Панасенко О.В.
Харківський інститут бізнесу і
менеджменту
Використання
адаптивних моделей прогнозування показників фінансового стану підприємства для
діагностики загрози банкрутства
В умовах ринкової економіки однією з найважливіших є проблема неплатоспроможності
і банкрутства підприємств. В Україні досить велика кількість підприємств щороку
проходить процедуру банкрутства, наслідком якої може бути ліквідація
підприємства. Крім того, значна кількість підприємств знаходиться на межі
платоспроможності і працює зі збитками, що може
призвести до банкрутства в майбутньому. Підприємства-банкрути є в кожному регіоні
України, банкрутами стають як малі, так і великі підприємства.
Банкрутство окремого суб’єкта господарювання має суттєві негативні наслідки
на всіх рівнях економіки: на мікрорівні – для власників і робітників
підприємства через фінансові втрати, на мезорівні – для регіону, в якому працює
підприємство через порушення господарських зв’язків підприємства-банкрута з
партнерами і зниження економічних показників регіону, на макрорівні – для
держави в цілому в зв’язку з порушенням макроекономічної рівноваги та зниженням
об’єму ВВП і, як наслідок, зменшенням доходів державного бюджету [1].
Подолання проблеми банкрутства залежить від
своєчасного виявлення загрози банкрутства на підприємстві та розробки і
впровадження відповідних антикризових заходів, що дозволять подолати кризу,
відновити ліквідність і платоспроможність та запобігти процедурі банкрутства і
ліквідації підприємства.
Для діагностики загрози банкрутства розроблені і
використовуються ряд економіко-математичних моделей, найвідомішими з яких є
моделі Альтмана, Спрінгейта,
Чессера, Лису, Сайфуліна і Кадикова та ін. [1, 3].
Використання фактичних значень фінансових коефіцієнтів у
моделях прогнозування банкрутства є неефективним, оскільки за їх допомогою
можна лише отримати оцінку фінансового стану підприємства в поточний період
часу. Цього недостатньо для оцінки схильності підприємства до банкрутства,
тобто загрози банкрутства в майбутньому, так як в даний період часу
підприємство може перебувати у передкризовому або навіть нормальному
фінансовому стані, однак може мати негативні тенденції і в майбутньому перейти
в кризовий стан. Тому для оцінки схильності підприємства до банкрутства
необхідно використовувати прогнозні значення фінансових коефіцієнтів. Такі
моделі даватимуть оцінку загрози банкрутства в майбутньому і даватимуть змогу
своєчасно виявити і попередити кризовий стан.
При використанні традиційних підходів і методів для прогнозування економічних
показників часто висувається гіпотеза про те, що основні тенденції і фактори,
виявлені на передісторії, зберігаються протягом періоду, який прогнозується.
Таким чином, процес екстраполяції виявлених закономірностей, тенденцій
базується на припущенні про інерційність економічних систем, що аналізуються.
Однак в останній час в умовах нестаціонарного зовнішнього середовища рухливість
цих систем зростає. Спостерігаються суттєві зміни в розвитку економічних відносин,
зростає швидкість реакції на кон’юнктуру зовнішнього і внутрішнього ринків, на
рішення влади тощо. В зв’язку з цим для прогнозування фінансових показників
діяльності підприємства, необхідно використовувати адаптивні прогнозні моделі,
а саме моделі експоненційного згладжування [5].
Прогнозна модель на основі експоненційного
згладжування має вигляд [2]:
,
де - значення
експоненціальної середньої в момент ;
- параметр
згладжування, , 0 < < 1;
.
До показників фінансового стану, які
використовуються для оцінки схильності підприємства до банкрутства включаються:
коефіцієнт мобільності активів, коефіцієнт оборотності власного капіталу,
рентабельність виробничих фондів, коефіцієнт фінансової незалежності
(автономії) [4].
Прогнозування системи показників фінансового стану
підприємства здійснено за допомогою методів експоненційного
згладжування у ППП STATISTICA.
Прогнозні моделі побудовано на прикладі досліджуваного підприємства. Вихідними
даними для прогнозування є фінансові показники підприємства за 2005-2006 рр поквартально.
ППП STATISTICA для побудови моделі експоненційного згладжування
окрім параметру згладжування α, дозволяє включити в експоненційну модель трендовий
параметр γ, а також параметр зміни тренду φ, значення яких можуть змінюватися в діапазоні 0 < α, γ, φ <1. Це дає змогу врахувати тенденцію зміни прогнозованого показника, що
підвищує точність моделі експоненційного
згладжування.
Результати прогнозування показників
фінансового стану підприємства на основі моделей експоненційного
згладження приведені в табл.
1.
Таблиця 1
Результати прогнозування
показників фінансового стану на прикладі
досліджуваного підприємства
Показник |
Параметри моделі експоненційного
згладжування |
Прогнозне значення показника на 1 квартал |
коефіцієнт мобільності активів |
α = 0,8, γ = 0,9, φ = 0,5 |
0,851 |
коефіцієнт оборотності власного
капіталу |
α = 0,2, γ = 0,1 |
0,338 |
рентабельність виробничих
фондів |
α = 0,1, γ = 0,7 |
0,174 |
коефіцієнт фінансової незалежності
(автономії) |
α = 0,9, γ = 0,9 |
0,753 |
Рівень довіри прогнозних моделей визначено на рівні 95 %. Перевірка адекватності отриманих прогнозних моделей за допомогою залишків показала, що вони є адекватними, мають високу точність прогнозування і можуть використовуватися у практичній діяльності підприємств.
Використання прогнозних значень
фінансових показників, отриманих за допомогою адаптивних прогнозних моделей
дозволить підприємствам завчасно виявляти і попереджати кризу, що дасть змогу
уникнути банкрутства.
Література:
1.
Банкрутство і санація підприємства:
теорія і практика кризового управління / Т.С. Клебанова,
О.М. Бондар, О.В. Мозенков та ін.
/ За ред. О.В. Мозенкова.
– Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2003. – 272 с.
2.
Дуброва Т.А. Статистические методы прогнозирования: [Учеб
пособие для вузов по спец. 061700 «Статистика» и др. экон. спец.]/ Т.А, Дуброва. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 206 с.
3.
Колесарь Е. Модели диагностики банкротства предприятий Украины
// Економіст. – 2002. - №10. – С. 60-63.
4. Рибалка О.В. Формування системи показників
фінансового стану підприємства для оцінки імовірності банкрутства // Економіст.
– 2005. – № 9. – С. 63-66.
5. Рибалка О.В. Алгоритм побудови адаптивних моделей прогнозування значень
показників фінансового стану підприємства // Матеріали
Підсумкової міжнародної науково-практичної конференції „Наука: теорія і
практика”. –
Том 9. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 7-10.