Козубська Світлана

Микитюк І. М.

СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ ГЗ

( НА ОСНОВІ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ ГАЗЕТИ INDEPENDENT 2006- 2009)

Головною метою наукового пошуку є комплексне дослiдження лексико-семантичної специфiки газетного заголовка як мовної одиницi. Також у даній роботі досліджується структурна типологія газетних заголовків( далі-ГЗ) та одвічна проблема їх класифікації , оскільки до цього часу не існує чіткої синтаксичної класифікації. Метою роботи є дослідити структурну типологію газетного заголовку згідно зазначеної класифікації.

Заголовок – невід’ємний елемент будь-якої статті. У стислій формі він віддзеркалює основну думку адресанта. Він також повинен привернути увагу до себе увагу адресата і певним чином переконати його в актуальності і важливості теми і матеріалу.

Притримуючись синтаксичної класифікації заголовки сучасної преси можна розділити за типами основ:

1. “простий ” зоголовок ( який зазвичай складається з одного речення й включає в себе завершену думку. Може бути стверджувальним і питальним)

2. “ускладнений ” заголовок ( складається з декількох самостійних, логічно завершених частин , які представляють логічну, завершину думку)

3. “заголовковий комплекс” ( складається з основного заголовка та підзаголовка різної складності та призначення)

За синтаксисом дослідники виділяють:

1. заголовоки – слова

Заголовок-слово передається одним словом, через можливу багатозначність лексичної одиниці значно ускладнює очікування змісту, оскільки не дає вичерпної уяви про реальний смисл. Заголовок-слово може створювати хибну пресуппозицію, провокуючи виникнення результату, на який читач не сподівався, що по-різному може позначитися на подальшому ознайомленні з текстом. Обране для назви слово, залишаючись одиницею статичної мовної системи, входить до динамічної стихії мовлення. Заголовок-слово у тексті функціонально збагачується, слово починає сприйматися у відповідному контексті не стільки прямо, у лексикографічно закріпленому значенні, скільки переносно, - цьому може сприяти актуалізація значень через повтори заголовного слова у тексті.

Blindness (18) (21.11.2008); Coda, By Simon Gray (26.11.2008); DVD: The Tattooist (18) (23.11.2009);Milk (15) (23.11.2009)Doubt (15) (6.02.2009);Bolt (PG) (6.02.2009); Ninjatown( 13.12.2008)

2. заголовки – словосполучення

Заголовки-словосполучення поділяються на: двокомпонентні, трикомпонентні,багатокомпонентні та за різними моделями.:д вокомпонентні (прикметник + іменник), двокомпонентні (іменник + іменник), трикомпонентні, багатокомпонентні.

Part one: in the beginning...( 7.02.2009);Leading article: Sticky wicket (7.02.2009);Letters: The special relationship (7.02.2009);Obits in Brief (6.02.2009);Leading article: A risky cut in rates (6.02.2009)Leading article: On the rails (19.01.2009.);Words of unwisdom (2.01.2009)

3. заголовки – речення

Мають право на існування заголовоки-речення.Прагнучи конденсації думки, акцентування уваги на дії або явищі, письменники створюють заголовки до своїх публіцистичнихтекстів у вигляді односкладових речень.Так, використання означено-особових речень скеровує зусилля реципієнта на виконання певної дії За допомогою заголовків, ужитих у формі односкладнихозначено-особових речень із дієсловом у наказовому способі,письменники-публіцисти висловлюють скоріше побажання, пораду,заклик, а не наказ.Як відзначає В. Галич, назви, що містять наказову й спонукальну модальність, досить часто вживаються в друкованих засобах масової інформації. Вони особливо притаманні публіцистичній літературі, покликаній мобілізовувати суспільство на розв’язання насущних проблем, формувати громадську думку, національну свідомість тощо.[1,615].Використовують письменники як назву до свого публіцистичного твору й іменникові односкладові речення, особливо часто – номінативні.До синтаксичних конструкції цього типу звертаються майстри пера за потреби акцентувати увагу адресата на події, явищі, про які говориться в публікації.Отже, прагнучи конденсації думки, лаконічності, ємності хрематоніма, що сприятиме підвищенню його комунікативності, вдаються письменники до побудови назв своїх публіцистичних творів у вигляді односкладних речень. Серед усього масиву синтаксичних конструкцій цього типу найчастіше в ролі заголовків використовуються номінативні речення, які “подають концентровану інформацію про предмет публікації” [2,94] й “не містять компонента, що називає дію, а тому більше інтригують і стимулюють прочитати матеріал, щоб довідатися про хід події” [2,94]. Означено-особові речення як заголовки публікацій митців серед інших дієслівних односкладних. речень є найчастіше вживаними. До них письменники-публіцисти вдаються, маючи на меті зосередити увагу реципієнта на дії, спонукати його на певний вчинок, що є важливим, зважаючи на специфіку публіцистики. Зважаючи на те, що стислість, лаконічність, ємність є критеріями формування вдалих заголовків і привертання до публікації уваги адресата, журналісти рідко творять хрематоніми у вигляді складних синтаксичних конструкцій.

Inter won't rule out move for Drogba (6.02.2009);Playing violent video games 'has risks' (6.02.2009);Lisa Kudrow: 'Please don't ask me to sing' (6.02.2009);Money talks at the Berlin Film Festival (6.02.2009);He's Just Not That Into You (12A) (6.02.2009);Stay healthy with steak and wine (31.12.2008)

Провівши певні дослідження ми дізнались, що найбільш поширеним заголовком за стилістичною моделлю є інформативний заголовок.

Britain will get a guaranteed Indian Summer (5.10.2008.);Absent Liberal democrat donor convicted of fraud (28.09.2008)

. Проблема заголовку і донині залишається не розкритою, теж не випадково питанням типології заголовків та актуалізації їх позиції в тексті, питання складності функцій заголовків, питання класифікації заголовків за формою, за комунікативними можливостями присвячено багато праць вчених-лінгвістів.Згідно з результатами нашого дослідження з точки зору синтаксису ми дійшли висновку, що найбільш поширеним є заголовки-речення , вслід за ним крокує заголовок-словосполучення . Також ми виявили, що заголовки, які відносяться до різних видів класифікацій можуть поєднуватись між собою..Оскільки класифікація ГЗ є досить розгалуженою та багатоаспектною, то перспективним видається здійснювати подальші дослідження у цій галузі.

Література :

1. Галич В, Олесь Гончар- журналіст, публіцист, редактор:волюція творчої майстерності: монографія В. Галич. – К.:Наук. думка, 2004-816с

2. Дацишин Х, Односкладові речення в заголовках газети “Високий замок” \ Х. Дацишин (Львів) / Х. Дацишин // Вісник Луганського Національного Педагогічного Університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. – 2008. - №3 (142). – с.90-95.