ДЕФІЦИТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Економічні науки/3.Фінансови відносини

Приходько Н. О.

студент ОКР «бакалавр», з напряму підготовки «Менеджмент виробництва»,

Вецепура Н.В.

науковий керівник, к.е.н., доц. кафедри «Оподаткування»

Донецький державний університет управління, Україна

ДЕФІЦИТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

В умовах поглиблення глобалізаційних процесів серйозну небезпеку для стабільності світової економіки становлять високий і зростаючий рівень державної заборгованості та бюджетних дефіцитів країн.

Така ситуація небезпечна тим, що може стати причиною неефективності бюджетно-податкової політики, тому що уряду доведеться збільшувати витрати державних ресурсів на покриття виплат за своїми борговими зобов’язаннями, а статті витрат необхідно буде скорочувати. Отже, питання бюджетного дефіциту і визначення заходів щодо його оптимізації, зокрема, в Україні особливо актуальні.

Значну увагу проблемі бюджетного дефіциту та його впливу на економіку країни приділяють А. Гальчинський, В. Геєць, Е. Балацький, О. Василик, І.Луніна та інші автори.

Мета дослідження розглянути теоретичні основи виникнення бюджетного дефіциту та визначити існуючи проблем з цього питання в Україні.

Бюджетний дефіцит – це сума, на яку витрати бюджету перевищують його доходи в конкретному бюджетному році.

На думку авторів [1], бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості економіки, зниження доходів і різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка зможе стабілізувати економіку й вирівняти видатки з доходами, користуючись жорстоким режимом економії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури.

Слід зазначити, що необхідно чітко розрізняти бюджетний дефіцит і незбалансованість бюджету в зв`язку з невизначеністю у джерелах покриття дефіциту.

Бюджетний дефіцит зовсім не означає незбалансованості бюджету, скільки при складанні і затвердженні бюджету встановлюються джерела його покриття. Відсутність чіткої політики стосовно бюджетного дефіциту і визначення джерел його покриття характеризує стан бюджету, який умовно можна визначити як бюджетну пустоту чи діру. Тобто в бюджет включається певна сума видатків, що не мають відповідного забезпечення. Таке явище в цілому не припустиме [2].

Так для покриття бюджетного дефіциту держава, як правило, займає кошти у суб'єктів фінансових відносин і ці позики створюють державний борг. Бюджетний дефіцит як фінансове явище може бути як позитивним так і негативним. Бюджетний дефіцит характерний і для економічно слабко розвинутих країн і для країн з розвинутою ринковою економікою. У країнах з розвитий ринковою економікою бюджетний дефіцит застосовується як спосіб регулювання економічних процесів. Так Дж. Кейнс рекомендував проводити політику дефіцитного фінансування для активізації економічного росту, забезпечення повної зайнятості населення. Варто зрозуміти, що позитивним при використанні бюджетного дефіциту є не дефіцит фінансових ресурсів як такий, а залучення додаткових фінансових ресурсів для подолання існуючого дефіциту. Практика застосування політики бюджетного фінансування показала, що бюджетний дефіцит менш усього впливає на економічну стабільність держави, якщо в країні добре розвинутий ринок цінних паперів.

Чинне законодавство передбачає можливі розміри дефіциту бюджету. По-перше, Держбюджет України, бюджет АР Крим, міський бюджет може бути прийнятий з дефіцитом тільки при наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету (ст. 14 Бюджетного кодексу України). По-друге, будь-який дефіцит не повинний приводити до збільшення сумарної суми державного боргу більш ніж 60 % ВВП. По-третє, бюджет АР Крим і міські бюджети можуть прийматися з дефіцитом винятково в частині дефіциту бюджету розвитку. По-четверте, не допускається затвердження з дефіцитом бюджетів обласних, районних, районних у містах, сільських і селищних [3].

