Економічні науки / 2. Зовнішньоекономічна діяльність

Хафізова Г.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М.Туган-Барановського

Україна як імпортер товарів і послуг

Національні ринкові економіки розвиваються не ізольовано, а в тісній взаємодії одна з іншою. Жодна країна у світі не може виробити всю сучасну номенклатуру товарів, яких нараховуються десятки мільйонів, забезпечити себе сотнями різних послуг, інвестиційними і трудовими ресурсами, висококваліфікованими фахівцями. Країни задовольняють зростаючі потреби особистого і виробничого характеру за допомогою взаємного обміну і співробітництва у виробництві, наукових дослідженнях, вирішенні екологічних та інших глобальних проблем, які вимагають об'єднання фінансових, технічних, професійних та інших ресурсів.

Зовнішня торгівля є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами. Вона відіграє величезну роль у підвищенні економічного добробуту держави, поліпшенні рівня життя населення і зміцненні положення держави на світовій арені.

Імпортні операції, як складові частини зовнішньої торгівлі мають істотний вплив на формування економічних показників країни і тим самим заслуговують більш детального вивчення.

Здебільшого імпорт викликає негативні асоціації: скорочення робочих місць, розрахунки з імпортерами (і як слідство – вплив на платіжний баланс), конкуренція на вітчизняному ринку (іноді недобросовісна). Але має місце так званий виправданий імпорт — товари, які не можна отримати на власній території і без яких економіка країни нормально функціонувати не може. Стосовно нашої країни — це дефіцитні енергоносії (нафта, газ, ядерні твели), окремі види сировини, високотехнічне устаткування, новітні технології тощо.

Крім того, імпорт є самостійним джерелом фінансових надходжень у країну, низки інших макроекономічних ефектів. Основними позитивами імпорту є: поповнення дохідної частини державного бюджету країни, можливість отримання відсутніх у країні ресурсів та продуктів, завезення товарів дешевших за ті, що можуть вироблятися вітчизняними виробниками, стимулювання експорту, посилення конкуренції на вітчизняних ринках.

Розглянемо особливості українського імпорту. Протягом 2004 – 2006 років обсяги українського імпорту збільшуються в середньому на 25% щороку. Коефіцієнти покриття експортом імпорту становили 1,13, 0,95, 0,85 відповідно у 2004, 2005 та 2006 роках. Таким чином, економіка України демонструє досить велику залежність від зовнішніх факторів розвитку. Найголовнішими партнерами-імпортерами України залишаються країни СНД, серед яких можна виокремити Російську Федерацію, Туркменістан та Білорусь. Але в силу політичних та економічних обставин торговельні відносини нашої країни з Росією з кожним роком слабшають. Це компенсується збільшенням питомої ваги в загальному імпорті європейських (з Німеччини, Польщі, Італії) та азіатських товарів (з Китаю та Кореї). І якщо серед надходжень з Росії та Туркменістану перше місце належить енергоносіям (близько 60%), то з Європи імпортується переважно високотехнологічні машини та устаткування для промислової галузі (Німеччина), а також фармацевтична продукція (Франція, Нідерланди). Товари побутового призначення (одяг, взуття, високотехнологічні прилади для дому) надходять переважно з Китаю та Кореї. Вони користуються попитом українців через невисоку ціну і помірну якість, порівняно з аналогічною продукцією з Європи.

Найкрупнішою статтею імпорту протягом аналізованого періоду часу залишалися мінеральні продукти, до складу яких входять енергоносії. За обсягами споживання природного газу Україна займає 9 місце (після США, Канади, Німеччини, Росії, Великобританії, Італії, Ірану та Японії). До того ж свою потребу в цьому виді палива наша країна задовольняє переважно за рахунок імпорту (56,9 млрд. м³, або 73,2%). І як свідчить статистика, в недалекому майбутньому прогнозується збільшення обсягів імпорту «блакитного палива», тоді як імпорт нафти зменшуватиметься через її дефіцит на світових ринках (що призведе до збільшення вартості).

Крім товарного імпорту має місце також імпорт послуг, який з кожним роком збільшується і є невід’ємною частиною зовнішньої торгівлі України, тобто наша держава встановлює більш тісні контакти з розвиненими країнами. Велика питома вага фінансових та різних ділових і професійних послуг свідчить, що Україна зацікавлена в розвитку НТП, який в подальшому дасть змогу підняти економіку країни до європейського рівня. Але абсолютні показники суми послуг, які відображені в статистиці менше, ніж реальні. Зменшеними є розрахунки витрат туристів, бізнесменів, дипломатів, студентів під час їхнього перебування за кордоном. Важкість підрахунків пов’язана з тим, що послуги, як правило, надаються в комплекті з товарами. Крім того вартість послуги дуже часто врахована до вартості товару. В деяких випадках відокремлення послуги від товару є неможливим (наприклад, лікування хворого за допомогою лікарських засобів). Але це не зменшує їх внесок у розвиток зовнішньої торгівлі.

В Україні проблема імпорту займає не останнє місце. Це пов'язано із майбутнім вступом України до СОТ. За правилами цієї організації необхідним є істотне зниження митних бар’єрів, усунення інших перешкод на шляху транскордонного товарообміну. Отож можна передбачити, що вступ до СОТ супроводжуватиметься зростанням імпортних потоків в Україну. З огляду на це постає завдання щодо ефективнішого використання імпорту, вдосконалення його адміністрування на державному рівні.

Література

1. 1. Кудлай В.Г. Особливості експортно-імпортної діяльності у зовнішньо-економічній діяльності підприємств України // Економіка, фінанси, право. 2006. №3. С.3 – 9.

2. Кухарська Н. Експортно-імпортна політика України: роки незалежності // Регіональна економіка. 2005. №1, 3 (С. 32-40, с. 57-66).

3. Левада А. Експорт – імпорт промислових товарів України у І півріччі 2005 р. // Діловий вісник. 2005. №9. С.11.