Міронова Н.М., керівник Бєлгородцева М.О.

Донецький національний університет економіки і  торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Особливості виплати єдиного соціального внеску

 

Чинна система загальнодержавного соціального страхування на сьогодні є недосконалою, характеризується громіздкістю законодавчих актів, постійною зміною ставок відрахувань у державні фонди соціального страхування, частою зміною форм звітних документів та порядку їх заповнення.

Одним із напрямків вдосконалення системи загальнодержавного обов'язкового соціального страхування в Україні стало прийняття Верховною Радою України Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI [1].

Очевидно, що даний закон вніс багато нововведень щодо порядку обчислення, методики нарахування та документального обліку розрахунків підприємств із соціальними фондами.

Проводячи утримання і нарахування, бухгалтер має пам'ятати, що нормативно-правова база з цих питань постійно змінюється. Із прийняттям 08.07.2010 р. Закону «Про єдиний соціальний внесок» змінилася методика підрахунку нарахувань та утримань із заробітної плати, звітність, що подається у фонди соціального страхування. Тому для бухгалтерів триває процес вивчення та адаптації до нововведень.

Питанням оптимізації механізмів сплати зборів на обов'язкове державне і пенсійне страхування присвячені праці В.П. Завгороднього, В.Я. Савченко, М.Я. Дем'яненка, Ф.Ф. Бутинця та ін. Теоретичні та практичні аспекти соціального страхування відображені у працях В. Внукової, Н. Кузьминчук, Ю. Конопліна, Д.А. Ковалевича, Л.І. Федоришиної, Н.Г. Ніщенко та ін. Разом з тим, практика вимагає комплексного підходу до вирішення проблеми удосконалення механізмів сплати ЄСВ в сучасних умовах господарювання.

Метою статті є аналіз нововведень щодо обліку заробітної плати та розрахунків із соціальними фондами після впровадження єдиного соціального внеску.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством,  прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування [1].

Платниками єдиного внеску є роботодавці та фізичні особи – наймані працівники. Об'єкт нарахування ЄСВ визначено Законом України "Про оплату праці" та Інструкцією зі статистики зарплати. Об'єктом нарахування є: основна і додаткова заробітна плата, премії, відпускні, виплати за лікарняними листками, допомога на оздоровлення, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, зокрема у натуральній формі.

Враховуючи вимоги статті 4 Закону № 2464, платників єдиного внеску розділено на дві групи: застраховані особи та страхувальники [1].

Нараховують ЄСВ у межах максимальної величини,  що дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (табл. 1).

Таблиця 1

Прожитковий мінімум та максимальна величина

для нарахування ЄСВ у 2012 р. (у грн)

Дата

 

Прожитковий мінімум для працездатних осіб

Максимальна величина

для нарахування ЄСВ

01.01.2012 – 31.03.2012

1073

16095

01.04.2012 – 30.06.2012

1094

16410

01.07.2012 - 30.09.2012

1102

16530

01.10.2012 – 30.11.2012

1118

16770

01.12.2012 – 31.12.2012

1134

17010

 

Ставки нарахування внеску варіюються для приватних підприємців, бюджетних організацій та фізичних осіб-підприємців.

Порядок сплати ЄСВ визначено у ст. 9 Закону № 2464 та розділі IV Інструкції № 21-5. Згідно з пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5 суми ЄСВ у частині утримань сплачуються не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника ЄСВ. За наявності у роботодавця одночасно із зобов’язаннями зі сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання зі сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Роботодавці повинні сплачувати ЄСВ шляхом перерахування з їх банківських рахунків на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду. Для зарахування ЄСВ до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду відкрито рахунки в органах Державного казначейства України. Днем сплати ЄСВ вважається день списання банком або Держказначейством суми платежу з рахунка страхувальника-роботодавця незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Також Законом передбачено штрафні санкції, які може накласти територіальний орган Пенсійного фонду на платника ЄСВ, наприклад за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум, за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та інші штрафні санкції, які не суперечать чинному законодавству.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат (доходу). Таким чином, база обчислення єдиного внеску повинна бути документально підтверджена [5].

До переваг введення єдиного соціального внеску можна віднести [3]:

§     вигоду для роботодавців, бо немає потреби реєструватися у чотирьох державних соціальних фондах, сплачувати внески, подаючи в банк шість платіжних доручень на перечислення, подавати чотири звіти, вистоювати чотири черги для того, щоб здати ці звіти;

§     єдину базу платників внеску, яка дасть змогу швидше виявляти порушників, зокрема тих, хто платить внески не до всіх фондів або не в повному обсязі;

§     загальні правила стягнення внеску та єдина форма звітності підвищує ефективність робот.

Але, насправді, звітують до Пенсійного фонду з одним звітом лише ті роботодавці, у яких немає заборгованості щодо виплати заробітної плати та які повністю розрахувались з фондами соціального страхування до запровадження ЄСВ. Всі інші щоквартально звітують щодо сум заборгованості до всіх чотирьох фондів.

Таким чином, реформування системи внесків на державне пенсійне страхування та загальнообов’язкове соціальне страхування полягає в тому, що запроваджено єдиний соціальний внесок, який утримується із заробітної плати найманих працівників і нараховується на фонд оплати праці та сплачується роботодавцями. У зв’язку з набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування» на підприємствах України постають питання правильності нарахування та утримання даного внеску. Впровадження ЄСВ – це, безумовно, позитивний крок у реформуванні системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, але необхідно в подальшому вдосконалювати існуюче законодавство в сфері соціального страхування.

 

Література:

1.   Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [Текст] / Закон України вiд 08.07.2010 р. № 2464-VI.

2.   Метелиця В.М. Методичні рекомендації з облікового забезпечення оподаткування сільськогосподарських товаровиробників / В.М. Метелиця, Б.В. Мельничук // Облік і фінанси АПК. – 2011. – №1. – С. 4 – 35.

3.   Новосельська Л.І. Запровадження єдиного соціального внеску / Л.І. Новосельська // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.4 – С. 212-215.

4.   Ковалевич Д.А. Єдиний соціальний внесок в системі соціального страхування / Д.А. Ковалевич // Сталий розвиток економіки. – 2011. – № 2. – С. 25-27.

5.   Нарахування та утримання єдиного соціального внеску [Електронний ресурс] / Л.І. Федоришина, Н.Г. Ніщенко // Фінанси. – 2011. – №2. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2011_2_1/NV-2011-V2_62.pdf

6.   Васильєв Г. Як стати платником єдиного внеску / Г. Васильєв // Все про бухгалтерський облік. – 2011. – № 4. – С. 6.