Коваленко Яна Михайлівна

студентка 4 курсу спеціальності «Соціальна педагогіка»

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

ЮНЕ МАТЕРИНСТВО

ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Поряд з безробіттям, соціальними сирітством та іншими соціально-економічними та соціально-педагогічними проблемами, в Україні постає проблема підліткової вагітності. Це явище досить поширене і привертає до себе значну увагу, але, нажаль, тільки з боку суспільства. Підліткова вагітність зумовлена багатьма чинниками, до яких можна віднести: недостатня інформованість молоді про статеве життя, негативний вплив молодіжної субкультури, ЗМІ, негаразди в сім’ї, економічна криза в суспільстві, соціальна дезадаптованість молоді.

Поєднання низької інформованості і наукової неграмотності призводять до того, що формується невірна стратегія виховання відносно сексуальної культури підлітків. Це, в свою чергу, тягне за собою катастрофічні соціальні, соціально-педагогічні, культурні наслідки .

Виникнення та існування проблеми підліткової вагітності є віддзеркаленням серйозних проблем світу, що швидко змінюється, а саме: проблем, які зумовлені глобалізацією, урбанізацією, акселерацією, зміною цінностей в суспільстві, бідністю, застарілими гендерними стереотипами, втратою довіри до дорослих, послабленням функцій сім’ї як основного інституту соціалізації. Недосконалістю системи соціального захисту, охорони здоров’я, соціального виховання.

Незважаючи на юний вік, кожна друга (47%) сексуально активна дівчина має вже більше одного партнера; приблизно 60% практикують незахищений статевий акт, що призводить до широкого розповсюдження інфекцій, які передаються статевим шляхом, серед цього контингенту жінок. Ранні статеві стосунки, низький культурний рівень, відсутність сексуального виховання, інформації та знань про планування сім’ї, контрацепцію і безпечний секс – стають причинами ранньої вагітності [3].

На тлі цього спостерігається масове зниження віку початку статевого життя, як стверджують дослідники мотиви ранньої статевої близькості зовсім не пов’язані з почуттям кохання, у переважній більшості це – допитливість. Намагання утвердитися у новій ролі, більшість дівчат, які завагітніли у підлітковому віці, мотивують свою близькість з хлопцем страхом втратити друга, невмінням відмовити на домагання. Відповідно, як наслідок маємо зростання кількості підліткових вагітностей та абортів та раннього материнства.

Саме ці проблеми зумовили вибір такої теми нашої статті, мета якої –проаналізувати явище “юне материнство”, як соціально-педагогічну проблему.

У науковій літературі, материнство розглядається як: 1) функція по забезпеченню розвитку дитини (О. Баженова, В. Брутман, В. Сидорова); 2) складний феномен, що ґрунтується на фізіологічних механізмах, еволюційній історії, культурних та індивідуальних особливостях (В. Кравець); 3) біологічний та соціальний зв’язок дитини та матері, який являє собою основу для материнства на юридичному рівні (Л. Конева) [5].

У своєму дослідженні, присвяченому проблемам спілкування у системі «мама-підліток-дитина», С. Мещерякова наголошує на суб’єктно-об’єктному відношенні матері до дитини як основного чинника в структурі психологічної готовності до материнства, що визначає подальшу материнську поведінку, і що тим самим впливає на особливості психічного розвитку дитини. Вона зазначає основні складові в структурі психологічної готовності до материнства: переживання жінкою вагітності, орієнтацію на стратегію виховання та її ранній дитячий досвід .

Термін «юне материнство» був запропонований І. Катковою та став широко розповсюдженим в медицині, соціології, соціальній-педагогіці [1].

Перш за все фахівці відзначають, що юні матері – це дівчата із «формально благополучних» і «неблагополучних родин», з якими сім’ї зазнають емоційної депривації.

Щодо вікових меж «юного материнства», то різні фахівці висловлюють свою точку зору на проблему ранньої вагітності дівчат-підлітків. В Україні верхня вікова межа раннього материнства становить 18 років – це вік повноліття. На думку О. Брюхіної середньоарифметичний вік статевого життя юних матерів становить 12-15 років [2].

Однак юними матерями треба вважати не лише неповнолітніх, а й дівчат, які народили дитину до 21 року, оскільки, як правило, до цього віку молода людина набуває самостійності, починає професійну кар’єру .

