Педагогічні науки / 6. Соціальна педагогіка

К.пед.н. Лемко Г.І., Шокало Л.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна

методика дослідження взаємодії батьків і дітей

Епоха соціальних економічних перетворень несе з собою, на жаль, велику кількість негативних наслідків, які не оминають і сім’ю – ідеологічна та професійна переорієнтація, пошуки нової роботи, визначення нових життєвих пріоритетів, а до того ще й нерозвиненість соціальних інститутів ніби високі хвилі розгойдують її вітрильний корабель. Відтак, виховний вплив постає як стрижнева проблема у процесі взаємодії батьків з підлітками. Оскільки ефективність батьківського виховного впливу безпосередньо залежить від адекватного вибору виховних впливів, які сприяли б розвитку особистості підлітка, формуванню його високих моральних якостей, розкриттю творчого ядра й потенціалу постійного самовдосконалення, навичок просоціальної поведінки.

Збільшилася кількість дітей, що тривалий час залишаються без догляду дорослих, батьків чи вихователів. Крім того, в родині, на жаль, втрачається авторитет матері і батька, на який спиралася традиційна педагогіка українців.

Вивченням даної програми займалися такі корифеї української педагогіки – А. Макаренко В. Сухомлинський, М. Стельмахович. Дана тема частково описана в працях В. Костіва. Взаємовідносини батьків і дітей охарактеризовані в книгах „Родинна педагогіка” І і ІІ том Б.Ковбаса та В.Костіва. На роль сім’ї вказували Т. Парсонс і Р. Бейлз, Дж. Мід, І. Кон, К. Муздибаєв та ін.

Сім’я чинить вирішальний орієнтаційний вплив на формування особистості: становлення характеру, формування ціннісних орієнтацій, провідних пріоритетів, соціальної зрілості (Ю. Альошина, М. Громико та ін.). Сімейні умови, включаючи соціальний стан, рід занять, матеріальний рівень і рівень освіти батьків, значною мірою визначають життєвий шлях дитини. Крім цілеспрямованого виховання, яке здійснюють батьки, на дитину впливає внутрішньосімейна атмосфера загалом, причому ефект цього впливу проявляється з віком.

За останнє десятиліття помітно збільшилась кількість змістовних досліджень проблеми переходу від дитинства до дорослості (М. Боришевський, В. Конел, Н. Максимова, Т. Мальковська, Т. Снєгирьова, М. Удовенко, О. Василенко, М. Ярошко та ін.).

Проблема взаємин батьків і дітей в усі часи існування суспільства залишається надзвичайно актуальною. Адже з кожним новим поколінням вона ставиться по–новому, залежно від тієї соціальної ситуації розвитку, у якій вони перебувають. Виникають нові проблемні ситуації, які потребують вивчення. Здебільшого, криза взаємин між підлітками і батьками виявляє себе у сфері спілкування.

Для визначення емоційної сфери в сім’ї, рівня довіри між батьками і дітьми ми використали анкету для учнів "Ти і твої батьки". Для даного дослідження ми взяли підлітків 15-16 років і провели з ними анкетування.

За допомогою цієї анкети ми намагалися виявити довіру між батьками і дітьми, визначити наскільки діти знають про справи свої батьків, їхні вподобання та чи проводять свій час з батьками.

Одним з важливих, на нашу думку, було питання:

Чи пишаєшся ти своїми батьками?

На дане запитання 95% дітей відповіли, що пишаються своїми батьками і 5% іноді пишаються. Приємно відзначити що в наш час, коли багато людей обурюються нашою молоддю, вважають підлітків невихованими і невдячними, ми отримуємо такі хороші результати.

Також за допомогою анкети ми визначали чи проводять діти свій вільний час з батьками і якщо не проводять з батьками, то з якої причини.

47,6% дітей проводять дозвілля з батьками один раз на тиждень;

42,9% – майже завжди;

9,5% – один раз на місяць.

З тих дітей, які проводять свій час з батьками 31% їздять до родичів у село, 44,8% працюють на дачній ділянці, 20,8% разом виїжджають за місто і тільки 3,4% дітей разом з батьками відвідують виставки, музеї і ходять в кінотеатр.

25% дітей заявили, що не проводять своє дозвілля з батьками тому, що їм не цікаво та вони перевантажені, ще 25% відзначили те, що у батьків не має на них часу, і 50% взагалі вважають, що у них з батьками різні інтереси.

