Экономика/ 6. Маркетинг и менеджмент
Студентка, Фурсік О.І.
Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут", Україна
Етапи розвитку
електорнного бізнесу: SOG-модель
Термін «електронний бізнес» був вперше використаний в IBM в1997 році в рамках кампанії по відношенню до мережі Інтернет для ведення ІТ бізнесу в організації. Це призвело до появи електронної бізнес-концепції. IBM визначає електронний бізнес як безпечний, комплексний та гнучкий спосіб представлення диференційованої вартості бізнесу за рахунок поєднання систем і процесів.
Ще до появи Інтернету та електронного бізнесу дослідники вивчали моделі розвитку Інтернет
бізнесу компанії. Прананто, Маккей і Маршалл
(2004) відзначили, що були зроблені спроби розробити моделі розвитку. Нолан
вважається першим дослідником, який пояснив моделлю еволюції ІС (Інтернет комерції) в організаціях, яка сьогодні є однією з найвідоміших моделей розвитку. Таким
чином, організації можуть визначати свій рівень розвитку, який вони досягли, шляхом зіставлення їх поточної ситуації зі стадіями розвитку,
описаними в моделі.
Таким чином, для того, щоб пояснити прогрес електронного бізнесу в контексті малого та середнього бізнесу, використовується SOG
(Stages of Growth) моделі. Прананто, Маккей і Маршалл(2003) запевняли, що як і всі інші моделі стадій розвитку,SOG-е модель припускає, що нормальний прогрес відбувається з меншої розвитку до збільшення складнощі з плином часу.
SOG модель розвитку електронного бізнесу вміщує 6
стадій для пояснення розвитку
традиційних IS(informational system – інформаційних систем)/IT (informational technology – інформаційних технологій) в межах організації та 6 стадій розвитку IC
(Internet commerce – Інтернет
комерції).
Оскільки модель передбачає розвиток з менш зрілих стадій
до більш комплексних, то перебування на певному рівні передбачає акумулювання
досвіду та знань з усіх попередніх рівнів. Отже, розглянувши модель в цілому,
перейдемо до визначення кожної стадії моделі.
Рівень 1. Електронний бізнес відсутній: Організація на цьому етапі може бути охарактеризована
підходом «поживемо-побачимо». Така позиція може бути спричинена ігноруванням
Інтернету, але дослідження показали, що частіше це пов’язано з непевністю
відносно вартості та переваг Інтернет – комерції, з питаннями ризику та
безпечності Інтернет – комерції, і невпевненістю чи пригідна продукція та
послуги підприємства для того, щоб розповсюджуватися через Інтернет. На даному
етапі необхідним є збір відповідної інформації для подальшої активності
підприємства. Організація на даному етапі може мати основні засоби Інтернету:
електронна пошта та сайт, до яких звертаються окремі користувачі, і підхід до
яких є зазвичай несистемним. Зазвичай
немає спеціально виділеного персоналу для Інтернет діяльності та Інтернет
комерції.
Рівень 2. Статична присутність в Інтернет просторі: На цьому етапі організація присутня на
просторах Інтернету, але діяльність обмежена певною незмінною роллю, метою якої
є надання інформації, коли поширення інформації та комунікація є односторонньою
(організація – зацікавлені особи). Інформація, що публікується он-лайн, подібна
до корпоративної брошури, каталогу продуктів чи послуг, має місце інформація
для акціонерів та для пошуку працівників.
Така форма присутності в кіберпросторі є найбільш
поширеною стадією розвитку електронного бізнесу компанії. На даному етапі необхідні інвестиції в базові системи
та технології. Досить поширеним є порівняно мале обслуговування веб -сторінок. Згідно
з прийнятою стратегією,на даному етапі зазвичай є призначений робітник або
група робітників, до зобов’язень яких включається підтримка діяльності Інтернет
діяльності.
Рівень 3. Інтерактивна присутність в кіберпросторі: На даному етапі вперше включається двосторонні
комунікації та співробітництво з клієнтами за допомогою Інтернету. Інтернет
засоби, так як електронна пошта, браузери та бази даних допомагають надавати
інформацію, що необхідна клієнтам.
Коли продукт чи послуга замовлена, за допомогою
електронного листа, спеціальної Інтернет форми, факсом чи по телефону, оплата
здійснюється більш консервативним способом, оскільки на цьому етапі, Інтернет
не надає можливості оплатити через он-лайн транзакцію. Замість цього покупець
відвідує спеціальний заклад і виконує транзакцію. На цьому етапі компанія
фокусується на придбанні апаратних засобів, програмного забезпечення та навиків
для підтримання побудови корпоративної
та клієнтської бази даних. На цьому етапі організація відчуває потребу в
спеціалізованому персоналі для підтримання електронного бізнесу, таких як
веб-мастер, веб-адміністратор, адміністратор баз даних.
