Гутніченко О.О.,

Київський національний економічний університет ім.Вадима Гетьмана,Україна

Оподаткування прибутку юридичних осіб за міжнародним досвідом

Питання нарахування і справляння податку на прибуток є дуже важливим та актуальним, адже від правильного обчислення об’єкту оподаткування податком на прибуток залежить заплановане своєчасне наповнення доходної частини бюджету та повноцінне функціонування державних апаратів. На Заході податкові питання давно вже займають почесне місце в фінансовому обліку підприємств. В умовах високих податкових ставок неправильний або недостатній облік податкового чинника може призвести до несприятливих наслідків або навіть викликати банкрутство підприємства.

Методологічною основою досліджень є системний підхід у вивченні останніх наукових і практичних рекомендацій, узагальнення міжнародного досвіду провідних країн світу у сфері оподаткування прибутку підприємств та формування пропозицій щодо удосконалення вітчизняної системи оподаткування.

Аналізуючи системи оподаткування капіталістичних країн необхідно зауважити, що для корпоративного сектора бізнесу існує спеціальна система оподаткування. Всі капіталістичні підприємства, утворені в формі акціонерних компаній (в США - корпорацій), оподатковуються спеціальним корпоративним податком. Його ставка становить звичайно 45-60%. Базою оподаткування служить чистий прибуток корпорації. Прибуток, що залишився після сплати корпоративного податку та залишається у вигляді резервів корпорації обкладається податком на перерозподіл прибутку.

Аналізуючи податкові системи різних країн, необхідно відзначити що порядок обчислення чистого або оподатковуваного прибутку має для платників податків навіть більше значення, ніж ставка податку (яка в різних країнах складає від 40 до 50%). Оскільки структура витрат і характер діяльності в різних галузях бізнесу сильно розрізнюються, то обчислення чистого прибутку ведеться роздільно, по укрупнених галузях і видах діяльності. По кожному виду прибутку застосовуються свої правила і норми визначення чистого доходу (прибутку).

Валовий доход корпорацій, який визначається для податкових цілей, може відрізнятися від доходу, визначеного в їх фінансових звітах, за рахунок поправок і обмежень, передбачених податковим законодавством.

"Скоригований" таким чином валовий доход підлягає потім зменшенню на суму витрат, пов'язаних з його отриманням, з тим, щоб отримати чистий прибуток для цілей оподаткування, або оподатковуваний прибуток. Саме на цій частині податкового процесу виникає найбільше розбіжностей і конфліктів між платниками податків і податковими органами. Справа в тому, що для податкових цілей визнаються зовсім не всі витрати, понесені платником податків, а "лише звичайні і необхідні для виконання даного виду діяльності". Засновуючись на цьому критерії, податкові органи можуть дозволити списання деякого виду витрат в повному їх обсязі, або тільки частково, або навіть зовсім заборонити його вирахування, змушуючи тим самим відновити витрачену суму в складі оподатковуваного прибутку.

Доход, що залишається після виключення реальних вирахувань, являє собою чисту грошову виручку підприємства. З неї дозволяється відняти ще ряд "паперового" вирахування, що враховуються тільки для цілей податкових розрахунків, і яким немає відповідності у вигляді реальних витрат підприємства. Основне місце серед них займають відрахування в амортизаційні фонди.

Крім "паперового" вирахування, податкові пільги включають також кредити, відстрочки і повне звільнення від податків.

Кредити надаються на наступному етапі процесу обчислення податку, коли оподатковуваний дохід вже визначений і на його основі розрахований розмір належного податку. Кредити по своїй суті є також вирахуваннями, але вже не з оподатковуваного доходу, а безпосередньо з суми нарахованого податку. Найбільш відомі наступні види кредитів: кредит для податків, сплачених за кордоном, - відповідно до цієї пільги платник податків може відняти із загальної суми своїх податкових зобов'язань податки, сплачені ним за кордоном; інвестиційний кредит - дозволяє за рахунок зниження суми податку фінансувати деяку частину нових інвестицій компанії; кредит для стимулювання зайнятості та інше. Усього в США нараховується до 20 видів таких кредитів, у Франції і ФРН - до 10 - 15 і т.д.

Наступним видом пільг є відстрочення сплати податків. Деякі з них мають певний граничний термін - до 3 - 5 років (наприклад, відрахування частки прибутку в резервний фонд на нові інвестиції), інші мають невизначену тривалість - аж до настання якоїсь події або умови. Важливість цієї пільги полягає в тому, що при сучасному рівні процентних ставок, що досягають 12-14%, відстрочка в сплаті податку на 5 - 7 років рівнозначна для платника податків повному звільненню від податку.

Нарешті, останнім видом пільг є повне звільнення якого-небудь доходу від податків. Найбільш відомо звільнення від податків процентів, що виплачуються місцевими органами влади (в США); звільнення від податків деяких видів компаній (в Панамі, Люксембурзі, Багамських островах і т.д.), компенсація за заподіяний збиток; певної частки доходів у вигляді приросту капіталу; прибутки від продажу майна, при умові утримання його протягом деякого певного терміну і т.д.

Аналізуючи системи оподаткування юридичних осіб капіталістичних країн необхідно відзначити, що Україна впевнено прямуючи до європейської спільноти увібрала у себе накопичений досвід провідних економістів світу. З метою виводу економіки з тіньового сектору пропоную ввести до законодавства поняття „перенесення збитків на більш ранній і на майбутній період”. Суть цього поняття полягає в наступному: якщо підприємство терпить збиток від своєї основної діяльності, то його можна перенести на 2 роки назад або на 20 років уперед, щоб відняти його з оподатковуваного прибутку за ці роки. У підприємств, однак, є можливість відмовитися від перенесення збитків на більш ранній період і просто перенести ці збитки на 20 років уперед.

Будь-які збитки, які переносяться на більш ранній період, потрібно спочатку застосувати до самого раннього попереднього року. Якщо збитки від основної діяльності фірми виявилися більше, ніж прибуток від її основної діяльності, залишок можна було б перенести на наступний попередній період і перерахувати податки за цей рік. Однак якщо чистий збиток від основної діяльності фірми виявився більше, ніж чистий прибуток від її основної діяльності за всі три роки, що відповідний залишок був би послідовно перенесений на майбутні прибутки в наступні 20 років. Прибуток в кожному із цих років з метою оподатковування був би зменшений на величину невикористаних збитків, перенесених на майбутнє. Ця норма вже понад 10 років успішно застосовується в США і має своєю метою уникнути збитків компаніям, величина чистого прибутку яких від своєї основної діяльності піддається різким коливанням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Закон України від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ “Про систему оподаткування” // Інформаційна система “Ліга // www.liga.kiev.ua/

2. Князев В.Г., Черник Д.Г. Налоговые системы зарубежных стран. – М: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. – 191 с.

3. Мещерякова О.В. Налоговые системы развитых стран мира (справочник) - М.: Фонд "Правовая культура", 1995.- 240с.

4. Никитин С., Никитин А. Налог на прибыль: опыт развитых стран // М: МЭМО, 1998. - №№2-3.

5. Панков Д.А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных странах: учеб. пособие. – Минск: ИП «Экоперспектива», 1998. – 238 с.

6. Пеппер Дж. Практическая энциклопедия международного налогового и финансового планирования. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 228 с.