Д.п. н. Тімець О.В., ст.викл. Козинська І.П.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ КІРОВОГРАДЩИНИ

Рекреаційні ресурси – це сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їх елементів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних та духовних сил людини, її працездатності. Розрізняють природні і соціально-економічні (або природні і культурно-історичні) ресурси рекреаційної діяльності.

Кіровоградська область володіє значним рекреаційним потенціалом, зокрема це: жарке літо, функціонально вільні території, певний запас мінеральних вод, температурно комфортні пляжі, можливості кліматотерапії. До несприятливих умов можна віднести: почленовано-рівнинний рельєф, слабкий розвиток рекреаційної інфраструктури, низький рівень розвитку виробничого і невиробничого рекреаційного обслуговування, високу антропогенну освоєність території (86,9% території області складають сільгоспугіддя) [5].

Важливою умовою розвитку туризму на території області є кліматичні ресурси, оскільки вони визначають загальну комфортність умов відпочинку. Кіровоградська область належить до територій із кліматичним комфортом. Клімат області помірно-континентальний, недостатньо вологий, з чітко вираженими порами року.

В степовій та лісостеповій зонах області, особливу цінність мають гідрологічні рекреаційні ресурси, до яких відносять річки, озера, водосховища, мінеральні джерела. Річки Кіровоградщини належать до басейнів Дніпра і Південного Бугу, є річками рівнинного типу і мають широкі долини, що звужуються в місцях виходу кристалічних порід. На території області створено 84 штучних водосховища із загальною площею водного дзеркала 135 тис.га і 2185 ставків (загальна площа – 25628 га) [1]. За кількістю водосховищ і ставків область займає 3-4 місця в Україні, але багато з них потребує проведення спеціальних робіт із очищення та водорегулювання.

Придатними для активного відпочинку є прибережні території території водосховищ (Кременчуцького та Дніпродзержинського на Дніпрі, Іскрівського на Інгульці, Лелеківського на Інгулі та ін.), берегові смуги Дніпра, Південного Бугу, Інгулу, Інгульця, Синюхи, Тясмина, Сухого Ташлику, Чорного Ташлику, Великої Висі, Інгулу, Інгульця, Ятрані та ін.).

Крім того, зазначені водосховища мають не тільки велику площу водної поверхні та значну протяжність, але й лісові насадження на берегах, що робить їх особливо привабливими для організації відпочинку. Вплив акваторії, підвищена іонізація, природна вентиляція, тривалий купальний сезон (близько 90 днів), велика кількість днів із сприятливо-комфортною температурою повітря (в літній час, наприклад, 25 – 27 днів на місяць) – основні фактори, притаманні зазначеним місцевостям. Сприятливі кліматичні умови мають і території, що зайняті лісовими масивами.

Річка Південний Буг є найбільш пристосованою для купання і використання її зі спортивно-оздоровчою метою – байдарковий спорт, річковий туризм (середня температура води влітку +20° ...+24°, середні глибини 2,5 – 5м).

У рекреаційних потребах населення провідне місце належить відпочинку на природі. Важливим чинником, що сприяє залученню відпочивальників і створює належні природні умови для відпочинку, особливо у поєднанні з іншими видами ресурсів, є рослинні ресурси. Окрім всього, вони здійснюють суттєвий вплив на цілющі якості клімату території, виконують функції водорегулювання, водоохорони, ґрунтозахисну і сприяють створенню пейзажного різноманіття.

Кіровоградська область недостатньо забезпечена лісовими ресурсами. Ліси і лісонасадження становлять близько 7% території області. Їх розміщення вкрай нерівномірне, в лісостеповій зоні – 83,3 тис. га, в степовій – 10,2 тис. га. Основні лісові масиви області зосереджені в лісостеповій зоні на південних відрогах Придніпровської височини і представлені урочищами на вододілах – Чорний ліс, Нерубаївський ліс, Дмитрівсько-Чутянський ліс, Голоче, Зелена брама та ін. У степовій зоні розташовані невеликі байрачні ліси, степові чагарники. На північному сході області, у Придніпров’ї, насаджені соснові ліси на пісках [2]. Зважаючи на сприятливість лісових масивів для відпочинку, а також цілющі якості деяких порід дерев (наприклад соснових лісів), одним із аспектів розвитку туризму в області є розширення території лісів. В області прийнято комплексну програму по розвитку, відтворенню лісових масивів, якою передбачено довести показник лісистості до 10%. Останні 2 – 4 роки висаджується близько 250 – 300 га нових насаджень, серед яких такі породи, як дуб, ясен, берест, в’яз, клен, липа, граб та деякі інші. Окрасою краю і місцем відпочинку є 400-річні дуби, цілющі джерела [2].

