Людмила Герман

(Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва)

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТОПОНІМІЧНОЇ СИСТЕМИ НОВОЇ ЗЕЛАНДІЇ

Серед багаточисельних проблем, над вирішенням яких працюють лінгвісти, особливе місце посідають дослідження ономастичної лексики, а саме топоніміки тієї чи іншої країни або її окремого регіону. Це зумовлено, в першу чергу, особливостями цього класу лексики, оскільки географічні назви крім виконання адресно-вказівної функції, містять ще і додаткову інформацію, яка стосується історичного минулого народу, його культури, історії мови, її лексичного складу та шляхів його поповнення. Під «топонімом» ми вслід за М.В. Горбаневським розуміємо «компонент реальної системи географічних назв (які належать даному етносу і його історії, культурі, території проживання та ін.), який має загальну мовну історію і, в той же час, окрему історико-культурну біографію» [2,с.22].

Об’єктом нашого дослідження є географічні назви однієї з колишніх колоній Британії, Нової Зеландії. Корпус топонімів, який підлягає аналізу, включає ойконіми (назви міст, островів, країни), гідроніми (назви водних об’єктів: річок, озер та ін.) та ороніми (назви елементiв земної поверхні: гори, низовини та ін.) у кількості 250 назв, відібраних з «Новозеландської національної географічної карти» [3]. Предмет дослідження складають джерела походження та способи творення новозеландських топонімів.

Щодо походження новозеландських географічних назв, то нами визначені такі групи: етнічні топоніми, які походять від найменувань племен, народів, що жили або живуть на території країни – Te Whanganui a Tara – «derives from Tara, a grandson of Kupe and ancestor of several local iwi»; ландшафтні, які відображають властивості рельєфу, водних басейнів тощо: Greymouth «named for its location at the mouth of the Grey River»; меморіальні, названі в честь перших поселенців, визначних осіб, подій та ін.: Cook Strait «in honour of James Cook»; соціально-історичні, виникнення яких пов’язано з характером виробництва та особливостями соціально-економічного життя: King Country «district where Maori King movement led by King Tawhio flourished in 1980 years»; вторинні, перенесені з інших країн: Великобританії: Саnterbury, Brighton; Франції: Fabaux та ін. Названі вище групи топонімів виділені на основі класифікації, запропонованої С.Н. Басиком [1].

Особливостями становлення новозеландської топоніміки є те, що вона, по-перше, формувалася на основі маорійської, яка вже існувала до прибуття на острова Нової Зеландії перших дослідників, місіонерів та британських колонізаторів (в деяких місцях, особливо на острові Північному маорійські назви кількісно значно перевищують англійські). По-друге, англійська мова, перенесена на острова Нової Зеландії, зробила свій значний внесок у формування національної новозеландської топоніміки. Британці надавали географічним об’єктам назви, спираючись на ті моделі і норми, які існували в англійській мові Британії. Мотиви для найменування були різними: номінувалися об’єкти в честь перших відвідувачів країни (А. Тасмана, Дж. Кука та ін. – Tasman Sea.); вчених, дослідників, в пам’ять про свою батьківщину переносилися назви з Англії, Шотландії, Ірландії (Dunedin, Brighton). По-третє, контакти з носіями інших мов та національних варіантів англійської мови (особливо в період золотої лихоманки) не могли не залишити свій слід у топоніміці країни (Fabaux Strait).

Розглянемо словотворчі процеси, які лежать в основі формування топонімів. Щодо творення їх на матеріалі англійської мови, то слід зазначити, що найбільш продуктивними виявилися такі способи: а) словоскладення: Macetown (named after brothers Charles, Herry and John Mace); б) суфіксація (за допомогою словотворчих елементів -ton, -tun, - borough, -burg, -den, -worth, які додаються до власних назв, як правило, прізвищ: Masterton «after the local pioneer J.Master»); в) сполучення слів: гора Mount Hicks; міста North Upper Hutt, Lower Hutt; г) семантичний спосіб, оснований на метонімічному (наприклад, коли міста іменуються за назвами річок або навпаки: Thames «назва британської річки Темзи використовується для номінації новозеландського міста») чи метафоричному переносі, який базується на схожості географічного об’єкта (за формою, зовнішнім виглядом тощо) з іншими предметами, наприклад, частинами тіла людини, тварини, предметами побуту та ін. (Two Thumb Range «a hill»).

Запозичення представлені, в першу чергу, маорійськими лексичними одиницями (Aotearoa «common name for New Zealand since the early 20^th century» which means «a long white cloud»), запозиченнями з європейських мов (французьке Elie de Beaumond, La Perouse) та з інших національних варіантів англійської мови (британського, американського, австралійського): Canterbury, Brighton, Wellington.

Деяка кількість номінацій представлена гібридними утвореннями: маорійське слово та англійська лексична одиниця (Hauraki Gulf).

Провівши спостереження над топонімікою Нової Зеландії, робимо висновок про те, що вона представляє історично сформовану систему географічних назв, які відображають етнічне, географічне, культурне розмаїття країн, її минуле. При цьому для неї, як і для інших груп лексики, характерна мінливість. Так, в одних випадках разом з появою нового географічного об’єкта з’являється і нова назва, в других – відбувається заміна одного топоніма іншим, по-третє – існуючі назви видозмінюються (наприклад, відбувається фонетична, графічна адаптація маорійської назви до норм англійської мови, скорочення назв тощо).

Література

1. Басик С.Н. Общая топонимика: учеб. пособие/ С.Н. Басик. –Минск: БГУ, 2006. – 200 с.

2. Горбаневский М.В. Русская городская топонимия: проблемы историко-культурного изучения и современного лексикографического описания. –Автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра филол. наук/ М.В. Горбаневский. – M.: Ин-т русского языка им.А.С.Пушкина, 1994. – 39 с.

3. National Geographic New Zealand Wall Map [Електр. ресурс]. – Режим доступу: http:www.maps/com/maps.aspx?pid+ 11101.