І. Братусь у своєму дослідженні зазначає, що юне материнство – це соціально-культурний феномен, сутність якого полягає у виношуванні, народженні, догляді та вихованні дитини матерями юного віку (до 21 року) [1]. Ми цілком згодні з твердженням І. Братусь, але в нашій роботі ми будемо дотримуватися положення, за яким вік школярів обмежується настанням повноліття. У світі статева зрілість жінок стала більш ранньою. Одночасно втратив дієвість традиційний соціальний контроль стосунків між статями у суспільстві з швидко змінюваними соціальними перетвореннями, відсутня дієва система консультацій і підготовки молоді до статевого життя.

Кожен рік у світі 1,5 млн. дівчат вагітніють у віці 13-14 років і народжують дітей, піклування за якими частіше всього беруть на себе батьки або старші родичі. Часто ці діти виявляються залишеними, покинутими, потрапляють до дитячих установ.

Аналіз наукової літератури показує, що соціально-педагогічна практика дозволяє визначити основні причини, що призводять до ранньої підліткової вагітності, а саме:

1. Зґвалтування, яке скоюють друзі і знайомі, до того ж після цього акту не були вжиті необхідні заходи, бо дівчинка не змогла (за тією чи іншою причиною) розказати батькам про те, що з нею відбулося.

2. “Ризикована поведінка”. Самотність, знехтуваність дівчиною підліткового віку в сім’ї призводить її до асоціальної групи та до девіантного типу поведінки.

3. Вагітність “по невіданню” є результатом відсутності сімейного, шкільного, сексуального виховання.

4. Вагітність “запланована”, яка є прагненням розв'язати у такий спосіб власні психологічні проблеми, зокрема, виразити протест проти нестримної надопіки батьків.

У своєму дослідженні Т. Гречанкова акцентує увагу на такій специфічний проблемі як стигматизація в насідок чого неповнолітня матір залишається одиночкою, це характеризується навішуванням ярликів на юну матір, через її негативне минуле чи минуле її родини, що примушує її на підсвідомому рівні діяти так як вважають інші, тим самим схиляючи її до асоціальної поведінки [3].

Виношування вагітності в підлітковому віці – це серйозне випробування, оскільки процес гестації протікає в умовах функціональної незрілості організму, неадекватністю адаптаційних механізмів, незавершеності психосексуального розвитку. Вагітність і пологи в підлітковому віці протікають з великою кількістю ускладнень порівняно з дорослими жінками і представляють значний ризик для вагітної і її майбутньої дитини. Крім того, підлітки, як правило, не мають належної міри соціально-економічної незалежності від батьків, необхідної для самостійного ухвалення серйозних рішень з приводу свого життя і самостійного існування. Вагітність у підлітковому віці часто є незапланованою, випадковою, несподіваною для дівчини і приводить до стресової ситуації. Небажана вагітність в підлітковому віці викликає цілий комплекс проблем і тривог – складні стосунки з рідними, проблеми з батьком майбутньої дитини, з навчанням, несамостійність і залежність від батьків, опікунів все це може призвести до важкого нервово-психічного стану, що відіб’ється на перебігу вагітності [4].

З одного боку, це стосуються не лише матерів – підлітків, їхніх дітей, а й суспільства в цілому. З іншого, – юне материнство є особистісною проблемою оскільки блокує можливості для професійного та соціального розвитку, підвищує ризик зниження якості життя, викликає почуття незадоволеності життя в цілому, створює проблеми в репродуктивному здоров’ї, психологічний дискомфорт. Для суспільства ж у цілому поширення раннього материнства являє собою своєрідну базу для подальшого нарощування бідності, соціального сирітства, неблагополуччя.

Негативні емоції породжують зрушення на психофізіологічному рівні, що призводять до зниження якості здоров’я матері і дитини. Надмірна тривожність, невпевненість, психологічні проблеми стають причиною виникнення комплексу відчуттів, що є аналогічний стану людини при сильній небезпеці. Результатом таких стресових переживань стає патологічне протікання вагітності в будь-якому з можливих варіантів, але з одним і тим же сенсом: небажана вагітність повинна перерватися.

Сексуальні стосунки підлітків сприймаються суспільством як «проблема», що має негативні наслідки, зокрема захворювання, що передаються статевим шляхом, аборти, позашлюбні народження, соціальне сирітство. Це пояснюється тим, що майже половина перших сексуальних контактів здійснюється без застосування будь-яких контрацептивів. І причина – не тільки в недостатній обізнаності підлітків, але й в усталеності певних стереотипів, які впливають на їх поведінку, бо самі підлітки вважають, що однією з ознак “пристрасної” сучасної жінки є уникнення запобіжних засобів. Також це пояснюється тим, що підлітки досить часто сприймають свій вік як, насамперед, можливість для сексуального експериментування зі зміною партнерів.