Рівень 4. Інтернет комерція: На цьому етапі організація може здійснювати трансакції
через Інтернет: он-лайн запити, замовлення, платежі та інші послуги. На даному
етапі очікуваним є те, що діяльність Інтернет комерцією впливає на
організаційну структуру та процеси, вносячи необхідні для впровадження нових
шляхів ведення бізнесу. Необхідні додаткові можливості, знання та технології,
щоб забезпечити цілодобовий процес торгівлі та рішення питань дистрибуції. Інвестиції
цілком вкладаються в забезпечення функціонування засобів для транзакцій та
торгівлі, таких як система оплати та електронний «кошик» покупця. Ще досить
обмежена інтеграція між цими засобами та існуючою системою організації
компанії, що призводить часом до складнощів в координації віртуальних та
реальних офісів компанії. Зазвичай наявний високий рівень обслуговування та
забезпечення вимог безпеки, що пов’язані з Інтернет комерцією на даному етапі. Потреби персоналу цілком відображають повноцінну можливість
Інтернет торгівлі, з типовою потребою нового бізнес-аналізу, маркетингового
аналізу для залучення нових можливостей та засобів інформації, та системного
адміністрування для координування діяльності інформаційних технологій з
організацією.
Рівень 5. Внутрішня інтеграція: На даному етапі, зроблений явний прогрес відносно
інтеграції систем, що покликані забезпечити взаємодію підприємства з зовнішнім
середовищем та підтримують Інтернет транзакції з супровідними прикладними
процесами, що забезпечують внутрішню обробку даних. Наявне розуміння
організації потреби спів ставити інвестиції в IS(informational system –
інформаційні системи)/IT (informational technology – інформаційні
технології) з бізнес стратегією, а також що бізнес процеси мають бути реінжинірованими
для отримання та накопичення переваг сучасних технологій. При досягненні
достатнього рівня інвестицій зникає розрив між Інтернет комерцією та звичайною
торговою діяльністю компанії. Відбувається повне злиття традиційних
IS(informational system – інформаційних систем)/IT (informational technology – інформаційних технологій) та Інтернет комерцією. Широке використання добуток даних та дані
складських технологій та інтранет технологій, як ключових компонентів нервової
системи корпорації, зондування, моніторинг, реагування, контролінг, оцінювання
та поширення інформаційних систем, що встановлює інфраструктуру для
отримав-відповів адаптаційної діяльності. Інтеграція функцій інформаційних
технологій очолюється менеджером з інформаційних технологій або СІО. Він
встановлює зв’язки між інформаційними технологіями та іншими частинами бізнесу,
що призводить до злиття корпоративного планування та плануванням інформаційних
систем.
Рівень 6. Зовнішня інтеграція: Інформаційні технології грають ключову роль при трансформації
мережі всього бізнесу. Таке розмиття та розширення традиційних організаційних
меж відбувається, даючи нове значення поняттю «розширення підприємства».
Очевидною на цій стадії стає інтеграція між бізнес-процесами та технологіями
мережі покупців та продавців, що наслідком чого є тісна та взаємно вигідна
кооперація між торговими партнерами. Бізнес стратегії та стратегії IS(informational
system – інформаційних систем)/IT (informational technology – інформаційних
технологій) зрівнюються для забезпечення суцільного процесу розміщення та
прийняття замовлення, забезпечення відповідних логістичних заходів, здійснення
та отримання електронних платежів. Така діяльність є швидко реагуючою, гнучкою,
динамічною та надає нові можливості в бізнес діяльності підприємства. IS(informational
system – інформаційні системи) та IT (informational technology – інформаційні
технології) розширюють традиційні організаційні рамки, використовуючи також
традиційні мережі та Інтернет-мережі, будують та підтримують відносини з стратегічними
мережами бізнесу та підвищують стратегічне використання інформації по
відношенню до цих відносин. Менеджер
з інформаційних технологій СІО разом з СЕО на даному етапі формують тісні
взаємозв’язки з іншими складовими стратегічної бізнес-мережі. СІО чи ІТ
директор на даному етапі є членом Ради Директорів.
Список
літератури:
1.
Adi
Prananto, Judy McKay, Peter Marshall,Stages of maturity for E-business: SOG-e model [Електронний ресурс]/ A.Prananto,
J.McKay, P.Marshall // Pacific Asia Conference on Information Systems - Режим доступу
сайту: http://www.pacis-net.org/file/2000/29-43.pdf
- Назва з екрану.
2.
A.Prananto,
J.McKay, P.Marshall, Frameworks to support E-business grown
strategy [Електронний ресурс]/ A.Prananto, J.McKay, P.Marshall // The Information System Group - Режим доступу сайту: http://is2.lse.ac.uk/asp/aspecis/20010091.pdf
- Назва з екрану.
3. A.Prananto, J.McKay, P.Marshall, A study of the progression of e-business maturity in Australian SME model [Електронний ресурс]/ A.Prananto, J.McKay, P.Marshall // Pacific Asia Conference on Information Systems - Режим доступу сайту: http://www.pacis-net.org/file/2003/papers/e-business/229.pdf - Назва з екрану.