Мехеда Н. Г., Черниш О.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького Україна

ПРО ЗАПОБІГАННЯ РИЗИКІВ КАДРОВІЙ БЕЗПЕЦІ

У той час як керівники прагнуть захистити своє підприємство від зовнішніх загроз конкурентів або інших незалежних умов, не менша загроза може виходити зсередини установи, від її співробітників. Проблему захисту підприємства від власних кадрів досліджено багатьма зарубіжними та вітчизняними авторами. У роботах Є. Жарикова обґрунтовано проблему відбору персоналу [1]. Дослідження І. Швець присвячено ризикам, що виникають на кожному етапі взаємодії між працівником та підприємством, оцінці їх вірогідності і методам попередження [2]. Д. Рисіна визначає конкретні посади, групи ризику і моменти взаємодії між працівником і підприємством, які супроводжуються виникненням тих чи інших загроз з боку персоналу [3]. Всі ці автори наводять свої моделі класифікації загроз кадровій безпеці. Інші класифікації наведено у роботах О. Ареф’євої та О. Литовченко [4]. Дослідження в області кадрової безпеки дають можливість зменшити цю загрозу, передбачити і ліквідувати її, а також проводити профілактику.

В даний час підприємства відчувають зростання рівня загроз з боку власного персоналу. Такі загрози пов'язані із збільшенням ризиків в управлінні персоналом. Негативні наслідки цих ризиків можуть призвести не тільки до погіршення управління підприємством, але і до повної втрати його власником.

Згідно з даними порталу Content Security, наявні у світі внутрішні та зовнішні загрози розподіляються таким чином: розголошення (зайва балакучість працівників) – 32 %; несанкціонований доступ шляхом підкупу і схиляння до співпраці з боку конкурентів і злочинних угруповань – 24 %; відсутність у компанії належного нагляду і жорстких умов забезпечення конфіденційності інформації – 14 %; традиційний обмін виробничим досвідом – 12 %; безконтрольне використання інформаційних систем – 10 %; наявність передумов виникнення серед персоналу конфліктних ситуацій, пов’язаних з відсутністю високої трудової дисципліни, психологічною несумісністю, випадковим підбором кадрів, слабкою роботою кадрів зі згуртування колективу – 8 %.

Превалює людський фактор, що змушує серйозно замислитись над ретельністю підбору персоналу в компанію. За даними дослідження Ernst & Young, рівень зафіксованого в Україні корпоративного шахрайства трохи вищий за середній у розвинених країнах (13 %), але кращий за показник країн, що розвиваються (20 %).

На жаль, українські реалії такі, що роботодавець змушений охороняти не кордони від зовнішніх атак, а ловити «своїх» на гарячому.

Окрім крадіжок інформації, можна зіштовхнутися і з чорним піаром з боку колишніх підлеглих, і з судовими позовами, що впливають на репутацію компанії, і з некомпетентністю «випадкового» працівника, і з помилками у кадрових документах.

Впорядкувати загрози кадрової безпеки підприємства можна за кількома параметрами: по етапу взаємодії між працівником і підприємством - ті, які виникають при прийомі на роботу, під час трудової діяльності працівника на підприємстві і при звільненні. [2]; за видами деструктивної поведінки персоналу - порушення техніки безпеки, крадіжки і шахрайство, руйнування згуртованого морального клімату; за видами прикладів неефективної роботи відділу по роботі з персоналом - за відсутності моніторингу, хибності будь-яких висновків, відсутності системи контролю. [1] Класифікацію можна наводити за параметрами, які залежать від сутності конкретної проблеми, що розглядається.

Ризик лежить у наступному: можливість управління працівником, що входить до групи ризику, ззовні, що може бути спрямоване на дестабілізацію організації (одержання секретів, відведення клієнтів і т.д.).

До основних груп ризику належать члени релігійних новоутворень, алкоголіки, наркомани, гравці, учасники фінансових пірамід.

Неможливість здійснити практично повну перевірку кандидатів (з-за юридичних та інших факторів) призводить до появи в організації так званих груп ризику.

Рисунок 1 - Загрози кадрової безпеки, що утворюються групами ризику.

Недобросовісної поведінки рядових працівників можна запобігти за допомогою безпосереднього спостереження, використання технічних засобів контролю (відеокамер і спеціального програмного забезпечення комп'ютерів) і на основі вимірювання результатів праці (кількості вироблених деталей).

Тому на даному етапі кадрова безпека ще не є всебічно висвітленою темою, вона знаходиться в активному розвитку, цікавить більшість підприємців, які застосовують прогресивні, ефективні, науково обгрунтовані методи управління.

Процес захисту підприємства від небезпеки починається на етапі підбору працівників на існуючі вакансії. А саме буквально з першої хвилини, коли особа, що займається відбором персоналу, бачить кандидата на працевлаштування. І цей процес захисту існує безперервно на весь період функціонування підприємства, так, як безперервно функціонує на ньому його персонал.

Література

1. Е.С. Жариков. Риски в кадровой работе. – М.: 2005. – С. 92-94.

2. І.Б. Швець. Економічна безпека в управлінні персоналом. . -Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Випуск 36-1. – Донецьк. – 2009. – С. 179-184.

3. Д.Ф. Рысина. Проверяем благонадежность кандидатов на руководящие и другие ответственные должности (о судимости и дисквалификации) // Кадры предприятия. – 2008. – №9. – С. 17-32.

4. О.В. Ареф’єва, О.Ю. Литовченко. Кадрова складова в системі економічної машинобудівних підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №11. – С. 95-100.