ПРОФЕСІЙНА
НАДІЙНІСТЬ CПЕЦІАЛІСТІВ
ЯК ВИМОГА СУЧАСНОСТІ
Перехід
України до нових – ринкових економічних
відносин, - призвів до
того, що сучасна
професійна діяльність спеціалістів
стає все менш
регламентованою і проходить
найчастіше в умовах
нетипових ситуацій. Саме нетипові, екстремальні ситуації на початку ХХІ
століття потребують посилення
уваги, оскільки невпинно
зростає їх кількість,
небезпечність і складність.
Це зумовлюється посиленням
небезпеки техносфери з
неухильним збільшенням числа
радіаційних, хімічних, біологічних,
пожежо- та вибухонебезпечних виробництв
і технологій, що
інтенсифікує можливості виникнення
відповідних аварій і
катастроф. У свою
чергу, наслідки аварій,
катастроф, стихійних та інших
лих стають усе
більш масштабними і
небезпечними для населення,
природного середовища й стійкого функціонування економіки.
В Україні,
як і в
цілому світі, в
останні роки спостерігається зростання
числа катастроф природного
й екологічного характеру
та масштабів збитків
від них. Це
зумовлено, перш за
все, процесами глобалізації,
які мають місце
на даному етапі
розвитку цивілізації, прогресуючою
урбанізацією територій,
збільшенням щільності населення. Аварія на
Чорнобильській АЕС змусила
переглянути не тільки
технології експлуатації атомних
електростанцій, створення надійної
системи щодо ліквідації
можливих аварій і
катастроф, але й
поставити питання надійності
професійної діяльності персоналу. Встановлено, що
причинами загибелі та
опромінювання “ліквідаторів” стала
їхня недостатня професійна
підготовленість до діяльності
в екстремальних умовах.
Відомі й
такі випадки, коли
до зон надзвичайних
ситуацій направляли військові
підрозділи та аварійно-рятувальні команди, які
не мали відповідного досвіду
й професійної підготовки,
через що діяли
неграмотно, стихійно, зі
значними людськими і
матеріальними втратами.
Досвіду
такої підготовки у
нас недостатньо - не
вироблено її системи,
не обґрунтовано її
теоретичні і методичні
засади.
Отже,
надійність, тобто стабільність, передбачуваність результатів
діяльності людини після
Чорнобиля, численних авіакатастроф, затоплення
суден і підводних
човнів, стає чи
не найважливішою вимогою сучасності.
Слід
зазначити, що проблема
надійності знаходиться в
сфері інтересів багатьох
наук. Вона є предметом
досліджень кібернетики, біоніки,
технічної теорії надійності,
теорії інформації, інженерної
психології, біоастронафтики, всіх
галузей природничих і
інженерних наук, де є потреба
в стабільній, безпомилковій
роботі механізмів, машин,
технічних систем. Узята в
соціальному контексті, проблема
надійності постає у
зв’язку з проблемами
особистості, її діяльності
і поведінки.
Осмислення проблеми
професійної надійності спеціалістів
почалося задовго до
науково-психологічних і науково-педагогічних досліджень в
цьому напрямку.
Перша
спроба аналізу надійності
людини була здійснена
у 50-х роках
минулого століття у зв’язку з вивченням
надійності системи “людина-техніка”. Але феномен професійної
надійності спеціаліста спостерігається не
тільки в усіх
аспектах взаємодії людини з
технікою, а також
в діяльності, що пов’язана з
прийняттям і реалізацією
управлінських рішень.
Саме
поява нових сучасних
видів професійної діяльності
в галузі управління,
протікання все більшої
кількості видів діяльності
людини в екстремальних
умовах загострюють проблему професійної
надійності спеціаліста і
підіймають її не
тільки на рівень
специфічної діяльності людини-оператора, але й на
рівень професійної діяльності
як такої.
Сучасна
тенденція інтенсифікації життєдіяльності людини, поява
нових соціально-економічних реалій,
зокрема ринку праці,
потребують розробки нових
освітніх моделей професійної
підготовки спеціалістів, здатних
розв’язати наступні протиріччя:
- між
абстрактним предметом навчально-пізнавальної діяльності
та реальним предметом
майбутньої професійної діяльності,
де знання потрібні
не в чистому
вигляді, а в
контексті виробничих процесів
і ситуацій;
- між
системним використанням знань
в регуляції професійної
діяльності та “розосередженістю” їх
засвоєння по різних
навчальних дисциплінах, кафедрах;
- між
індивідуальним способом засвоєння
знань та досвіду
в навчанні, індивідуальним характером навчальної
діяльності студентів та
колективним характером професійної
праці, що передбачає
обмін її продуктами,
міжособистісну взаємодію спеціалістів
як представників різних
виробничих ланок, з
різноманітними інтересами, формами
спілкування й прийняття
рішень;
- між
задіяними в процесі
професійної праці всіма
психологічними і соціальними
характеристиками особистості спеціаліста
та використанням в
процесі професійної підготовки переважно процесів
уваги, сприйняття, пам’яті;
- між
пасивною, безвідповідальною позицією
студента в умовах
традиційного навчання і принципово
ініціативною і особистісно
варіативною в предметному
та соціальному відношенні
позицією спеціаліста у
професійній діяльності, пов’язаною з прийнятям
рішень в різноманітних
умовах діяльності, висуванням ідей щодо
розвитку виробництва і
соціального розвитку колективу,
нових технологій тощо;
-
між спрямованістю змісту навчання у
вищій школі до
минулого соціального досвіду
та орієнтацією спеціаліста
як суб’єкта діяльності
на майбутній зміст
його професійних завдань.
Усе викладене
дає підстави для
визнання проблеми формування
професійної надійності спеціалістів
як актуальної вимоги
сучасності.
Сведения об авторе
Корнещук Виктория Викторовна – доцент кафедры высшей математики Одесского национального политехнического университета; кандидат педагогических наук, доцент.
Контактные телефон:
8 – 050 – 508 – 12 – 89
Адрес для переписки: 65043, Украина,
г. Одеса, ул. Варненская 7-А, кв. 48.
Е-mail:
vtori@mail.od.ua