Не можна залишати поза увагою такий важливий чинник юного материнства, як тиск з боку однолітків, які вже мали статеві стосунки. Дуже часто з осудом та презирством стикаються ті дівчата, які поводяться цнотливо, адже у середовищі підлітків контакти, що розпочалися якнайраніше, вважаються “модними”, бажаними, символізують дорослість. Першими сексуальними партнерами дівчат 14-15 років, стають молоді люди старші від них на 5-10 років, причиною такої різниці в віці є дитяча самотність, неувага батьків, відсутність родинного тепла, якщо між матір’ю і дочкою не існує відвертих відносин (через занятість, відсутність прихильності до дитини, асоціальної поведінки і навпаки, через занадто сильну опіку), то ймовірність виникнення ранньої вагітності в такій сім’ї дуже велика [6].

Рання вагітність виникає частіше в неблагополучних сім’ях, бо подібна тенденція спостерігається тому, що діти з асоціальних сімей надані самі собі. Але в суспільстві на сьогодні існує й соціальний дисбаланс, наявність фінансового достатку не робить дітей більш захищеними з благополучних сімей. Навіть навпаки, через матеріальні можливості вони стають менш розсудливими, особливо, при нестачі уваги з боку батьків .

Неуважність та байдужість батьків до статевої поведінки та світогляду дитини, може бути важливою причиною, неправильного розуміння підлітком поняття “дорослої любові” та статевих відносин між хлопцем та дівчиною.

Тому, багато батьків вважають за краще не вникати в основи сексуального виховання своїх дітей, вони покладають цю відповідальність на школу та засоби масової інформації та Інтернет, тому рання вагітність і у підлітковому віці частіше є наслідком невірного статевого виховання.

Доступність інформації засобів масової інформації, пропаганда в ЗМІ сексуальної уседозволеності є однією з причин юного материнства. Саме телебачення, Internet, соціальні мережі – найдоступніші і найпопулярніші серед молодих людей джерело інформації про взаємини статей. Трансляція сцен насилля й еротики по телебаченню стала звичайним явищем. Частота показу таких сцен зростає ввечері і наприкінці тижня, саме в той момент, коли у людини знижується контроль самосвідомості і моделі поведінки сприймаються на підсвідомому рівні. Перше місце за чисельністю сцен насилля та еротики займають художні фільми (58% трансляцій), друге – реклама (23,3%). Представлені в художній формі сцени переживаються телеглядачем і засвоюються ним. У рекламах такі сцени займають дуже малий проміжок часу, внаслідок чого вони не оцінюються критично на свідомому рівні, а діють на підсвідомості глядача. І тому у підлітковому віці засвоєні взірці асоціальної поведінки можуть керувати особою, особливо в ситуаціях, що викликають стан афекту [5].

Сучасна індустрія сексуальної інформації (відео, живопис, поезія, музика) значною мірою орієнтує особистість на секс заради задоволення, а не формують таке почуття, як кохання у міжстатевих стосунках. Звідси серйозні збочення у поглядах підростаючого покоління на сексуальну культуру.

Проблема юного материнства сьогодні набуває все більш вираженого полідисциплінарного характеру в педагогіці і соціальній педагогіці, стаючи важливим предметом. Вітчизняні дослідники характеризують сам термін “юне материнство” як соціокультурний феномен, сутність якого полягає у виношуванні, народженні, догляді та виховування дитини матерями юного віку.

Література

1. Братусь І. В. Соціально-педагогічна робота з юними матерями у США та Великій Британії : дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / І. В. Братусь // Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ. – 2007. – 229 с.

2. Брюхина Е. В. Беременность и роды у девушек-подростков. Предупреждения осложнений, реабилитации / Е. В. Брюхина. – Челябинск, 1996. – 266 с.

3. Греченкова Т. И. Социальный возраст материнства : дис. канд. социол. наук / Т. И. Греченкова. – Саратов, 2004. – 225 с.

4. Гуревич М. А. Несовершеннолетние мамы – причины и последствия / М. А. Гуревич, Т. Ю. Радиловская // Челябинский гуманитарий. – 2010. – № 1(10). – С. 133 – 139.

5. Завацька Л. М. Технології професійної діяльності соціального педагога : навч. посіб. для ВНЗ / Л. М. Завацька. – Видавничий Дім «Слово». – 2008. – 240 с.

6. Краснова Н.П. Методика роботи соціального педагога : навч. посіб. для студ. педагогічного університету / Н. П. Краснова, Л. П. Харченко. – Ч.3 – Луганськ : Альма-матер. – 2003. – 292 с.