Біологія. Фізіологія людини та тварин

Дрегваль І. В., Кофан І. М., Логвінова Н. В.

Дніпропетровський національний університет

Аналіз функціонального стану системи крові людей, які хворіють на анемію

Проблема наслідків впливу забрудненого навколишнього середовища на здоров'я людини - це одна з пріоритетних для всіх верств суспільства. Важливого значення в даній проблемі набувають канцерогенні сполуки викидів підприємств нафтохімічної та нафтопереробної промисловості. Однією з найбільш чутливих систем організму, яка реагує на негативні зміни навколишнього середовища, є кровоносна система людини. Тому особливе значення мають питання диференційної діагностики та лікування захворювань системи кровообігу, які в більшості випадків, базуються на вивченні змін гематологічних показників. Кров з її клітинами та гуморальними компонентами є незмінним матеріалом для отримання інформації про роботу не тільки кровоносної і гуморальної системи, але й організму в цілому. При гематологічних захворюваннях значення клінічного аналізу крові важко переоцінити. Сучасна гематологія надає клініцисту широкий спектр ефективних, точних та безпечних методів, які дозволяють визначити наявність патології в організмі. Але є багато питань, які не є до кінця вивченими. Пошук відповідей на ці питання складає важливий розділ досліджень у нормальній та патологічний фізіології кровоносної системи.

Враховуючи актуальність даної проблеми, метою даної роботи було комплексне вивчення функціонального стану системи крові, а також тих негативних змін, які відбуваються у кровоносні системі людини під негативним впливом цивілізації.

Дослідження проводилось на базі центральної районної лікарні м. Кременчук. Було обстежено 10 людей терапевтичного відділення та 9 людей 3 міської поліклініки м. Кременчук, їх вік коливався від 25 до 75 років. Хворі перебували під клінічним спостереженням з діагнозом «анемія», який був встановлений на основі загальноприйнятих клініко-морфологічних критеріїв. Чоловіків було 8 (42,1 %), жінок – 11 (57,9 %). Середній вік пацієнтів – (47,5±2,5) року.

Для дослідження стану периферичної крові використовували комплекс сучасних морфологічних, цитохімічних, біохімічних та математичних методів. Як нормативні константи, для порівняння використовувались середні показники периферичної крові здорових дорослих людей.

При обстежені контрольної групи здорових людей (10 людей), які приходили на прийом в лабораторію з поліклініки, відхилень від норми не було виявлено.

За попереднім анамнезом хворі з діагнозом «анемія» були поділені за специфікою симптомів на групи. До першої групи були віднесені хворі (6 людей) на гемолітичну анемію – клінічний прояв основного захворювання гемолітична жовтуха, гемоглобінурія. До другої групи були віднесені хворі (8 людей) на постгеморагічну анемію – клінічний прояв основного захворювання як джерело крововтрати (виразка або пухлина шлунково-кишкового тракту, геморой). До третьої групи були віднесені хворі (5 людей) на залізодефіцитну анемію – зіпсування смаку, ряд трофічних розладів (сухість шкіри, випадання волосся).

Нами були отримані наступні результати. При гемолітичній анемії у хворих (перша група обстежених) спостерігались слабкість, запаморочення, жовтуха. Картина крові характеризувалась малою кількістю еритроцитів та низьким вмістом гемоглобіну. Спостерігався ретикулоцитоз, тромбоцитоз та підвищений вміст заліза. Різко зменшувалась гематокритна величина. Кольоровий показник незначно підвищувався.

Причинами набутих гемолітичних анемій можуть бути антитіла, механічна травма еритроцитів, хімічні отрути, соматична мутація та ін. Одним з характерних забруднювачів навколишнього середовища для міст України є свинець і кадмій, що пов'язано з їхнім вагомим поширенням, підвищеним вмістом у навколишньому середовищі та техногенною діяльністю людини. Варто врахувати, що вони як забруднювачі відносяться до найбільш небезпечних речовин, тому, що попадаючи до організму людини вони накопичуються, створюючи водонерозчинні сполучення. Ці сполуки замінюють такий мікроелемент як цинк, що входить до складу більш 180 життєво важливих ферментів, викликаючи токсичну дію.

У хворих другої групи з діагнозом на постгеморагічну анемію були виявлені наступні результати. У них спостерігались слабкість, запаморочення, блідість шкіри, холодний піт. Кількість еритроцитів та концентрація гемоглобіну різко падали. Еритроцити мали значну гіпохромію, відмічався анізоцитоз та пойкілоцитоз. Зустрічалися поліхроматофіли. Водночас спостерігали тромбоцитоз. Кольоровий показник, гематокритна величина та кількість ретикулоцитів закономірно знижувались. Вміст заліза у венозній крові зменшувався.

У людей третьої групи, хворих на залізодефіцитну анемію спостерігались підвищена стомленість, запаморочення, головний біль, заніміння пальців рук. Картина крові характеризувалась зниженням кольоровим показником, мікроанізоцитозом, пойкілоцитозом. При цьому кількість еритроцитів знижувалась в меншому ступені, ніж гемоглобін. Кількість тромбоцитів підвищувалась. Вміст заліза у венозній крові різко знижувався. Недостатність заліза в організмі можна обумовлювати рядом причин: підвищена витрата заліза, недостатність його засвоєння, порушення використання, хронічні крововтрати та ін.

Для успішного лікування хворих необхідно враховувати не тільки клінічну картину захворювання, результати досліджень гематологічних та біохімічних показників крові, а також детальний професійний анамнез (особливо професійний маршрут), з’ясування анамнезу паління (активного чи пасивного), а в окремих випадках – несприятливих побутових умов, що дозволить отримати найповнішу інформацію про можливий вплив ксенобіотиків на того чи іншого хворого.