Экономические науки/7. Учет и аудит

К.е.н. Приходько Н.І., Хамайко В.В.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Деякі аспекти оздоровлення фінансового стану підприємства

Аналіз діяльності підприємств, що перебувають у кризовому стані, показав, що вони зіштовхуються із трьома основними проблемами: дефіцитом коштів і низькою платоспроможністю внаслідок неможливості вчасно виконувати свої платіжні зобов'язання; недостатнім задоволенням інтересів власників, що проявляється в зниженні рентабельності власного капіталу підприємства; зниженням фінансової незалежності підприємства.

Щоб вийти із кризового стану підприємству необхідно реалізовувати заходи фінансового оздоровлення. Вибір таких заходів залежить від його можливостей по реструктуризації майнового становища; збільшенню статутного капіталу; здійсненню технічного переозброєння або модернізації виробництва; ліквідації заборгованості по заробітній платі й т.д. На вибір цих заходів впливає характер виниклих фінансових проблем, специфіка діяльності підприємства, його розміри, ступінь ризику й інші фактори.

Основними цілями реалізації заходів фінансового оздоровлення підприємства є:

– усунення неплатоспроможності (продаж короткострокових фінансових вкладень, надлишкових виробничих запасів сировини, готової продукції й скорочення дебіторської заборгованості, інвестицій, нерентабельних виробництв і об'єктів невиробничої сфери);

– відновлення фінансової стійкості (максимально швидке зниження неефективних видатків: зупинка нерентабельних виробництв; удосконалювання організації праці й оптимізація чисельності зайнятих на підприємстві; економія фонду заробітної плати; зменшення поточної потреби в оборотному капіталі; викуп боргових зобов'язань із дисконтом; конвертація боргів у статутний капітал; реалізація форвардних контрактів на постачання продукції);

– забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді (збалансованість грошового потоку від всіх видів діяльності підприємства: підвищення конкурентних переваг продукції; збільшення грошової складової активів і їхньої оборотності в розрахунках; здійснення ефективної інвестиційної політики).

Фінансове оздоровлення вимагає використання певних заходів для підвищення платоспроможності, фінансовій стійкості й ефективності діяльності підприємства на основі обраних із цією метою методів. Однак під час вибору методів потрібно враховувати наступні фактори:

– витратність пропонованих варіантів виходу із кризової ситуації (досягнення максимального ефекту при мінімальних витратах);

– бажаний результат (реструктуризація майна підприємства, реалізація можливостей збільшення статутного капіталу, ліквідація заборгованості по заробітній платі, перепідготовка персоналу тощо);

– причини фінансової нестабільності (різні причини кризи вимагають різних методів оздоровлення: цесія, факторинг, використання векселів);

– характер виниклої проблеми (методи повинні бути адекватні виниклим проблемам і вирішувати саме ці проблеми: підвищення жорсткості технологічної, трудової дисципліни; додатковий контроль якості продукції, технічного стану обладнання; збільшення штату працівників у зв'язку із придбанням нового обладнання на основі лізингового договору тощо);

– регіональна специфіка (особливості законодавства, насамперед податкового, можливості одержання додаткової фінансової підтримки з боку місцевої влади);

– галузева специфіка (фінансове оздоровлення торговельного підприємства вимагає менше фінансових ресурсів, чим цей процес на промисловому підприємстві);

– розмір підприємства (більші масштаби підприємства утрудняють організаційні зміни, але перевагою таких підприємств є більш значна ресурсна база);

– вік підприємства (інерція в старих підприємств сильніша, ніж у молодих, а відповідно, глибокі зміни в них менш імовірні, у той же час старі підприємства здійснюють структурні перетворення швидше, ніж молоді, тому що зміни в їхній структурі часто виявляються єдино можливим способом виживання);

– ступінь ризику, на який готові піти підприємства (не завжди є можливість спрогнозувати наслідки реалізації тих або інших заходів, вплив цілого ряду зовнішніх факторів);

– тривалість реалізації програми фінансового оздоровлення, і реальний резерв часу (якщо в підприємства є прострочена заборгованість і існує реальна погроза звернення кредиторів у суд, то доцільні оперативні заходи щодо реструктуризації заборгованості, відстроченню й розстрочці платежів, взаємозалікам, погашенню боргів власною продукцією з конвертації заборгованості в акції підприємства тощо).

При виборі методів фінансового оздоровлення на підставі наведених факторів варто попередньо оцінити стадію фінансової кризи, в якій перебуває підприємство: стадія фінансової нестабільності, прихована стадія банкрутства, стадія неплатоспроможності (реального банкрутства), стадія офіційного визнання банкрутства, постсудова стадія. Вибір методу фінансового оздоровлення впливає на досягнення поставлених при цьому цілей, на стійкість фінансового стану підприємства в майбутньому.

Література:

1. Ганін В.І., Гурова К.Д. Організація і методика економічного аналізу: Навчальний  посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Х.: ХТЕІ, 2007. – 296 с.

2. Приходько Н.І. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 224 с.