Історія. 2. Загальна історія

Павлюк М.В.

Запорізька державна інженерна академія

Добір індійських гілкових етнонімів

Добирати індійські етноніми до таблиці згідно з нормативним поділом можна водночас кількома способами.

По-перше, підставою до того добору слугують параметри поділу етносу, а саме, поділ індоєвропейської єдности на гурти й спільноти, що виявляє родинні зв’язки спільноти всередині єдности; родина епонімів етносу, що виявляє самоназву спільноти й давніх племен (гілок спільноти), що на них вона поділяється; фонопари, що гуртують етноніми первісних племінних спілок, а також, семопари, що гуртують таку ж кількість етнонімів наступних племінних спілок, що разом виявляють поділ гілок на групи; фоно- й семоквартети етнонімів, що вможливлюють цілковите заповнення зазначеної таблиці, або всіх груп. По-друге, доборові етнонімів сприяє, звісно, міфоепічна генеалогія, хоча вона іноді „зловживає” переліком лише володарів, оминаючи деяких епонімів, або подає справжнє розмаїття способів словотвору при творенні етнонімів. По-третє, добираючи індійські етноніми, мусимо оглядатися на грецький матеріал, зібраний у таблиці етнонімів за нормативного поділу грецької спільноти. Це є вимогою з огляду на всистемлений вигляд родини епонімів грецької спільноти, але водночас і прикладом на пошук відповідників. По-четверте, тому доборові сприятимуть, як це не дивно, й особливості індійського етнонімування, вони бо мають бути помітно відмінними від особливостей етнонімування інших спільнот.

Індійці належать до тих вісьмох спільнот, що зберегли самоназву єдности: arya ← *ardés , що, до того ж, збігається з самоназвою іранців. Греки спершу мали подібну самоназву, але згодом перемінили її на іншу з варіацією основи самоназви єдности: hellēnes ← hraikai (ar-/ el-). Таку саму варіацію основи містить і самоназва кельтів - keltoi. З першою самоназвою пов’язано назву давньоіндійської цивілізації Ар’яварта „ар’яський вир” та Ар’ядеша „країна аріїв” (іран. Ар’яна Веджа „ар’янський простір”), а також, поділа індійців і сусідів: ар’я - дасью „доброрідний, арієць” - „ворог, неарієць”. Згодом арійцями зватимуть купку племен - прибічників первісних життєвих і духовних, тобто арійських настанов, від яких більшість індійських племен на той час відійде.

Історично підтверджена епічна зміна династії володарів у всіх спільнот обумовлює й зміну самоназви спільноти. На відміну від греків, у яких вона відбувається в родині епонімів етносу, індійці „виводять” її поза ту родину. Епонімом спільноти стає нащадок голови родини епонімів етносу, що нормативно належить до другої Місячної династії володарів, маючи, однак, „двійника” в першій Сонячній династії: Бгаратá „вигодований” (← Сарвадамана „Усеприборкувач”). З його ім’ям пов’язано дотеперішню самоназву індійців - бгарата „рід, нащадки Бгарати”, Бгарат „Індія”, а в давнину їхня земля звалася Бгаратаварша „країна Бгарати” (на північ від Делі вздовж течії річок Сарасваті, Дришадваті; міста Тганесар, Карпал, Паніпат та Курукшетра „поле Куру”). Сонячний Бгаратá мав брата на ім’я Лакшманá. Їхні імена становлять цілковитих фонетичних відповідників грецьких епонімів Спарта й Лакедемон. То ж, індійський етнонім „бгарат” фонетично відповідає грецькому етнонімові „спарти” („спартанці”), а ймовірний етнонім *лакшман мав би відповідати грецькому етнонімові „лакедемоняни” (балт. галінди - барти (слов. борть) з метатезою gal- ← *lag-). Відзначимо, що добірку називників фонопарних етнонімів провідних гілок за типом і порядком звуків виставляють називники імен у родині Сонячного Бгарати: „чоловічі” - Daçaratha/ Rama, Bharata, Laksmana та „жіночі” - Kausalya, Kaikeya, Sumitra/ Çatrughna: d-, r-, bh-, l- та k-, k-, s-, ç-. Попри новий статус етнонім „бгарат” у таблиці посяде, певно, ту саму пересічну позицію, що й грецький етнонім „спарти” - d/t-гілка, 2-а група, 2-а позиція (семопара етнонімів).

Голова родини епонімів індійського етносу не був епонімом спільноти чи будь-якого племені. Ба більше, його імені створено від імені сина, що саме є похідним від первісного вигляду імені дочки того ж голови: Yayati ← Yadu ← *Yadhamu/ *Vadhamu (→ Madhavi). Яятові діти виставляють своїми іменами всі належні показники, проте, спостерігаємо, так би мовити, два зсуви пар етнонімів. По-перше, Турвасу виставляє l-гілку, хоча ім’я та етнонім містять „лівіший” показник r-гілки. До того ж, етнонім „турвасу” належить до фонопари 2-го типу r-гілки (турвасу - саувіра). Так само, Яду нібито виставляє d/t-гілку, проте, ім’я та етнонім гублять „лівіший” показник m-гілки. До того ж, етнонім „яду” належить до фонопари 1-го типу m-гілки (яду - панду). Отже, маємо два етноніми, зсунуті ліворуч на одну гілку. По-друге, син Мадгаві Шибі є епонімом племінної спілки шибі, чия самоназва становить фоноваріацію, певно, етноніму бгоджа (метатеза приголосних), як у греків: беоти - фіванці; інд. бгоджа - шибі, клт. бойї - дебуни. До речі, за епосом бгоджа становлять важливу складову серед нащадків Яду. Отже, етнонім шибі допомагає визначити самоназву племінної спілки бгоджа, що мала б бути й гілковою самоназвою. То ж, маємо зсув праворуч на одну гілку: m-гілка → d/t-гілка.

