Секция „Медицина ” Морфология

К.м.н. Кривецький В.В.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Рентгенологічна картина вен хребетного стовпа у плодів та новонароджених

В літературі немає точних відомостей про час рентгенологічного виявлення вен хребетного стовпа, а також встановлення поперечних зв’язків між внутрішніми хребетними венами. Об’єктом дослідження стали 40 трупів плодів людини від 4 міс. пренатального розвитку до періоду новонародженості. У венозну систему вводили через порожнисті вени рентгеноконтрастну масу в кількості 10 – 200 мл. Додатково був застосований метод макро-мікроскопічного препарування під контролем бінокулярного мікроскопа МБС-10.

Рентгенологічно хребетний венозний басейн чітко виявлявся у плодів
4 міс. внутрішньоутробного розвитку. До цього часу найкраще розвинені вени переднього внутрішнього хребетного сплетення у всіх відділах хребта. Вони представлені у вигляді гірлянди кілець овальної форми в поперековому і грудному відділах, у крижовому – в вигляді чотирикутників. У сплетенні шийного відділу переважали вени поздовжнього напрямку, оскільки поперечні зв’язки між ними слабо виражені. Переднє внутрішнє хребетне сплетення характеризується звивистістю у сагітальній і фронтальній площинах і пов’язано з системою внутрішніх кісткових вен тіл хребців. Внутрішні кісткові вени на бічних рентгенограмах виявлялись у вигляді депо контрастної маси, що має пухку комірчасту структуру. Найкраще система внутрішніх кісткових вен розвинена в поперековому відділі. Заднє внутрішнє сплетення у шийному і грудному відділах представлене поздовжніми венами, що мають S-подібну звивистість у фронтальній площині. У деяких місцях вони анастомозували між собою і з венами задніх зовнішніх венозних сплетень. Переднє зовнішнє венозне сплетення найкраще розвинене в шийному відділі. Воно мало багаточисленні зв’язки з венами прилеглих органів шиї. У грудному і поперековому відділах воно значно бідніше і представлено венами, що оточують тіла хребців. Бічні зовнішні венозні сплетення добре виявлялися в шийному і поперековому відділах. У шийному відділі вони представлені сплетенням хребетних вен. На рівні кожного поперекового хребця, на фоні багатопетлястої мережі видно тіні судин дугоподібної форми, розташованих біля зовнішнього краю хребта. Опуклістю ці судини обернені назовні, з’єднуючись між собою вони утворювали ланцюг висхідних поперекових судин. На рівні тіла кожного хребця вони сполучені з венами, що оточують тіла хребців, які попереду вливаються в нижню порожнисту вену. Зовні від описаних дугоподібних вен проектуються поздовжні вени хребетного каналу. Задні зовнішні венозні сплетення розвинені краще передніх. Найкраще вони виражені в шийному і грудному відділах, складаються з густої мережі дрібних судин, в яких виразно виділяються судини поздовжнього напряму. У шийному відділі вони мають зв’язки з венами м’яких тканин голови. У плодів другої половини внутрішньоутробного розвитку рентгенологічно добре виявлялися всі відділи хребетних венозних сплетень. В цей час формувалися два рентгенологічні варіанти будови вен хребетного стовпа: а) виражений сіткоподібний; б) маловиражений сіткоподібний (магістральний).

Висновки 1. Рентгенологічно вени хребта добре виявляються у плодів 4 місяців внутрішньоутробного розвитку.

2. Зовнішні хребтові венозні сплетення до п’яти місяців внутрішньоутробного розвитку виражені слабко, надалі стають визначатися вздовж усіх відділів. Краще виявляються задні і бічні зовнішні сплетення, гірше – передні, особливо в грудному і крижовому відділах.

3. Поперечні зв’язки між поздовжніми венами переднього внутрішнього хребетного сплетення встановлюються досить рано в поперековому і грудному відділах. До п’яти місяців внутрішньоутробного розвитку вони добре виявляються рентгенологічно. Діаметр поперечних зв’язків збільшується з віком плоду і до періоду народження просвіт їх переважає над діаметром поздовжніх судин.

4. Діаметр вен переднього внутрішнього хребетного сплетення переважає над задніми. Передні вени мають звивистість в сагітальній і фронтальній площинах.