Біологічні науки. Фізіологія людини та тварин

Коц С.М., Коц В.П., Галій А.І.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди

Здоров’я та спосіб життя викладачів Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди

Професія педагога – одна із тих професій, які мають важливе соціальне значення. Створення нових програм, зміна структури і характеру навчального процесу, зростаючі вимоги до викладача потребують від нього не лише фундаментальних теоретичних знань, широти наукового кругозору, а і пред’являють високі вимоги до його здоров’я. Специфіка організації педагогічної діяльності, постійне спілкування з студентами, висока концентрація уваги, напружена розумова діяльність, необхідність здійснення наукової та виховної дії на студентів потребує від викладача великого нервово-психічного і емоційного напруження [1].

Метою наших досліджень було провести валеомоніторинг способу життя викладачів Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

Було проведено анонімне добровільне анкетування „Самооцінка здоров’я”; визначення способу життя за методикою Лозинського та Агаркова [2], в якому приймали участь .викладачі п’яти факультетів (музично-педагогічного, факультету початкового навчання, дошкільного навчання, українського мовно-літературного, природничого факультету) трьох вікових категорій (25-40, 40-50, 50-60) у кількості 42 чоловіка.

Як показали результати анонімного анкетування у першій групі педагогів 9-ьох чоловік систематично турбує головний біль. Відповідно у другій і третій групі цей показник більший (по 11 чоловік). Біль в області серця наявний у 26,7 % викладачів віком 25-40 років. В другій групі цей показник становить 85,7 %, а у третій дещо знижується – 76,9%. 28,5 % викладачів вказують на шум і дзвін у вухах; 52,4 % скаржаться на забудькуватість та ослаблення пам’яті, яка зростає з віком. Тривога, перенапруження, відсутність режиму позначається на якості сну. Для багатьох викладачів характерне періодичне порушення сну через хвилювання (28,5 % у першій групі – 11,9 у третій). 69 % викладачів університету констатують погіршення зору (12% - 1 група, 28,5 % -2 група, 28,5 % -3 група). Відмічається також тенденція погіршення слуху у викладачів університету з віком (0% - 1 група, 7,1 % -2 група, 7,1 % -3 група).

На біль у суглобах скаржиться 16,6 % викладачів першої групи, 23,8 % і 26,2 % відповідно другої та третьої груп. Біль у попереку – річ неприємна. Тільки массажем від неї не позбавитись. Із результатів опитування видно, що кількість респондентів знайомих з данною проблемою також значна (відповідно 21,4 %, 28,5 %, 28,5 %). 47,6 % респондентів турбують набряки. Приведенні данні мають пояснення, якщо прийняти до уваги, що згідно опитування за Агарковим висока рухова активність притаманна лише для 13, 16% викладачів.

Багатьом відома така неприємна річ, як підвищена метеочутливість – болісне реагування організму на зміни в погоді. Зміна погоди впливає на самопочуття 69 % опитуваних викладачів. І знову добре помітне збільшення метеочутливості з віком – від 21,4 % до 28,6 %.

На питання „Чи буває у вас задишка під час ходьби?” 19% 25-40 річних викладачів відповіли „Так”. У другій групі кількість чоловік, що страждають задишкою зросла до 16,6 %, у третій – до 19 %. На запитання "Чи турбує вас біль у печінці" із першої групи опитуваних позитивну відповідь дали 4,8%, із другої – 14,3%, із третьої – 11,9 %.

Основною складовою здорового способу життя є настанова свідомості на здорове і тривале життя. Висока настанова на здорове і тривале життя притаманна лише 34,2 % опитуваних. У 23, 9 % викладачів цей показник задовільний, або настанова свідомості на здорове і тривале життя дорівнює 0.

Один із шляхів профілактики психологічного стресу підвищення стійкості та відреагування негативних емоцій. Не малу роль грає психологічна підготовка людини, на яку в свою чергу впливає рівень психологічного індивідуального і групового оптимізму. За результатами опитування даний показник оцінюють для себе, як високий, 10,5 % викладачів.

На працездатність впливає вміння відпочивати. Висока ефективність відпочинку притаманна лише у 21 % викладачів, причому з віком ефективність зменшується (до 0 % у третій групі). Це ж стосується і здорового нічного сну: високий рівень здорового нічного сну відмічено у 13 % викладачів першої групи, у 0% - другої, у 2,6 % - третьої.

Не заспокоює також результат по питанням анкети за Лозинським. Лише 5 % викладачів виконують ранкову зарядку щоденно, а 80 % її не роблять взагалі. Лише 15 % респондентів роблять виробничу гімнастику на робочому місці. Відомо, що в середньому 8 годин на тиждень – це оптимальне в часі фізичне навантаження. 45 % викладачів 2-4 години на тиждень присвячують фізичним вправам, а ось 8 годин на тиждень – лише 2,5 % опитуваних.

Результати досліджень вказують, що респонденти всіх трьох груп ведуть відносно здоровий спосіб життя (за Лозинським), та задовільний спосіб життя по Агаркову. Таким чином, викладачам необхідно серйозніше відноситись до свого здоров я та змінити спосіб життя з метою покращення якості і зміни стилю.

Література:

1. ТерноваяЛ.А., Коцько Н.И., Посыпай Л.С. Вопросы здоровья и труда учителя в программе обучения студентов педагогического института // Тезисы докладов расширеного Украинского методического Совета кафедр медицинской подготовки "Здоровье – через образование". Бердянск-Киев, 1992, вып. 1. – С.77-79.

2. Методические рекомендации по диагностике здоровья . Под ред Гончаренко М.С. Харьков: ХНУ, 1999. – 275 с.