Жуков В.І., *Перепадя С.В., Зайцева О.В., Кнігавко В.Г.,

Мірошниченко Н.М., Рисована Л.М., Оветчин П.В.

Харківський національний медичний університет

*Харківська медична академія післядипломної освіти

Біохімічні маркери стану сполучної тканини у хворих на колоректальний рак

Сучасні досягнення медицини свідчать, що життєдіяльність організму, органів і тканин в найбільшій мірі залежить від ступеня порушення метаболізму та гемодинаміки. Метаболізм сполучної тканини є складним процесом, механізми якого остаточно не з’ясовані. Згідно гіпотези Серова В.В. [1], в основі регуляції росту сполучної тканини виступає принцип зворотного зв’язку між розпадом та синтезом колагену. Значна роль при цьому відводиться гуморальним та міжклітинним взаємодіям. Враховуючи важливе значення сполучної тканини в забезпеченні цілісності структурно-функціональних одиниць організму, актуальним є дослідження стану сполучної тканини у хворих на колоректальний рак (КРР).

Метою роботи було вивчення метаболічних змін у сполучній тканині у хворих на КРР і обґрунтування критеріїв оцінки ступеня тяжкості захворювання і розповсюдженості патологічного процесу.

Матеріали та методи. Обстежено n=81 хворих (чоловіки – 45; жінки – 36) на КРР різної локалізації у віці від 40 до 73 років. Групу контролю склали n=18 умовно здорових осіб аналогічного віку і статі (чоловіки – 10; жінки – 8). Залежно від локалізації патологічного процесу рак прямої кишки (РПК) виявлено у 37 хворих (чоловіки – 20; жінки – 17), рак попереково-ободової кишки (РПОК) – у 14 (чоловіки – 8; жінки – 6),рак сліпої кишки (РСлК) – у 16 (чоловіки – 9; жінки – 7), рак сигмоподібної кишки (РСигК) – у 14 (чоловіки – 8; жінки – 6). Про стан сполучної тканини судили за її біохімічними маркерами. Для цього у сироватці крові визначали рівень сумарних глікозаміногліканів (ГАГ), колагенолітичну активність (КЛА) плазми за методами Шараєва П.Н. та співавт. [2, 3]. Рівень еластази визначали імуноферментним методом за допомогою реактивів PMN Elastase Human ELISA фірми Bio Vendor (Чехія).

Статистичну обробку одержаних даних проводили на персональному комп’ютері з використанням програм Statistica 6.0. for Windows.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати дослідження показали, що у хворих на КРР спостерігаються значні зміни у метаболізмі сполучної тканини (табл. 1).

Таблиця 1

Показники стану сполучної тканини у хворих на КРР у залежності від локалізації пухлинного процесу

Локалізація пухлинного процесу	Показники, M±m
	Еластаза (пг/мл)	ГАГ (мкмоль/л)	КЛА (мкмоль оксипроліну / (л∙год))
РПК (n=37)	184,3±35,6*	59,6±4,3*	73,5±3,6*
РПОК (n=14)	63,4±3,7*	108,5±5,4*	33,9±3,5*
РСлК (n=16)	82,6±4,2*	44,1±2,5*	52,7±4,3*
РСигК (n=14)	61,7±4,8*	46,7±2,4*	28,4±2,5*
Умовно здорові (n=18)	27,3±1,8	35,8±1,2	7,4±0,4

Примітка: * − різниця вірогідна з даними контрольної групи, p<0,05.

Виявлена дуже велика активність еластази у хворих на РПК і РСлК, яка перевищувала рівень умовно здорових пацієнтів у 6,75 і 3,02 рази відповідно, у хворих на РПОК і РСигК перевищення склало 2,32 і 2,26 рази. Рівень ГАГ був підвищеним у більшій мірі у хворих на РПОК і РПК (108,5±5,4 і 59,6±4,3 мкмоль/л), що у 3,03 і 1,66 разів більше рівня контрольної групи. Концентрації ГАГ у хворих на РСлК і РСигК виявилися підвищеними не так суттєво, хоча різниця з референтною групою вірогідна (p<0,05). Відомо, що підсилений синтез ГАГ свідчить про активні фібропластичні процеси у хворих. Вивчення КЛА плазми крові виявило східну з активністю еластази динаміку. Найбільш високі значення КЛА були у хворих на РПК і РСлК (73,5±3,6 і 52,7±4,3 мкмоль оксипроліну / (л∙год.)), що більше величини контрольної групи у 9,93 і 7,12 рази. КЛА у хворих на РПОК і РСигК була вищою за контроль у 4,58 і 3,83 рази відповідно. Такі результати свідчать про важливе діагностичне і прогностичне значення цього показника при КРР.

