Грицуляк Б.В., Грицуляк В.Б., Пташник Г.І.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Гемомікроциркуляторне русло

оболонок яєчка у чоловіків зрілого віку

В процесі онтогенезу яєчко з черевної порожнини виходить в калитку, утворену оболонками, які є похідними усіх шарів передньої черевної стінки. Маючи складну будову, калитка є не тільки вмістилищем для яєчка, але по відношенні до нього відіграє роль біологічного термостата, підтримуючи температуру на 2-3⁰С нижчу, ніж в порожнині живота, створюючи оптимальні умови для активного сперматогенезу. Важлива роль в цьому належить також концентрації та конструкції дрібних судин мікроциркуляторного русла оболонок яєчка [1,2].

Робота виконана на 17 препаратах оболонок яєчка чоловіків зрілого віку (22-35 років), кровоносні судини яких ін’єкували паризькою синькою в ефірі з хлороформом. Частину оболонок імпрегнували азотнокислим сріблом та вивчали в світловому мікроскопі.

У чоловіків зрілого віку в зовнішній сім’яній фасції дрібні артерії та супроводжуючі їх вени утворюють пучки, котрі мають, в основному, прямолінійний напрямок і по своєму ходу формують великопетлисту рідку сітку. Артерії галузяться на артеріоли, поряд з ними розташовуються більш широкі венули.

Місця поділу артерій співпадають із злиттям вен. Спостерігається перехід кровоносних судин з одного пучка в інший, що зумовлює утворення судинних петель, простори котрих заповнені ланками мікроциркуляторного русла. Артеріоли діаметром 20-29 мкм дихотомічно діляться на прекапіляри, діаметром 12-18 мкм. В місцях їх поділу знаходяться групи гладком’язневих клітин, кількість котрих в дистальному напрямі зменшується. Прекапіляри формують капіляри діаметром 7-10 мкм від яких беруть початок посткапіляри, діаметром 14-23 мкм та венули діаметром 25-45 мкм. Останні характеризуються хвилястим ходом та нерівномірним на протязі розширенням просвіту. В зовнішній сім’яній фасції зустрічаються артеріоло-венулярні анастомози. Щільність капілярів в мікроциркуляторному руслі невелика.

М’яз-піднімач яєчка та його фасція мають більш густу сітку кровоносних судин. Судинні пучки групуються по ходу м’язових волокон і мають прямолінійний характер. Такі кровоносні капіляри діаметром 5-7 мкм утворюють дрібнопетлисту густу сітку, орієнтовану вздовж м’язових волокон. Венозна частина мікроциркуляторного русла багата дрібними венулами та венами, які по своєму ходу мають різної форми розширення просвіту (мікроварикози). Спостерігається значна кількість артеріоло-венулярних анастомозів.

Ангіоархітектоніка внутрішньої сім’яної фасції характеризується наявністю великої кількості малосудинних зон. В мікроциркуляторному відділі переважає середньопетлиста судинна сітка в котрій має місце значна перевага венозних судин над артеріальними, по їх ходу спостерігаються лакуни, синусоїди, артеріоло-венулярні шунти.

Кровоносні судини піхвової оболонки яєчка (пристінкова та нутрощева пластинки) характеризуються великого діаметру судинами, що утворюють широкопетлисту сітку, в котрій знаходяться судини мікроциркуляторного русла.

Білкова оболонка яєчка містить в собі незначну кількість кровоносних судин різного калібру, які навіть в нормі виглядають досить покрученими.

Результати наших досліджень гемомікроциркуляторного русла оболонок яєчок показали, що воно зберігає принцип будови, характерний шарам передньої стінки живота [3, 4].

В більшості із оболонок яєчок виявлено артеріоло-веникулярні анастомози, які беруть участь в регуляції мікроциркуляції. Іншою особливістю гемомікроциркуляторного русла оболонок яєчка є покрученість венозної ланки та наявність мікроварикозів у вигляді лакун і синусоїдів, які сприяють сповільненню крововідтоку від калитки і регулює в такий спосіб температурний режим для яєчок, який сприяє активному перебігу сперматогенезу.

Література

1. Грицуляк Б.В. Особливості морфології кровоносних судин оболонок яєчка людини. / Актуальні питання морфогенезу. Мат. наук. кофр. Чернівці. – 1994. – С.44.

2. Михалаш В.Л. Морфология сосудистого русла оболочек яичка человека / Арх.анатом., гистол. и эмбриол. – 1971. – № 5. – С. 30-39.

3. Кв’ятовська Т.О. Кв’ятковський Є.А., Короленко Г.С. Морфофункціональний стан парієнтальної пластинки піхвової оболонки яєчка при гідроцеле // Урологія. – 2003. – № 2. – С. 40-45.

4. Ярыгин Н.Е. Николаева Т.Н., Кораблев А.В. Капилляротрофическая недостаточность систем микрогемоциркуляции как одно из проявлений общей патологии // Архив патологии. – 19996. – № 1. – С. 41-46.