Сьогодні в більшості країн світу дефіцит бюджету складає від 2% до 15% ВНП при середньосвітовій його величині 4,5%. Спостерігається тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту в середньосвітовому вимірі в розмірі 3-5%.

Розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 3% валового національного продукту, призводить до зниження інвестиційної активності, розвитку інфляції. Такий дефіцит є гальмом економічного зростання держави [4].

Бюджет України є дефіцитним. З метою максимально ефективного управління дефіцитом державного бюджету застосовують систему економічних заходів:

утримання зростання соціальних програм;

активізація діалогу з міжнародними фінансовими інститутами, розширення кредитних ліній для державного сектора економіки і вивільнення таким чином частини бюджетних коштів;

зниження податкового навантаження і диверсифікація бази оподаткування та інші.

Завдяки різним заходам в Україні в 2011 р. бюджетний дефіцит скоротився до 5% ВВП. Про це в ході засідання Кабінету міністрів заявив прем'єр-міністр України Микола Азаров: «Зараз, коли найбільші економіки світу перебувають у невизначеності, ми змогли стабілізувати ситуацію в Україні, скоротили бюджетний дефіцит з 18% ВВП до 5% сьогодні, і до 2,5% ВВП у 2012 році» [5].

Незважаючи на те, що Україна не тільки не пішла шляхом зменшення соціальних стандартів, як деякі країни Європи, але й забезпечила їх збільшення, виходячи із реальних можливостей економіки та бюджету, дефіцит державного бюджету за підсумками 2011 року був одним з найнижчих порівняно з іншими країнами світу (1,8 відсотка ВВП в Україні проти 4 відсотків ВВП в Єврозоні, 8,9 відсотка ВВП в Японії, 10 відсотків ВВП в США).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» було встановлено граничний показник дефіциту Державного бюджету України на рівні 35,3 млрд. гривень. Фактичний рівень дефіциту державного бюджету в 2011 році становив 23,6 млрд. гривень [6].

Слід відмітити, що аналізований період має свої особливості щодо присутності й причин існування дефіциту державного та зведеного бюджетів. Серед них варто виокремити:

вичерпаність екстенсивних факторів росту реального ВВП країни;

недостатність залучення прямих іноземних інвестицій, що могли б слугувати певною заміною фінансування дефіциту бюджету та не збільшувати державний борг країни.

Таким чином, подальше управління та фінансування дефіциту державного бюджету має базуватися на теоретичних та практично обґрунтованих рекомендаціях економістів, науковців та дослідників. Неодмінною умовою ефективного управління є вивчення зарубіжного досвіду, але з обов’язковою імплементацією під трансформаційні процеси української економіки [7].

Література

1. Рєдіна Н. І., Гордєєва Л. П. Дефіцит бюджету й основні шляхи його подолання в Україні // Фінанси України. – 2009. - №5. – С. 93.

2. Лещук В.І.Причини і наслідки формування бюджетного дефіциту в Україні [Електронний ресурс] / Лещук В.І. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fem.sumdu.edu.ua/images/stories/conf/out/23.pdf http://fem.sumdu.edu.ua/images/stories/conf/out/23.pdf.

3. Закацола О.М. Фінанси: курс лекцій. / О.М. Закацола. – Донецьк.: ДонУЕП, 2009. –121 с.

4. Федоcов В., Гладченко Л. Бюджетний дефіцит у контексті західної фінансової теорії і практики // Финансовые риски. – 2009. - № 3. - С. 19-32.

5. Азаров: В Україні в 2011 році бюджетний дефіцит сокротився до 5% ВВП [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/azarov-v-ukraine-v-2011-g-byudzhetnyy-defitsit-sokratilsya-do-21092011110900

6. Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за 2011 рік [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/informaciya-ministerstva-finansiv-ukrayini-2012/p/ 1.

7. Пасічний М. Д. Дефіцит Державного бюджету в умовах трансформаційної економіки України [Електронний ресурс] / Пасічний М.Д. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Npndfi/2009_1/Statti/Pasichny.pdf.