В залежності від стадії (ІІ; ІІІ; IV) розвитку пухлинного процесу відмічалась суттєва зміна активності еластази, КЛА плазми крові і вмісту глікозаміногліканів. Найбільш високі рівні цих показників спостерігались при IV стадії розвитку пухлини у хворих на РПК і РПОК (табл. 2). Суттєво нижчими були значення результатів цих показників при III і II стадіях КРР, однак в будь-якому випадку вони в 2 і більше разів завжди перевищували рівні показників умовно здорових пацієнтів.

Таблиця 2

Динаміка метаболічних показників сполучної тканини у хворих на КРР у залежності від стадії патологічного процесу

Локалізація патологічного процесу	Стадія захворювання та кількість хворих	Показники, M±m
		Еластаза (пг/мл)	ГАГ (мкмоль/л)	КЛА (мкмоль оксипроліну / (л∙год))
РПК (n=37)	II (n=8)	148,4±48,3*	54,8±2,1*	66,3±4,8*
	III (n=21)	205,6±21,7*	61,8±2,6*	72,5±6,1*
	IV (n=8)	237,4±15,2*	65,2±3,7*	81,6±5,7*
РПОК (n=14)	II	-	-	-
	III (n=6)	57,4±3,8*	98,4±5,8*	31,7±3,5*
	IV (n=8)	68,2±4,3*	112,7±6,3*	39,6±4,2*
РСлК (n=16)	II	-	-	-
	III (n=9)	76,9±4,8*	41,5±1,9*	47,2±3,6*
	IV (n=7)	87,1±5,2*	47,3±3,4*	57,4±5,3*
РСигК (n=14)	II	-	-	-
	III (n=8)	57,5±3,6*	38,8±2,3*	26,4±3,2*
	IV (n=6)	66,3±4,7*	43,4±2,9*	33,7±2,5*
Умовно здорові (n=18)		27,3±1,8	35,8±1,2	чол. − 7,3±0,5 жін. − 7,6±0,4

Примітка: * − різниця з групою «умовно здорові» вірогідна, p<0,05.

Аналіз результатів структурно-метаболічного стану сполучної тканини у хворих на КРР дозволяє зробити наступні висновки. Рак товстого кишечника супроводжується порушеннями системи міжклітинних, міжорганних і міжтканинних комунікативних зв’язків, що лежить в основі швидкості метастазування пухлинного процесу. Ці зміни характеризуються суттєвим підвищенням активності еластази, колагенолітичної активності сироватки крові і вмісту глікозаміногліканів. Попередні наші дослідження [4] свідчили про накопичення в сироватці крові продуктів гідролітичного розщеплення основних білків сполучної тканини − проліна і гідроксипроліна, що в комплексі свідчить про її дезорганізацію. Показники активності еластази можуть бути прогностично значущими критеріями для діагностики раку прямої і сліпої кишки, стадії захворювання і прогнозу метастазування. Рівні глюкозаміногліканів можуть виступати як прогностичні критерії для раку попереково-ободової кишки. Високий кореляційний зв’язок поміж динамікою активності еластази і колагенолітичною активністю плазми крові (r³0,87) при різних за ступенем тяжкості і локалізації пухлини, дозволяють використовувати ці показники як моніторингові критерії метастазування, оцінки ефективності лікування і прогнозу виживання хворих на КРР.

Список літератури

1. Серов В.В. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология) / В.В. Серов, А.Б. Шехтер. – М.: Медицина, 1981. – 312с.

2. Шараев П.Н. Определение колагенолитической активности плазмы крови / П.Н. Шараев, В.Н. Пишков, Н.Г. Зворыгина [и др] // Лаборат. дело, 1987. - №1. – С.60-62.

3. Шараев П.Н. Метод определения гликозаминогликанов в биологических жидкостях / П.Н. Шараев, В.Н. Пишков, Н.И. Соловьева [и др] // Лаборат. дело, 1987. - №5. – С.330-332.

4. Жуков В.И. Состояние белкового обмена у больных колоректальным раком и его диагностическое значение для оценки степени тяжести заболевания / В.И. Жуков, Ю.П. Белевцов, Ю.А. Винник [и др] // Вісник проблем біології і медицини. – 2011. – Вип.3, Т.3 (89). – С.60-65.