими є визначення валютного курсу, як ціни одиниці іноземної валюти, вираженої в одиницях національної валюти [3]. Деякі автори визначають валютний курс як співвідношення обміну між національною та іноземною валютами [4], або просто між двома валютами .

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування ринку, на якому можна вільно продати та купити валюту. Такий ринок називається валютним. За своїм економічним змістом, валютний ринок – це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар як валюта; за призначенням і організаційною формою – це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно придбати-купити національну та іноземну валюту на основі попиту і пропозиції. Ціною на валютному ринку є валютний курс.

Роль валютного ринку в Україні виконує Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), яка створена у грудні 1992 року. Основним напрямом діяльності в перші роки роботи УМВБ була організація валютного ринку. По мірі зростання фінансової стабільності УМВБ розпочала впровадження механізму організації методів торгівлі фондовими інструментами.

Фактори впливу на валютний курс можна поділити на дві групи, а саме кон’юнктурні (конкретні умови на кожен даний момент, вплив, який важко передбачити) та структурні (довгострокові, які визначають стан тієї чи іншої національної грошової одиниці у валютній ієрархії).

Згідно з даними НБУ офіційний курс гривні за січень 2012 року до:

- долара США – зріс на 0,01 коп. (0,001%) і на 31.01.2012 становив 798,9700 грн. за 100 доларів США;

- євро знизився на 17,64 коп. (1,71%) і на 31.01.2012 становив 1 047,4497 грн. за 100 євро;

- російського рубля – знизився на 0,14 коп (5,45%) і на 31.01.2012 становив 2,6312 грн. за 10 російських рублів.

Обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив 26 707,7 млн. доларів США (з урахуванням операцій Державної казначейської служби України). Обсяг операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж іноземних валют за гривні в доларовому еквіваленті) становив 2 598,9 млн. доларів США, у тому числі:

- обсяг валюти, купленої банками в населення, – 1 021,2 млн. доларів США;

- обсяг валюти, проданої населенню, – 1 577,7 млн. доларів США. У 2011 році приріст реального ефективного обмінного курсу (далі – РЕОК) гривні відносно грудня 2010 року становив 3,7%. Номінальний ефективний обмінний курс гривні підвищився на 7,8 % переважно у зв’язку зі зміцненням на міжнародних ринках долара США відносно євро у другій половині року.

Водночас інфляційний диференціал зменшився на 4,1 %, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень в країнах - основних торговельних партнерах України, що призвело до помірнішого укріплення РЕОК гривні.

Сучасний стан валютного курсу зображений у таблиці 1 і 2.

Таблиця 1 – Курс гривні до долара США, євро та рубля на 20.02.2012 р.

Валюта	Курс НБУ	Купівля	Продаж
Долар США	7,988	8,011	8,044
Євро	10,512	10,453	10,656
Російський рубль	0,266	0,261	0,270

У 2012 році валютний курс планується на рівні 7,9 грн./дол. з можливим відхиленням у 2%. Це означає, що курс може коливатися в межах 7,75-8,05 грн./дол. (Згідно з розрахунками фахівців НБУ, ймовірність прогнозу складає 25%.). Між тим, вірогідність сценарію, що в 2012 р. курс може коливатися в межах 7,5-8,5 грн./дол., становить 95%. Багато в чому стабільність курсу є заслугою НБУ, передусім, його інтервенцій на валютному ринку. На даний момент такі дії регулятора підживлюються кредитами МВФ, бо головна мета позики Фонду – підтримка стабільності національної валюти. Тому якщо МВФ і далі буде кредитувати Україну, то курс 7,9 грн./дол. можна буде утримати і надалі.

Отже, основними рисами українського валютного ринку є наступні:

1. проведення в Україні валютно-грошових реформ свідчить про тривання процесу ринкових перетворень у валютно-фінансовій сфері;

2. національна валюта України, як і більшості країн з перехідною економікою, є частково конвертованою (Україна підтримує конвертованість гривні за поточними операціями);

3. за час функціонування валютного ринку використовувалось кілька підходів до курсоутворення, що свідчить про те, що механізм валютної політики перебуває в процесі становлення і поступового переходу від адміністративних принципів у формуванні валютного курсу до вільних ринкових засад;

4. перехідним (змішаним) є характер регулювання валютного ринку, за якого спостерігаються як періоди жорстких валютних обмежень, так і періоди масштабної лібералізації валютного ринку;

5. у зв'язку з небезпекою валютних спекуляцій структура національного валютного ринку є досить обмеженою.

Звідси, основними проблемами функціонування валютного курсу є:

– надмірна частка споживання та недостатні обсяги нагромадження за умов нерозвиненості внутрішнього ринку;

– інституційна  нерозвиненість  фінансової системи та  вузькість механізмів рефінансування банківської системи;

– несприятливі умови для довгострокового інвестування, що обумовило переважаючу інвестиційну привабливість секторів з високою ліквідністю та швидким обігом коштів.

Серед можливих заходів щодо підвищення довіри до гривні, зменшення залежності від зовнішніх ринків капіталу слід розглянути такі:

- відновлення довіри громадськості до банківської системи шляхом формалізації та персоналізації зобов’язань дотримуватися визначених валютних та монетарних орієнтирів;

- підвищення вимог за обов’язковими резервами при залученні ресурсів в іноземній валюті;

- запровадження жорсткіших вимог до класифікації активних операцій банків, здійснюваних в іноземній валюті;

- усунення дефіциту іноземної валюти на готівковому та безготівковому ринку.

Для ефективного валютного регулювання на сучасному етапі необхідним є застосування економічних методів управління валютним обігом, що передбачають використання стимулюючих засобів та створення економічної зацікавленості суб’єктів зазначених відносин. До них можна віднести валютні інтервенції та стимулювання експорту.

Таким чином, це передбачає реалізацію наступні заходи: погодженість дій держави з ринковими механізмами; підвищення якості валютного законодавства, зростання ролі державних інститутів у сфері валютного регулювання, удосконалення механізмів застосування форм валютного регулювання. У процесі удосконалення системи валютного регулювання в Україні доцільно використовувати досвід зарубіжних країн з розвиненою ринковою економікою, що пов’язані з оптимізацією режиму валютного курсу.

Література:

1. Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zn.ua/

2. Береславська О. Курсова політика в Україні: тенденції та перспективи / О. Береславська // Вісник НБУ. - 2011. - № 2. - С. 10-15.

3. Боришкевич О. Світовий валютний ринок : стан та динаміка / О. Боришкевич // Вісник НБУ. - 2011. - № 3. - С. 25-29.

4. Козюк В. Валютні резерви в умовах глобальної фінансової кризи та у посткризовій перспективі / В. Козюк // Вісник НБУ. - 2010. - № 10. - С. 59-65.