Зазначимо, що особливу групу рослинних рекреаційних ресурсів на території області утворюють природоохоронні території (заказники, дендропарки, пам’ятки природи, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва), частина із яких поєднує виконання рекреаційної та культурно-історичної функції (наприклад, дендропарк „Веселі Боковеньки” і Онуфріївський Чорний ліс, заповідники „Хутір Надія”, „Карпенків край” та ін.).

Бальнеологічні рекреаційні ресурси представлені родовищами мінеральних вод на території Знам’янського, Олександрійського, Новоукраїнського, Новгородківського районів (відомі марки: „Іванкова криниця”, „Холодні ключі”, „Кришталева”, „Кам’янецька”, „Гусарське урочище” та ін.).

Мінеральні води сіл Петрове і Васіне (Знам’янський район) прісні, карбонатно-натрієво-кальцієвого типу. Мінералізація – 0,7 г/л, температура - +11º. Вода має бальнеологічну цінність як радонова. Дебіт свердловин – 2,0 – 8,6 куб.м/год. В селі Войнівка (Олександрійський район) зустрічаються гідрокарбонатно сульфатно-натрієві води з вмістом радону. Азотні сульфато-хлоридні, натрієво-кальцієві води біля смт. Новомиргорода містять радон, бром, йод, фтор у невеликих кількостях.

Культурно-історичний потенціал Кіровоградщини становлять: пам’ятки культури й архітектури, природні пам’ятки, сади, парки, музеї, пам’ятні історичні місця; пам’ятки архітектури та інш. Кіровоградщина має значну кількість культурно-історичних пам’яток різних епох, що охоплюють період від палеоліту до нашого часу. Під охороною держави знаходяться 1320 нерухомих пам’яток історії, археології, архітектури, монументального мистецтва.

Найдавніші пам’ятки археології в Кіровоградській області розташовані близько с.Дереївка й с.Успенка Онуфріївського району, с.Таборище Світловодського району (досліджені могильники IV тис. до н.е.).

Пам’ятки трипільської культури зосереджені, в основному, в басейнах річок Південний Буг, Синюха, Велика Вись. Найбільш відомими з них є поселення біля с.Володимирівка (Новоархангельський район), с.Сабатинівка (Ульяновський район), с.Михайлівка (Добровеличківський район), смт. Завалля (Гайворонський район) та ін.

На території області біля 500 пам’яток скіфського часу – поселення, ґрунтові могильники, кургани, культові споруди. Найвідоміша скіфська пам’ятка – царський курган Лита Могила, що був розкопаний ще у 1763 році біля с. Кучерові Буєраки (Знам’янський район) [4]. Відомі на території Кіровоградщини також сарматські пам’ятки (с.Цвітне Олександрійського район), пам’ятки черняхівської культури (с.Данилова Балка Ульяновського району, с.Свердликове Новоархангельського району, поблизу с. Турії Новомиргородсбкого району, неподалік від с. Федірки Світловодського району) [3].

Популярністю серед туристів користуються музеї: „Хутір Надія”, історико-архітектурний заповідник “Родина Раєвських”, історико-культурний заповідник-музей І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого), Кіровоградський музей М.Кропивницького, Кіровоградський краєзнавчий музей, Кіровоградський художній музей, Кіровоградський музей музичної культури імені Кароля Шимановського, Олександрійський та Світловодський краєзнавчі музеї, Художньо-меморіальний музей О.Осмьоркіна, меморіально-педагогічний музей В.Сухомлинського в смт. Павлиш Онуфріївського району тощо.

Наразі можна говорити про те, що практично усі райони області забезпечені рекреаційними ресурсами. Акцент залежно від території дещо різниться. Олександрійський, Знам’янський, Новомиргородський мають привабливість завдяки рослинним ресурсам, Світловодський, Гайворонський, Голованіський, Онуфріївський завдяки гідрологічним, Бобринецький, Устинівський, Долинський, Новоукраїнський - за рахунок культурно-історичних пам’яток. В перспективі розвиток нових видів рекреаційної діяльності зростатиме завдяки вирішенню певних проблем, а саме збереженню культурно-історичної спадщини, збереження й примноження лісових ресурсів, контроль за екологічним станом, впровадження природоохоронних заходів, удосконалення правової бази тощо.

Література:

1. Влияние промышленных предприятий на окружающую среду. – М.: Наука, 1987. – 160 с.;

2. Заповідні куточки Кіровоградської землі. – Київ: Артур-А, 1999. – 240 с.;

3. Козир І.А., Шевченко С.І. Історія рідного краю (навчальний посібник для шкіл Кіровоградщини). – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. – 72 с.;

4. Костриця М.М. До питання про регіональну політику розвитку туризму //Україна: географічні проблеми сталого розвитку. – Т.ІІ. – К., 2004. – С.155.;

5. Колотуха О.В. Ресурсно-туристський потенціал Кіровоградської області. – Кіровоград, 2002. – 68 с.