Проведення дозвілля з батьками — один з основних засобів виховання, тому що перш, ніж потрапити в школу (ясла, інший колектив), дитина пізнає себе й ідентифікує в родині. На жаль, у наш час, в багатьох сім’ях не має часу, щоб проводити багато часу з дітьми. Тому потрібно виробити традиції, що допомагають родині частіше збиратися разом для того, щоб люди, що живуть під одним дахом почували себе дійсною родиною. Тут постає питання про те, які традиції, що виробляються в родині, найбільш значимі. Непогано, якщо в родині склалася традиція проводити кожне літо в подорожі, це розширює коло знайомств, допомагає дитині довідатися і побачити світ, вчить його спілкуванню. На жаль, далеко не всі можуть собі це дозволити. Але, зрозуміло, це не означає, що потрібно відмовлятися від дотримання якихось загальних правил. Традицією можуть стати і незвичайні зустрічі нового року чи дня народження, спільні поїздки за місто, навіть суботні обіди, — коли діти знають, що в цей день і в цей час їх у родині дуже чекають. Таке проведення часу сприяє зближенню, ідентифікації себе, як члена родини, піднімає самооцінку дитини, коли вона усвідомлює, що вдома його не тільки годують, що це місце, де можна поділитися своїми переживаннями, новими враженнями. Усе це позначиться на формуванні особистості дитини, буде сприяти її гармонічному розвитку.

На питання чи висловлюють діти свої погляди на розв’язання сімейних проблем та чи прислухаються до тебе твої батьки, діти відповіли: 14,3% висловлюють свої погляди, 71,4% інколи висловлюють і 14,3% заявили, що батьки не цікавляться їхньою думкою, з них 57,1% дітей відповіли, що вважають: батьки прислухаються до них завжди і 42,9% що інколи.

61,9% опитаних дітей не знають сімейного бюджету.

Щоб дізнатися наскільки добре діти знають про хобі, смаки свої батьків були задані наступні питання:

Чим цікавляться твої батьки?

Чи є в твоїх батьків хобі?

Чи є улюблені квіти у твоєї матері? Які?

батька? Які?

Яким твоїм подарункам батьки були найбільше задоволенні?

І ми отримали наступні результати:

– 19% дітей не знають чим цікавляться батьки та не змогли назвати їхнє хобі;

– але все ж таки 81% з опитаних знають чим цікавляться їхні батьки;

–47,6% дітей знають, які улюблені квіти в матері і тільки 15,6% знають улюблені квіти свого батька, 36,8% не цікавляться.

– 9,6% дітей не відповіли на запитання „Яким подарунком батьки були найбільше задоволені?”, решта дітей розприділили цінність подарунків в наступному порядку: 4,8% - букет квітів; щось виготовлене своїми руками - 23,8%; гарна поведінка - 23,8; і найбільше дітей вважають, що все ж таки для батьків найкращим подарунком є добрі оцінки в щоденнику – 38%.

Ми вважаємо, що все ж таки батьки повинні заставити задуматися: чи не варто більше часу проводити з дітьми, розказувати їм про свої вподобання, хобі, бажання, пояснити дітям як вони їх цінують.

76,2% опитаних дітей цікавляться як на роботі справи у батьків; 4,8% інколи, але ще є 19% дітей, які хочуть цікавитися справами батьків на роботі.

Щоб виявити довіру дітей до батьків в анкеті були такі питання:

Чи ділишся ти зі своїми батьками таємницями? На яке 38,1% відповіли – „Ні”, 51,7% відповіли „Інколи” і тільки 4,8% дали ствердну відповідь.

Чи довіряєш ти своїм батькам ? На це запитання 100% опитаних відповіли, що вони довіряють своїм батькам. Я приємно здивована такими даними і вважаю, що це є дуже цінним фактом в житті кожної сім’ї. Довіра між батьками і дітьми є стержнем у побудові сприятливих батьківсько-дитячих відносин та сприяє взаємодії між ними.

Щоб дізнатися думку дітей, про те як вони вважають: чи батьки довіряють їм їхні батьки, дітям було запропоновано відповісти на такі два питання:

Чи діляться батьки з тобою таємницями? та Чи діляться батьки з тобою своїми проблемами?

14,2% дітей відповіли, що батьки діляться з ними своїми таємницями, а 52,4% – що і проблемами,

81% дітей впевнені, що батьки не діляться з ними своїми таємницями, а 42,8% – і проблемами,

4,8% дітей вважають, що батьки інколи діляться з ними своїми таємницями, і також 4,8% опитаних дітей що батьки інколи діляться з ними проблемами

Отже, дитині для повного гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Батьки складають перше суспільне середовище дитини, тому дуже важливо щоб між батьками і дітьми була довіра, щирість і відкритість.