Панду належав до роду Пуру, а отже, й похідний етнонім має належати до v/b-гілки - панду, пандава. Проте, він належить насправді до фонопари 1-го типу m-гілки, тобто він губить губний носовий показник, як і етнонім яду. Зважимо й на те. що Пандових дітей його дружини Кунті й Мадрі народили від богів (Дгарми, Ваю, Індри та Ашвинів - Дасри та Насатью). А втім, то може бути лише той факт, що відповідає фактові народження грецьких Плеядидів від богів, Зевса й Посейдона. Отже, маємо ще один зсув праворуч на одну гілку.

Родина епонімів визначає лише три, сказати б, нормативні гілкові етноніми - друг’ю, ану, яду (гр. доряни, іоняни, етейі) та сприяє з’ясуванню ще одного - бгоджа (гр. беоти). Бракує етнонімів l- та v/b-гілок. Зрештою, за грецьким матеріалом гілкові етноніми є показниковими в перших трьох гілках або прибирають особливі називники - додатковий (задньоязиковий) у 4-ій та протилежні показникові в 5-ій та 6-ій гілках (d-m та b-t). Зубний проривний називник у самоназві r-ої гілки є, так би мовити, перенесеним з переліку називників (Лаодок, Поліпойт, Дор - L-, P-, D-r). Проте, матеріал інших спільнот свідчить про сталість того називника: інд. друг’ю, гр. доріейс, вірм. трегк, фрак. одриси, слов. драгувіти й дреговичі, клт. дуробриги. Отже, маємо пришукати індійських відповідників грецьких етнонімів „еоляни” (показниковий) та „ахайви”, пізніше „ахейці” (з задньоязиковим називником).

Племена нащадків Яяті називали Панча джана „п’ять племен” - яду, турвасу, друг’ю, ану й пуру. До значних племен епічної доби залучали, також, плем’я „панчали”, що гуртувало низку племен. То ж, етнонім „панчали” можна розкласти як „панча-ла”, тобто „п’ять-л”.

Родина епонімів індійського етносу належить до другої Місячної династії володарів Заходу в осередкові країни Кошала (Косала) - місті Айодг’я (Авадга). Назви країни епічних подій та її осередку визначають семопару етнонімів, тотожних у всіх спільнот: інд. Koçala - Ayodhya (Kosala - Avadha); гр. Thessalia - Phthia; клт. Kessair - Fintan; слов. Вісла - Пшув або вісляни - пшовани тощо. Першу Сонячну династію започатковує Ікшваку. За народною етимологією він отримав таке ім’я, бо народився з чхання Ману Вайвасвата. Проте, воно фонетично відповідає грецькому імені Ахайв, як етнонім „ікшваку” - етнонімові „ахайви”. Плем’я „ікшваку” належить до тієї ж v/b-гілки, що й „пуру”, епонім якого перебирає владу від батька, як у греків Ахайв (Ахей).

Ім’я Ікшваку має метатезну варіацію - ім’я його сина Вікукші, за яким міг би походити етнонім. А вже пара етнонімів ікшваку - *вікукші може відповідати грецькій парі етнонімів ахайви - аргів’яни. Етнонім „аргів’яни” походить від назви міста Арг(ос), що зберігає назву осередку спільноти; в індійців їй могла б відповідати назва міста Агра (без метатези, як у греків; пор.: герм. Ґардр, слов. Город, фриг. Гордіум). Низка етнонімів належить до фонопар, тотожних у всіх спільнот: ану - венука, яду - панду, турвасу - саувіра, пуру - куру (за епосом Куру був нащадком Пуру, а за історичними свідченнями плем’я куру походило від племені пуру). Відзначимо й відповідність імен батьків Шибі та Фіви (Теби) та похідних етнонімів: інд. Uçinara, uçinara - гр. Asopos, asopoi.

Гілкові етноніми з провідними показниками очолюють 4-ті групи своїх гілок, а з носовими - 1-і групи.

Druhyu	Turvasu	Anu	Puru	Madhavi Çibi	Yadu
		anu ... [venuka] ...		yadu ... [pandu] ...
	... [ayodhya] ... koçala				... bharat ... [*laksmana]
turvasu ... [sauvīra] ...			puru ... [kuru] ...
druhyu ... ... ...	pañcala ... ... ...		iksvaku ... [*vikuksi] ...		[bhoja] çibi ... ...
druhyu	pañcala	anu	iksvaku	yadu	bhoja
dorieis Doros	aioleis Aiolos	īones Īon	achaiwoi Achaiwos	etheioi Iodame Thēbe	boiōtai Boiōtes

Таким чином, маючи всистемлено змінений вигляд родини епонімів індійського етносу, що, до речі, слугує підтвердженням всистемлено грецької відповідниці, можна, однак, відтворити, так би мовити, первісний вигляд тієї родини, що відтак збігається з виглядом грецької відповідниці.

Література.

Махабхарата. Кн. !-2, 4. - М.-Л., 1950-67.

Мифологический словарь. - М., 1991

Темкин Є.Н. Мифы Древней Индии. - М., 2003.

Павлюк Микола Васильович

Запорізька державна інженерна академія

кафедра українознавства, ст. викладач

69097 м. Запоріжжя

вул.. Запорозького козацтва 15-б, кв. 25

(0612) 277-00-06